ТОП-5 тижня: 4 роки після Майдану, «переворот» у Луганську та шпигунські ігри у Білорусі

4 РОКИ ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Чотири роки тому українці вийшли на Майдан з вимогою повернутися до курсу євроінтеграції, припинити міліцейське й чиновницьке свавілля, докорінно змінити систему влади.

Що змінилося за ці 4 роки? Яких змін тепер очікує суспільство? За що готове боротися? Які питання розділяють українців, а які об’єднують – про це Громадське поспілкувалося з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою.

«В Україні існує поділ на тих, хто хоче змін і тих, хто їх боїться», – інтерв'ю з Еллою Лібановою.

Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

«ПЕРЕВОРОТ» У ЛУГАНСЬКУ

В окупованому Луганську стався відкритий конфлікт між ватажком самоназваної «ЛНР» Ігорем Плотницьким і так званим «міністром внутрішніх справ» Ігорем Корнетом, який завершився «переворотом» – Плотницький пішов з «посади за стан здоров'я».

Протягом двох днів, 21 і 22 листопада, озброєні бойовики в центрі Луганська блокували адмінбудівлі, а мешканці повідомляли про відключення телебачення, радіомовлення й мобільного зв’язку.

Про те, як почала загострюватись ситуація в окупованому Луганську і чому конфлікт між ватажком «ЛНР» та його «міністром» переріс у відкрите протистояння читайте у наших публікаціях.

Корнет проти Плотницького: «розборки» між ватажками бойовиків у центрі Луганська.

Переворот в «ЛНР»: штурм «прокуратури» і «гра в хованки» Плотницького.

Фото: EPA-EFE/ALEXANDER ERMOCHENKO

СКАНДАЛ У НАЗК

Минулий тиждень для Ганни Соломатіної, директорки департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Нацагентства з питань запобігання корупції, видався гарячий.

14 листопада – брифінг в Українському кризовому медіа-центрі, де вона звинуватила Адміністрацію Президента у втручанні роботу НАЗК. 15 листопада – запрошення на засідання антикорупційного комітету, де так і не вдалося виступити, оскільки депутати відмовилися затверджувати порядок денний. Того ж дня Нацагентство подало заяву до суду про захист своєї ділової репутації.

Громадське поспілкувалося з Ганною Соломатіною про те, чому вона вчинила публічний демарш, як фальсифікували результати перевірок декларацій та чому вона попросила охорону в антикорупційного бюро.

«Я голосно пішла, аби не звинуватили в махінаціях, які відбуваються в НАЗК», — інтерв’ю з Ганною Соломатіною

Фото: Громадське

ЗАТРИМАННЯ УКРАЇНЦІВ У БІЛОРУСІ

25 жовтня в Мінську КДБ затримав журналіста Українського радіо Павла Шаройка. А 20 листопада — директора одного з підприємств Донецької області Олександра Скибу.

Того ж дня білоруські прикордонники затримали трьох громадян України на кордоні. «Іноземці навмисне незаконно вирушили до Білорусі по ягоди», — ідеться в повідомленні білоруських прикордонників.

Приблизно тоді ж Білорусь оголосила співробітника українського посольства Ігоря Скворцова персоною нон грата. У відповідь на це Україна 21 листопада вислала білоруського дипломата.

Що відбувається між двома країнами, чому білоруси так часто затримують українців, а також про те, кому вигідно охолодження дипломатичних відносин у регіоні — розбиралося Громадське.

Шпигунські ігри: як і чому в Білорусі затримують українців

Фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH

ЯК США ВЧАТЬСЯ НА ДОСВІДІ УКРАЇНИ

Американський історик Тимоті Снайдер останні роки є тим голосом, що розвінчує міфи про історію України на Заході, а також пояснює природу режиму в Кремлі.

У новій книзі «Про тиранію», яка вже стала бестселером у США, Снайдер пояснює західній аудиторії досвід України. І ми поговорили про те, що варто розуміти про сучасну тиранію в умовах конфлікту за чотири роки після Революції Гідності.

Також Громадське долучилося до видання нової книги Снайдера українською і опублікувало уривки з книжки «Про тиранію».

Про сучасну тиранію, і як США вчаться на досвіді українців — інтерв’ю з Тимоті Снайдером

Фото: Bundestagsfraktion Bündnis 90/Die Grünen