ENRU

«Тут тобі не лікарня»: як потрапити до мінського ізолятора і не померти

6444902fae7028164
Фото: Tatyana Zenkovich/EPA

Наприкінці березня у Білорусі відбулась низка акцій протесту проти «податку на дармоїдство», які співпали з Днем Волі. Вони були жорстко розігнані, міліція затримала сотні людей, які вийшли висловити свою незгоду з політикою режиму Алєксандра Лукашенка.

На цьому поневіряння протестувальників не закінчились — окрім майбутніх судів на них чекали жахливі умови і нелюдські порядки у білоруському слідчому ізоляторі.

В рамках російськомовного партнерства Громадське публікує матеріал «Єврорадіо» про досвід перебування білоруських протестувальників у мінському ізоляторі правопорушників.

ХВОРИМ В ІЗОЛЯТОРІ НЕ ДОПОМОЖУТЬ

У людей, які перебувають у слідчому ізоляторі на мінській вулиці Окрестіна, час від часу виникають проблеми зі здоров’ям. По-перше, «надавати по ребрах» можуть під час затримання. По-друге, потрапляють за ґрати й люди із хронічними захворюваннями, їм стрес не йде на користь.

  Євгєній Жуковєц​, мешканець Мінська

«У нас вся камера була з вищою освітою: окрім мене, — двоє вчителів історії, дідусь-альпініст і музикант, Алєксандр Хавкін. Про нього хочу окремо розповісти. Йому не на суді стало погано… Ми з ним до суду їхали в одному відсіку автозака. Я його курткою прикривав, бо його вже трясло. А до цього він два дні промучився з нами в камері. Думаю, з ознаками діабету. І я, й інші просили для нього медичної допомоги. Але ніякої адекватної допомоги не було. Через годину-півтори після виклику приходили фельдшери, оглядали його. Дали йому на день літр солодкої води, і карвалол накрапали. Грубо кажучи, довели його до такого стану, що в суді він не тримався на ногах»

Звукорежисер Алєксандр Хавкін, колишній скрипаль білоруського рок-гурту «Крамбабуля», був затриманий у Мінську під час Дня Волі. Ще у будівлі Ленінського відділку МВС йому викликали швидку допомогу. Але, не дивлячись на те, що багатьох із затриманих у день акції відпустили без складання протоколів, Хавкіна вирішили судити, і залишили на Окрестіна — в Центрі ізоляції правопорушників.

  Алєксандр Хавкін, затриманий під час акцій

«Медичний огляд на вході до ізолятору виглядає так: кладеться листок з питаннями, де необхідно підкреслити потрібне. Причому, варіантів там небагато. Коли я заїкнувся про свій низький цукор, мені сказали: «У нас такої графи немає! У вас діабет?» Я кажу: «Слава богу, ні!». На цьому медична допомога закінчилась. Наступного дня мені кілька разів викликали до камери чергових медиків. Приходили дівчата-практикантки. Зробили все, що змогли»

Літр солодкої води музиканту майже вистачило, щоб протриматися неділю. А вранці понеділка мав відбутися суд.

«Вранці у понеділок нас перед сніданком вигнали на перевірку. На питання про медичні скарги я попросив що-небудь солодке. І мила жінка років 60-ти з такою доброю посмішкою сказала: «А давайте я вам до крамниці за шоколадкою збігаю!», що я спочатку повірив», — додає Хавкін.

«ТУТ ТОБІ НЕ ЛІКАРНЯ»

Ввечері 25 березня кореспондент Єврорадіо бачив поруч з ізолятором машину швидкої допомоги. З розмов, які лікарі проводили зі співробітниками установи, випливало, що вона привезла туди чергового фельдшера. Але машина поїхала. «Швидка» поруч з ізолятором не чергує, кожного разу її доводиться викликати й чекати.

Окрема група «мешканців» ізолятора — ті, хто оголошує голодування і не погоджується харчуватись казенною їжею. Їх здоров’я, звісно, під великою загрозою.

Маріна Носенко — дівчина анархіста В'ячєслава Косінєрова, затриманого після «Маршу недармоїдів» 17 лютого, опинилась в мінському ізоляторі, коли принесла своєму хлопцеві передачу. Її засудили до 12 діб арешту, які вона провела у Мінську і в Жодино.

  Маріна Носенко, засуджена в Мінську

«До голодуючих було особливе ставлення. Один хлопець втратив свідомість, тутешня лікарка дала таблетку, і людину залишили у камері. «Швидку» не викликали. На те, що німіють ноги, відповідали: «Ти ж іще дихаєш. І взагалі, сам винний. Тобі тут не лікарня».

Можливість передавати ліки до ізолятору є — про це написано на дверях установи. Але зробити це непросто: таблетки приймають «лише за призначенням фельдшера». Як отримати це призначення?

«В поліклініці берете епікриз у лікаря, що такий і такий має необхідність у постійному вживанні. Там має бути розписано, які таблетки, як приймати: скільки разів на день, яке дозування. І з цими таблетками і епікризом — будь-ласка, приїжджайте, привозте. Таблетки мають бути запечатані, у заводській упаковці», — розповідають в ізоляторі.

Якщо в затриманого будуть з собою потрібні таблетки, але не буде епікризу — є велика ймовірність, що на час ув’язнення людина залишиться без необхідних медикаментів.

Тому, на думку видання, якщо хто з білорусів збирається і далі брати участь у протестах — про всяк випадок варто записатися до терапевта і зробити папір з переліком усіх захворювань і засобів для їхнього лікуваня.

/Павєл Свєрдлов для Єврорадіо