Окружний адміністративний суд Києва зупинив дію розпорядження Кабінету міністрів України про оголошення конкурсу на обрання голови Державної митної служби.

Про це йдеться у повідомленні суду.

Зазначається, що так суд задовольнив позов народного депутата України від «БПП» Андрія Антонищука.

«Окрім цього суд заборонив Комісії з питань вищого корпусу державної служби вчиняти дії з проведення відповідного конкурсу на підставі зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України», — йдеться у повідомленні суду.

Конкурс на обрання голови ДМС зупинено тимчасово, і у Міністерстві фінансів України сподіваються це судове рішення невдовзі оскаржити.

«Ця тимчасова необґрунтована на нашу думку заборона, з якою ми будемо боротися, може затримати нас, але не зупинить, бо створення сильної, європейської, професійної і вільної від корупції митниці — це вимога номер один чесного українського і міжнародного бізнесу», — повідомила міністерка фінансів України Оксана Маркарова.

Зазначимо, що за підсумками 2 етапів конкурсу на посаду голови Державної митної служби претендує 4 кандидатів: Євген Гармаш, проректор Університету митної справи та фінансів, Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку, Андрій Саварець, керівник ГО «Центр розвитку цифрової економіки», експерт CASE-Україна та Олександр Федоришин, доцент Академії адвокатури України, директор компанії «Федоришин та партнери»

Нагадаємо, що 20 березня Кабмін оголосив конкурс на голів податкової та митної служб. Зарплата керівників нових служб складе по 24 тисячі гривень.

18 грудня 2018 року уряд ухвалив рішення про розділення ДФС на 2 окремих органи — митну та податкову служби, а 6 березня 2019 року затвердив відповідні положення про ці державні органи.

Державна фіскальна служба була створена у 2014 році як правонаступник Міністерства доходів і зборів України. Вона відповідальна за податковий та митний напрям. У часи президентства Віктора Януковича, Міністерство доходів і зборів підозрювали у створенні централізованих схем з ухилення від оподаткування та відмивання коштів, а також «торгівлі» податковими кредитами з податку на додану вартість, які завдали збитків державі на мільярди гривень

Поділитись: