У Гонконгу 6 вересня поновилися протести — саме в цей день мали відбутися вибори до місцевого законодавчого органу, але їх перенесли на рік. Влада автономії стверджує, що пішла на такий крок через пандемію коронавірусу; опозиція і протестувальники кажуть, що так влада перестрахувалася від програшу.

Про це повідомляє South China Morning Post.

За оцінками, на вулиці вийшли тисячі гонконгців. Вони вигукували гасло «Поверніть нам право голосу!» і пройшлися маршем центральними районами Гонконгу. Акція протесту не була узгоджена з владою.

Водночас частина протестувальників тримала прапори із гаслами звільнення Гонконгу від влади материкового Китаю і закликами до революції. Нині такі заклики в автономії заборонені відповідно до так званого закону про національну безпеку, ухваленого 30 червня.

Надвечір між протестувальниками і поліцією почалися сутички. Правоохоронці використали сльозогінний газ для розгону протестів. Загалом арештували 289 людей, більшість — за участь у несанкціонованій акції протесту.

Протести 6 вересня організовували анонімно через Telegram, зауважує SCMP. У повідомленні напередодні організатори назвали владу Гонконгу «безсоромною» і зазначили, що іншого способу протидіяти їй у гонконгців уже немає.

Останні акції протесту такого ж масштабу в Гонконгу відбулися ще 1 липня. Тоді правоохоронці затримали 370 людей, які вийшли на протест через незгоду з ухваленням закону про національну безпеку.

А що там із виборами в Гонконгу?

Наприкінці липня влада Гонконгу спробувала максимально обмежити участь опозиції у виборах до місцевого парламенту — Законодавчої ради. Спершу вона відмовила в участі 12 кандидатам від опозиції через те, що вони начебто не виконують свій «конституційний обов'язок» і виступають за автономію Гонконгу від Китаю. А потім узагалі перенесла вибори на вересень 2021 року.

Формальна причина такого кроку — пандемія коронавірусу. І справді, в липні влада Гонконгу частково відновила коронавірусні обмеження через зростання кількості хворих на COVID-19 людей. Утім опозиційні політики тоді заявили, що провладні політики лише прикриваються серйозністю пандемії, а насправді стурбовані власними перспективами на виборах. Вони пропонували скоротити час перебування на виборчих дільницях, а не переносити вибори.

Законодавча рада Гонконгу — це законодавчий орган регіону, який допомагає ухвалювати зміни до регіональних законів. Він складається з 70 членів, 35 з яких обирає саме громадськість. Ще 35 членів обирає обмежений електорат на «функціональних виборчих округах», ідеться про групи, які представляють інтереси бізнесу, банківської сфери.

А що із законом про національну безпеку?

30 червня Компартія Китаю ухвалила закон про національну безпеку Гонконгу в обхід місцевого законодавчого органу цієї автономної території. Завдяки цьому закону китайська влада зможе в обхід місцевого уряду карати за дії, які у Пекіні розцінюватимуть як такі, що загрожують національній безпеці та підривають державну владу в Гонконгу, який має статус автономії у складі КНР.

Проти прийняття закону виступили, зокрема, Велика Британія, ЄС і США. Вони заявили, що він обмежує автономію Гонконгу, яку Пекін зобов'язався гарантувати після отримання Гонконгу в 1997 році.

14 липня президент США Дональд Трамп підписав закон, який вводить проти Китаю санкції через втручання в автономію Гонконгу. Крім того, Велика Британія і ще декілька країн на невизначений термін призупинили дію угоди про екстрадицію з Гонконгом.

Китай відхилив критику міжнародної спільноти, називаючи її втручанням у внутрішні справи.

Поділитись: