ТОП-5 публікацій тижня: вибухи у Калинівці, конфлікт між Аваковим і Порошенком і незалежність Курдистану

ВИБУХИ НА СКЛАДАХ БОЄПРИПАСІВ У КАЛИНІВЦІ

У місті Калинівка на відстані 20 кілометрів від Вінниці з вечора 26 вересня почали вибухати боєприпаси на 48-му арсеналі військової частини А1119.

Загалом із Калинівки та прилеглих населених пунктів евакуйовали понад 30 тисяч людей. Місцева влада надала інформацію про двох поранених жінок, про загиблих не повідомлялося.

Матеріальні втрати військових та цивільного населення ще підраховують. Через призупинення транспортного сполучення поблизу складів, зазнають збитків «Укрзалізниця» та «Украерорух». Залізничникам довелося змінити маршрути 47 поїздів, пустивши їх в обхід небезпечної території. Станом на ранок четверга, пасажири повернули понад 5200 квитків на суму майже 1 мільйон гривень.

Як розслідуються справи пожеж на військових арсеналах України — в матеріалі Ігоря Бурдиги

Тероризм чи недбалість: як в Україні розслідуються вибухи на військових складах

Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

СПРАВА ІЛ-76

Генерала Віктора Назарова засудили до 7 років ув’язнення за те, що в ніч на 14 червня 2014 року він відправив три військово-транспортних літака в аеропорт Луганська, де один із них збили бойовики «ЛНР». Назарова звинуватили в тому, що ухвалене ним рішення призвело до загибелі 49 людей. Сам генерал уважає, що рішення було правильним. Тому подав апеляцію, розгляд якої починається сьогодні в Дніпрі.

Незважаючи на вирок суду, Назаров досі працює в Генеральному штабі Збройних сил України, де відповідає за планування операцій.

В яких умовах ухвалювалося рішення стосовно відправлення літака та чому справа Назарова є показовою для України — у матеріалі Анастасії Станко.

Справа ІЛ-76: генералів під час війни (не) судять

Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

КОНФЛІКТ МІЖ АВАКОВИМ І ПОРОШЕНКОМ

У середу, 27 вересня президент Петро Порошенко зібрав засідання так званого воєнного кабінету. До його складу входять секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов, міністр оборони Степан Полторак, голова Генштабу Віктор Муженко, очільник СБУ Василь Грицак та інші керівники силових структур. Розбирали ситуацію з вибухами на військових складах поблизу Калинівки, у Вінницькій області. Понад 16 годин там тривала пожежа й детонували боєприпаси.

Турчинов наполягав — відповідальність має нести керівництво Генерального штабу. Муженко натомість вину Генштабу заперечував. У суперечку втрутився президент.

За словами співрозмовників в Адміністрації президента, Порошенко покладає відповідальність на самого Турчинова — вступившись таким чином за Муженка, якого ще у 2014-му призначив керувати Генштабом, та не звільнив ні після Іловайського котла, ні після Дебальцевого.

Першими поклали відповідальність за пожежу на Генштаб близькі до міністра внутрішніх справ нардепи від «Народного Фронту»  Антон Геращенко та Юрій Береза, радник Авакова Зорян Шкіряк та Ілля Кива.

Ця історія стала черговою ілюстрацією протистояння у владі по лінії президента та міністра внутрішніх справ. Громадське розбиралося, як зароджувався конфлікт між Порошенком та Аваковим та які наслідки матиме для країни.

Обшук, вибухи, прорив: як виник конфлікт між Аваковим та Порошенком

Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

МОВНЕ ПИТАННЯ В ЗАКОНІ ПРО ОСВІТУ

На перших шпальтах румунських та угорських газет — новина про підписання Петром Порошенком закону «Про освіту». Він скорочує термін навчання рідною мовою для національних меншин і вже став приводом для бурхливої критики та обурення не лише Росії, але й східноєвропейських країн — членів ЄС. Закон коментують у Facebook європейські політики й відомі журналісти. Напередодні румунський прем’єр-міністр скасував візит до України, а угорська влада пообіцяла чинити перепони для інтеграції України з ЄС.

Будапешт, Бухарест і Варшава, а також Софія та Афіни стали епіцентрами критичних зауважень і навіть погроз на адресу Києва. Наскільки виправдана така реакція та які її причини? Чи йдеться лише про захист прав національних меншин? Громадське спробувало розібратися і пояснити, чому український освітній закон дратує наших сусідів.

«Мовний закон»: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Фото: EPA-EFE/JANOS NEMES

РЕФЕРЕНДУМ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КУРДИСТАНУ

Незалежність іракського Курдистану може змінити розстановку сил на Близькому сході. Курди — одна з найбільших народностей світу, що не має власної держави. Це результат розподілу Західними країнами кордонів Близького Сходу під час і після Першої світової війни.

Більшість із 45 мільйонів курдів розділені кордонами 4 країн — Іраком, Туреччиною, Сирією та Іраном. 25 вересня референдум про право на суверенітет проводять  іракські курди. Їхня автономія гартувалася тиском міжнародної спільноти та геноцидом, який із застосуванням хімічної зброї улаштував Саддам Хусейн у 1989-му. За цей час курди посилили власні служби безпеки та армію.

Після падіння режиму Хусейна, Курдистан став найбагатшим, найбезпечнішим і найдемократичнішим регіоном Іраку. Він навчився ефективніше використовувати нафтові запаси, позаяк завжди був незадоволений тим, як Багдад розподіляв ресурси. Курдистан став надійним союзником Заходу, хоча у світі ставлення до самовизначення іракських курдів неоднозначене. Однак, нинішнє голосування відбувається на тлі успіхів курдських військових, які захистили власну територію і звільнили від ІДІЛ сусідні райони Іраку, де проживають курди.

Експерт-міжнародник Олександр Мішин на прохання Громадського пояснює, наскільки реальна незалежність Курдистану, до чого може призвести референдум, і який він матиме вплив, зокрема, на Україну.

Референдум про незалежність Курдистану: сценарії майбутнього

Фото: EPA-EFE/STR

Підписуйтесь на наш канал у Telegram