ENRU

ТОП-5 тижня: про план Авакова щодо Донбасу, Порошенка — щодо помісної церкви і про протести у Вірменії

D37f579ea90bec6c4
Очільник Української православної церкви Київського патріархату Патріарх Філарет (праворуч на передньому плані) і предстоятель Української православної церкви Московського Патріархату митрополит Онуфрій (ліворуч на передньому плані), Київ, 8 травня 2017 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

ПРОТЕСТИ В ЄРЕВАНІ

Школярі, пенсіонери, хіпстери, таксисти, громадські активісти, прості робітники. Протести у Вірменії об'єднали дуже різних людей, та в усіх — запал в очах і тверде бажання змін. І всі як один скандують гасло: «Зроби крок проти Сержа!»

Від початку тижня десятки тисяч людей усією Вірменією виходять на антиурядові протести. Люди вимагають відставки колишнього президента — а тепер уже прем'єра Сержа Саргсяна. Наразі кількість затриманих поліцією демонстрантів — близько сотні. 

Хтось приносить плакати, хтось — національні прапори, дехто приходить на з плюшевими іграшками Чебурашки (таке прізвисько дали Сержеві Саргсяну його противники).

Наймасовіші демонстрації відбуваються у столиці — Єревані. Люди виходять на вулиці від самого ранку й перекривають дороги в різних місцях, а ввечері збираються на головне віче в самому серці столиці — на площі Республіки. Щодня виходить усе більше людей. Попри дощ, попри брутальні дії поліції, попри цілковите ігнорування уряду.

Рушійна сила цих протестів — молодь. На відміну від протестів у Вірменії попередніх років, саме молодих людей на вулицях тепер найбільше. У місті Гюмрі навіть закрили навчальні заклади, щоб там не агітували за долучення до акцій протесту. 

Протести в Єревані: обличчя змін (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Фото: Олександр Кохан/Громадське

ПОМІСНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ

Цього тижня Верховна Рада України підтримала звернення президента Петра Порошенка про створення Української помісної автокефальної церкви.

Перед цим Порошенко звернувся до Вселенського Патріарха із проханням надати автономію Православній Церкві в Україні. Раніше, як цього вимагає процедура, із відповідним проханням до Патріарха вже звернулися ієрархи українських православних церков. Якщо патріарх погодиться, в Україні утворять помісну церкву.

Що це таке, як українці ставляться до цього утворення та чи підтримують церкви таке об'єднання — розбиралося Громадське.

Молитися по-новому: що таке помісна церква і навіщо вона потрібна​

Фото: Михайло Марків/POOL/УНІАН

ПЛАН АВАКОВА ЩОДО ДОНБАСУ

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков до останнього часу вважався одним із «яструбів» у питанні конфлікту на Донбасі. У 2014-му він віддав наказ вінницькому «Ягуару» штурмувати будівлю Харківської ОДА, яку захопили проросійські сепаратисти. Саме Аваков — один із ідеологів створення добровольчих батальйонів, які навесні-влітку 2014 року зупинили просування сепаратистів углиб України.

За чотири роки після тих подій Аваков переконує: війну на Донбасі можна припинити завдяки «дрібним крокам та компромісам» і наголошує на необхідності діалогу.

Чому Аваков раптом вирішив опікуватися зовнішньою політикою та чому трансформувалася його риторика — у матеріалі Громадського.

Із «яструбів» у «голуби»: як Аваков дійшов до плану щодо Донбасу​

Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

ЛИСТИ СБУ ДО ЯНУКОВИЧА

У справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича прокурори представили листи від Служби безпеки України на адресу тодішнього керівництва держави, в яких попереджали про загрози з боку Росії.

Листи датовані січнем 2013-го і лютим 2014 років. Довгий час ці документи залишалися під грифом «цілком таємно», але місяць тому СБУ розсекретила їх, дозволивши долучити до матеріалів справи щодо президента-утікача. У розпорядженні Громадського опинилася частина цих листів.

Таємні листи СБУ: про що спецслужби попереджали Януковича​

Фото: УНІАН

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПОЛІТИКИ В АНЕКСОВАНОМУ КРИМУ

В анексованому Криму розпочався IV Ялтинський міжнародний економічний форум, організований російською владою. В оргкомітеті заявляють, що участь у заході загалом візьмуть 3 тисячі учасників.

Зокрема, прибули півтисячі іноземців із 71 країни світу — тільки з Німеччини та Австрії близько півсотні політиків, а ще з Китаю, Ірану, Індії, В'єтнаму, Бразилії, Венесуели, Аргентини, Нікарагуа тощо. У багатьох цих державах існують політичні сили, які підтримують відносини з Кремлем, об'єднуючись довкола антиамериканських гасел, а також критикуючи «нав'язування західної демократії».

Одна із тем форуму — війна в Сирії. За словами так званого «голови Криму» Сергія Аксьонова, планується підписання угоди про «побратимство сирійського міста Латакія і російської Ялти». А на останній день форуму, 21 квітня, запланували відкриття «алеї російсько-сирійської дружби».

Громадське зібрало інформацію про тих, хто приїхав на форум, а також пояснює, яке покарання їм загрожує через порушення законів України.

«Політичний туризм»: європейські політики на Ялтинському форумі в анексованому Криму​

Фото: Олександр Назаров/Громадське