ТОП-5 публікацій: тиждень реформ в Україні і референдуму про незалежність Каталонії

ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ДОНБАСУ

Опівдні 4 жовтня на офіційному акаунті у Twitter посольства США в Україні з’явилося повідомлення: «Ми підтримуємо зусилля Верховної ради продовжити дію особливого статусу, що дасть можливість урегулювати конфлікт на сході України». За кілька годин аналогічний допис опублікувало й посольство Німеччини.

Особливий статус, згаданий у повідомленні, — це закон «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Документ,  ухвалений Верховною радою у вересні 2014-го, фактично надає особливий статус у складі України територіям, що нині контролюються так званими «ДНР» та «ЛНР».

Припинення дії закону про особливий статус фактично позбавляє президента Петра Порошенка на міжнародних переговорах аргументів на користь того, що Україна готова виконувати свою частину зобов’язань у рамках Мінська. А це, своєю чергою, давно прагне довести міжнародній спільноті президент Росії Володимир Путін, щоби домогтися скасування міжнародних санкцій.

За кілька годин після повідомлення посольства США у Twitter,  президент Порошенко вніс до парламенту закон про продовження дії особливого порядку самоврядування на непідконтрольній частині Донбасу до 18 жовтня 2019 року. Чому українська влада до останнього намагалася не акцентувати увагу на необхідності його ухвалення, та як Порошенко зрештою домігся голосів парламенту — у матеріалі Громадського.

За завісою деокупації: Як Порошенко й Турчинов домоглися продовження дії закону про особливий статус Донбасу

Фото: Віктор Ковальчук/УНІАН

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

У вівторок, 3 жовтня Верховна Рада проголосувала за пенсійну реформу — 288 голосів за базовий законопроект, 255 — за відповідні зміни до бюджету.

Документ складався з двох частин. Перша — це так зване осучаснення пенсій. Уряд запропонував перерахувати пенсії більш  ніж 5 мільйонам пенсіонерів на базі середньої зарплати за 2014 — 2016 роки. На це витратять майже 12 мільярдів бюджетних гривень, а середній рівень доплат сягне 700 гривень.

Друга частина закону — фундаментальна зміна пенсійної системи. Власне те, що й називають пенсійною реформою. Уряд узяв курс на бездефіцитність пенсійного фонду, перший крок — забрати від Пенсійного Фонду виплати, не підкріплені соціальними внесками. Ідеться про достроковий вихід на пенсію через важкі умови праці або призначення пільгових пенсій для окремих категорій.

Другим кроком планують зменшити витрати на пересічних пенсіонерів. Щоби не порушувати дражливу тему підвищення пенсійного віку, уряд вирішив економити кошти для бюджету через страховий стаж, підвищивши його на 10 років. Як це впливає на вік виходу на пенсію та її розмір? Який період можна буде зарахувати як страховий стаж і скільки років стажу уряд дозволить докупити? І чи запрацює нарешті накопичувальна пенсійна система — розбиралося Громадське.

Не віком, а стажем: що треба знати про пенсійну реформу

Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

«ПОПРАВКА ЛОЗОВОГО»

У середу депутати від «Самопомочі» запропонували скасувати щойно ухвалені зміни до системи судочинства. Причина в поправці, унесеній «радикалом» Андрієм Лозовим, яка значно скорочує терміни досудового розслідування кримінальних справ.

У п’ятницю комітет з питань правової політики та правосуддя   опублікував текст власного рішення від 3 жовтня, в якому напередодні голосування затверджувались останні редакції поправок до судової реформи. Згідно документу, редакція 109-ї поправки в останній момент була суттєво змінена.

Лишивши без змін принцип розрахунку, комітет збільшив граничні терміни досудового розслідування – до 12 місяців для злочинів невеликої та середньої тяжкості, та 18 місяців для тяжких та особливо тяжких.

До того ж комітет зазначив, що ці зміни вступлять в силу тільки через три місяці після підписання закону і не поширюватимуться на вже відкриті до того часу кримінальні справи.

У той же час сам текст ухваленого законопроекту досі не опубліковано, тож кінцева редакція поправки Лозового» лишається невідомою.

Ударили по термінах: як поправки до судової реформи загрожують розкриттю десятків резонансних злочинів

Фото: УНІАН

ЗАКОН ПРО КІБЕРБЕЗПЕКУ

У четвер 5 жовтня Верховна рада ухвалила в цілому законопроект  2126а «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Більш ніж два роки тому його зареєструвала група депутатів на чолі з першим заступником голови комітету з питань інформатизації та зв’язку Русланом Лук’янчуком («Народний фронт»).

З того часу довкола документу не вщухають дискусії. У травні Рада направила його на повторне друге читання. Та після червневої кібератаки на його терміновому ухваленні почав наполягати голова РНБО Олександр Турчинов.

Жорсткий моніторинг інтернет-трафіку, обмеження права на доступ до інформації та корупційні ризики — в Україні можуть запровадити нові методи захисту від нещодавніх масштабних кібератак. Законодавчі ініціативи пропонують, зокрема, повторювати і російський репресивний досвід — стверджують представники телекомунікаційної галузі. Чи з’являться в українських користувачів інтернету кіберкордони — у матеріалі Громадського.

Чи з’являться в Україні кіберкордони

Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

РЕФЕРЕНДУМ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КАТАЛОНІЇ

«Деякі батьки зі школи вирішили спонтанно зібратися і окупувати її. Ми придумали багато занять для дітей і таким чином хочемо захистити будівлю від поліції», — розповів Громадському каталонець Рамон Масана. Це лише одна із близько двох тисяч шкіл, в яких облаштували виборчі дільниці в автономному регіоні Іспанії — Каталонії. Деякі зі шкіл люди не покидають ще з п’ятниці.

У неділю, 1 жовтня, тут відбувся референдум про незалежність. Закриття дільниць люди привітали оплесками.

Офіційна влада Мадрида визнала його незаконним і заборонила проведення. Тож голосування не минуло мирно – у сутичках з поліцією постраждало більше семисот людей, серед них – майже сорок правоохоронців. Деякі з дільниць поліції все ж вдалося закрити.

Кореспондети Громадського працювали в Барселоні на власні очі бачили, чим відзначився референдум.

Гумові кулі та блокування Інтернету: як відбувався референдум у Каталонії

Фото: EPA-EFE/ALBERTO ESTEVEZ

Підписуйтесь на наш канал у Telegram