Справа Шеремета: тисяча допитів й жодного підозрюваного

Перший і єдиний поки що раз міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вийшов на прес-конференцію 8 лютого 2017 року. Він розказав про перебіг розслідування. Слідчі відзвітувалися, що на той час було розпочато 12 експертиз, з яких 9 завершені. З місця скоєння злочину зібрано сотні уламків і речових доказів. Правоохоронці зауважують, що під час слідства допитано понад 1000 осіб, а обсяг вилученого відео – понад 150 терабайт.

Наразі поліція не має жодних підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета. Слідство і досі триває — за два роки не зібрали навіть доказової бази у справі. Про це на брифінгу повідомив заступник голови СБУ Кононенко, сказавши, що розкриттю справи заважають «обставини» та російське громадянство журналіста.

Тим часом власне розслідування ведуть колеги загиблого. Журналісти «Слідство.INFO», спільно з міжнародною мережею розслідувачів OCCRP з перших годин після вибуху працювали на місці події. Результатом роботи став фільм-розслідування «Вбивство Павла».

Журналісти переглянули гігабайти відео з камер спостереження біля дому Шеремета. Відтак повністю проаналізували ніч напередодні вбивства. Знайшли щонайменше 6 свідків та підозрілий автомобіль марки Skoda, власником якого виявився колишній працівник СБУ.

ВЕРСІЇ ВБИВСТВА

Слідство розглядає п’ять версій скоєння злочину.

Начальник Головного слідчого управління Олександр Вакуленко назвав головною версією вбивства Шеремета його професійну діяльність в Україні.

У свою чергу, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не відкидає того, що замовлення на це вбивство надійшло з Росії.

«Результати досудового розгляду умисного вбивства Павла Шеремета на даному етапі дозволяють припустити, що цей злочин ретельно підготовлено групою осіб – це замовне вбивство. Слідство не виключає версію замовного політичного вбивства, замовлення на яке надійшло з Російської Федерації», – заявив Аваков.

ВИБУХІВКА

Під час експертиз вдалося встановити, що вибух стався в результаті детонації саморобного вибухового пристрою зробленого на базі протипіхотної міни направленої дії МОН-50. Міна була прикріплення до днища автомобіля, в якому перебував Шеремет, двома побутовими магнітами. Ці магніти були приклеєні до міни скотчем.

Слідчі провели ряд експериментальних вибухів, в яких перевірили можливість підриву автомобіля саме таким способом. Вони встановили, що ушкодження, отримані під час експерименту, подібні до тих, які стали наслідком підриву машини Шеремета.

Крім того, в МВС також показали нові відео з особами, яких Аваков назвав «можливо, причетними до вбивства, а також особами, які могли бути свідками». На відео показані люди, які напередодні вбивства, за версією слідчих, стежили за помешканням Шеремета.

«На відео ми можемо бачити одних і тих же людей, які міняють свою зовнішність, що виключає можливість вважати їх туристами. Вони дуже уважно слідкують за наявністю камер відеоспостереження на прибудинкових територіях», – прокоментував відео голова Національної поліції Сергій Князєв.

Окрім осіб, які ймовірно готували замах, на відео зафіксовано жінку, яка могла здетонувати вибухівку в машині Шеремета.

«За годину до вбивства зафіксовано жінку замасковано перукою та окулярами, яка прямує зі скверу Чкалова по вулиці Липинського до перехрестя з вулицею Івана Франка. На перехресті вона обертається в напрямку припаркованого автомобіля, в якому вже закладено вибухівку», – пояснив Князєв.

Далі було показано відео, на якому було видно місце з якого найімовірніше спостерігали за машиною і здетонували вибухівку.

«Через декілька хвилин після вибуху ця ж жінка йде у зворотному напрямку по вулиці Липинського, обходить місце вчинення злочину вулицею Коцюбинського і йде у метро», – зазначив Князєв.

Зі слів Авакова саме ця жінка є підозрюваною у вчиненні вбивства.

Також, Аваков навів деякі факти, однак не прокоментував, яким чином вони стосуються слідства. Зокрема, про те, що на місці злочину в момент вбивства була присутня знімальна група «17 каналу», яка вела пряму трансляцію. Аналогічна ситуація була під час вбивства письменника Олеся Бузини. Опитані журналісти пояснили, що опинились в тому місці випадково.

Також в районі місця злочину незадовго до вибуху було встановлено чимало з’єднань з російськими телефонними абонентами. З’єднання цих же абонентів зафіксовані за декілька днів до злочину неподалік від місця проживання Шеремета і ранком в момент вибух. Після вибуху ці абоненти були одразу локалізовані і зникли.

Крім того, за даними МВС, в липні 2016-го Шеремет у Москві зустрічався з екс-міністром доходів та зборів Олександром Клименком. За словами Авакова, той пропонував Шеремету посаду головного редактора радіо «Вєсті, після чого Шеремет нібито повернувся в Україну незадоволеним і охарактеризував стан Клименка як: «православ’я головного мозку».

СТЕЖЕННЯ ЗА ЖУРНАЛІСТАМИ

У жовтні 2016-го журналісти «Української правди» опублікували матеріал, в якому навели факти і представили документи, в яких йдеться про стеження за редакцією.

За їхніми свідченнями, до стеження були причетні українські правоохоронні органи.

У відомстві перевірили ці версії: факт стеження заперечують.

«Ми перевіряли 2 факти: факт розслідування і чи мало місце стеження Національної поліції за Притулою, Шереметом чи журналістами «Української правди», і чи мали інші спецслужби матеріали. Ми отримали від СБУ відповідь, що за результатами проведеної у них перевірки, такого спостереження не було. За результатами нашої перевірки, котру контролювала Генеральна прокуратура, такого спостереження не було і в Національній поліції», — заявив Аваков.

За його словами, спостереження за Шереметом і Притулою вели особи, присутні на відеоматеріалах, оприлюднених МВС. Ці особи вели фотофіксацію та відеоспостереження.

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ СЛІДЧИХ

Від самого початку слідства, у розслідуванні справи брали участь агенти ФБР.

«Що стосується ролі агентів ФБР, вони були допущені до участі в окремих слідчих діях. Вони брали участь у пошуках окремих об’єктів для експертизи і брали участь у самому експертному дослідженні», — заявив начальник Головного слідчого управління Вакуленко.

Результати ФБР були використані українськими експертами. Сьогодні ФБРівці не беруть участі у слідстві, але в поліції зазначають, що вони ще можуть бути долучені у разі необхідності.

«На жаль, прориву в аналізі відео, якого ми очікували, який би нам кардинально допоміг, ми не отримали від колег зі США. По аналізу вибухівки і технічних речей, то вони нам допомогли. Але основну роботу дуже кропітку робили наші експерти», - Аваков.

В інших країнах експертизи не призначалися і не проводилися. Проте, МВС звернулося по міжнародну правову допомогу до 14 країн. За словами Авакова, від них досі очікується важлива інформація, яка може зрушити слідство.

ФОТОРОБОТИ

На відео, які були представлені в МВС, досить чітко видно обличчя людей, які можуть бути причетними до вбивства. Проте поліцією досі не опубліковані фотороботи можливих виконавців. Представники поліції пояснюють це інтересами слідства.

«Ми вирішили саме на цьому етапі розслідування не надавати інформацію щодо їхньої ідентифікації», — пояснив Вакуленко.

В “Українській правді” натомість вважають, що оприлюднення фотороботів могло би допомогти слідству.

«Для мене головним питанням залишається, чому досі не оприлюднені фотороботи, зважаючи, що з цих відео, які ви бачили на власні очі, його можна зробити. Минуло вже більше шести місяців і мені здається, що в цей час вже не можна казати, що слідство розслідується по свіжих слідах. Тож, думаю, що варіант із оприлюдненням фотороботів можливий і потрібний в цій ситуації», — заявила головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва-Боровик.

У свою чергу Аваков пояснює, що фотороботи будуть публікуватися тільки у випадку, якщо слідство зайде в глухий кут.

«Колись я сказав головному редактору «Української правди», що коли ми опублікуємо фотороботи вбивць – це буде означати, що ми в глухому куті», – зауважив Аваков.

ЖОДНОГО ПІДОЗРЮВАНОГО

Наразі у справі про вбивство Шеремета немає жодного офіційного підозрюваного.

«Якщо ми говоримо про процесуальний статус підозрюваного, то жодній особі не винесено процесуального документу повідомлення про підозру. Ми на сьогоднішній день над цим працюємо. Особи, які обґрунтовано підозрюються і можуть бути причетними, у нас є розуміння про замовників, виконавців, пособників, але це не є предметом, який можна сьогодні озвучувати», – зазначив Вакуленко.

За словами Мусаєвої-Боровик, задоволеними результатом розслідування можна бути лише тоді, коли цю справу буде доведено до кінця.

«Очікування всіх журналістів, не тільки «Української правди», справдяться, коли це жахливе вбивство буде розслідувано. Це питання захищеності журналістів, питання безпеки. І недарма президент називав цю справу «справою честі». Бути задоволеними темпами розслідування справи не можна», – каже журналістка.