«Треба привчати читати українською»: квоти для друкованих ЗМІ можуть впроваджувати 2-3 роки

У межах нового закону про мову, народні депутати пропонують зобов’язати друковані видання виходити українською мовою. Глава комітету Верховної Ради з питань свободи слова Вікторія Сюмар пропонує ввести перехідний період, наприклад, 2-3 роки.

«Потрібно привчити читача читати українською – для цього потрібний певний перехідний період, але зробити так, щоб галузь вижила і журналісти, верстальники та редактори не втратили роботу. Ми думаємо, чи це буде період 2-3 роки, протягом якого потрібно перейти, чи поетапне впровадження — у перший рік 25% українською, у другий – 35% і так далі».Вікторія Сюмар, глава комітету Верховної Ради з питань свободи слова

Запровадження мовних квот вплине на ситуацію не лише для російськомовних видань, а будь-яких друкованих ЗМІ іноземною мовою, зазначив в «Українському кризовому медіа-центрі» Олексій Бабанський, голова Асоціації розповсюджувачів преси України: «Оскільки, згідно з законопроектом, розповсюджувач преси має видавати не менше 50% українською мовою, нам доведеться відмовлятися від контрактів з іноземними клієнтами», – зауважив він.

Сюмар каже, що важливо зробити виняток для видань мовами країн Заходу.

«Ніхто не хоче «вбити», наприклад, «KyivPost», чи видання німецькою, французькою. Чим більше їх у нас буде – тим краще для України».

Проект закону про мову 5670-д ухвалили у першому читанні 4 жовтня 2018 року. Крайні терміни внесення поправок до законопроекту перед другим читанням — середа, 31 жовтня. Серед пропозицій – впроваджувати нові правила поступово; зобов’язати публікувати українською мовою лише частину примірника; встановлювати обсяг квоти залежно від регіону; паралельні випуски видань українською і російською мовою; забезпечувати всіх передплатників українською електронною версією видань; зобов’язати публікуватися українською мовою лише державні і комунальні друковані ЗМІ; не поширювати дію квот на видання, які виходять європейськими мовами, а також – винести положення про мовні квоти у профільні закони – «Про друковані ЗМІ в Україні» або «Про інформацію».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналу «ШО» заборонили випуски російською мовою у Львівській області

Проект визначає статус української мови як офіційної державної мови в Україні і передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ігри патріотів: як закон про захист мови став інформаційним прикриттямпродовження спецстатусу Донбасу

Закон про державну мову передбачає безкоштовні курси української.

Закон про мову покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційним судом був скасований ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. 28 лютого Конституційний суд України визнав ухвалений у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики» незаконним. Закон «Про засади державної мовної політики», який внесли колишні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, набув чинності у 2012 році.

У лютому 2014 року Рада скасувала закон про регіональні мови, однак тоді в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. Отже, закон до 28 лютого 2018 року був чинний. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.