Поліцейські проводять затримання на площі в Алмати, Казахстан, 9 травня 2019 року
9 травня в Казахстані паралельно тривають дві масові акції: хода «Безсмертного полку» до Дня перемоги, який відзначають в країні, та антиурядові протести. Якщо першу уряд підтримує, то учасників другої — затримує. Чому у Казахстані «в’яжуть» активістів, і проти чого ті виступають — розповідає Громадське.

Шостого травня Аслан зважився на хоробрий крок. Він заздалегідь покликав кілька знайомих журналістів, взяв великий чистий аркуш паперу і вийшов на площу Уральська в Казахстані. За кілька хвилин приїхала поліція та забрала його. Один із поліцейських потім сказав: «А ти напиши там щось. Побачиш, що буде».

За п’ять днів до того — за офіційними джерелами, сотні, а за словами очевидців, тисячі — людей брали участь у масових антиурядових протестах у столиці та інших містах Казахстану. Головне їхнє гасло «У мене є вибір», доповнювали вигуки «Нур-Султан — не моя столиця», «Токаєв — не мій президент», «Шал, кет» («Старий, іди геть»).

По всій країні затримали понад сотню людей, які закликали бойкотувати позачергові вибори, заплановані на 9 червня. Вони стануть першими, відколи незмінний упродовж 30 років Нурсултан Назарбаєв відмовився від крісла президента. Казахи вважають: реального вибору у них не буде.

Нур-Аслан Сагутдінов тримає за пустий плакат на площі у місті Уральська в Казахстані, 6 травня 2019 року. Його затримали поліцейські
Фото:

сторінка Нур-Аслан Сагутдинов у facebook

Незмінний Нурсултан

Назарбаєв став президентом Казахстану у 1990-му, наступного року очолив Раду безпеки країни. Через тридцять років першої посади він зрікся, однак на другій залишиться довічно. Це означає, що 78-річний Назарбаєв стане сірим кардиналом казахської політики.

По-перше, він довічно збереже посаду голови Ради безпеки, що дозволить йому визначати політику усіх силових структур. Також він входить до Конституційної комісії, тож контроль над судовою системою буде теж у руках елбаси (лідера нації). Не варто забувати, що Назарбаєв до кінця життя буде очолювати правлячу партію «Нур Отан».

По-друге, хоч він і не буде президентом, вплив на цю посаду збереже, оскільки головний і по суті безальтернативний кандидат Касим-Жомар Токаєв, який нині тимчасово виконує обов’язки президента, також — давній соратник Назарбаєва.

«Назарбаєв у якийсь момент почав дуже носитися зі своїм культом особистості, — каже журналістка та активістка Асем Жапішева. — Дуже багато речей стали робити, навіть не прикидаючись, що їм хоч якось цікава думка народу».

Асем розповідає, що перейменування вулиць, площ, аеропортів, навчальних закладів — головний ВНЗ країни ще в 2010 назвали «Університетом Назарбаєва» — ще одна ознака культу, яким люди давно невдоволені. А зміна назви столиці стала точкою кипіння.

«Перейменування столиці на його честь — це демонстрація того, що він та його сім’я тримають владу, і як вони захочуть, так і буде», — пояснює активістка.

Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (ліворуч) з російськими президентом Володимиром Путіним та прем'єром Дмитром Медведєвим під час параду у Москві, 9 травня 2019 рок
Фото:

EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

Свобода слова на 5 хвилин

Ситуація з політичними та соціальними правами в країні — м’яко кажучи, незадовільна. Міжнародна правозахисна організація Freedom House називає Казахстан «не вільною» країною, а в щорічній доповіді ще однієї організації Human Rights Watch йдеться, що ситуація з правами людини у 2018-му там лише погіршилася.

«Влада продовжує переслідувати критиків уряду, включаючи журналістів, політично вмотивованими звинуваченнями», – написано у доповіді.

Першого травня десятки людей затримали. Міністерство внутрішніх справ пояснило, що, попри те, що «учасникам акції надали можливість вільно та відкрито висловити свою громадянську позицію», у деяких містах вони «вели себе агресивно». Відтоді в новинах щодня повідомляють про затриманих — тих, хто брав участь у протестах першого травня, і тих, хто виходив на пікети згодом.

Аслан Сагутдінов — один із таких людей. Шостого травня він вирішив вийти сам і показати: неважливо, що ти робиш — тебе все одно затримають. Його пікет тривав п’ять хвилин.

«Я на 100% був упевнений, що мене заберуть, — розповідає активіст. — Я хотів продемонструвати, що навіть, якщо ви будете тримати уявний плакат, вас все одно заберуть».

Аслан розповідає, що поліція не знала, що з ним робити. Спершу викликали колег, і лише потім його посадили в машину і відвезли до відділку. Дорогою він чув, як керівництво по рації сварило їх, що вони не запакували активіста відразу. Те ж сум’яття продовжилося у відділку.

«Вони разів десять переписували мої дані на різні бланки, хотіли щось скласти на мене. Люди приходили, ішли, приходили нові. Врешті, мене просто розпитали, чому й навіщо я це зробив і відпустили», — розповідає Аслан. Утім, дев’ятого травня Аслана знову затримали, коли він хотів піти на марш, присвячений Дню перемоги в Казахстані.

На запитання про те, чи не страшно йому так відкрито говорити про свою позицію, він каже, що «людина, яка вийшла на пікет, мало чого боїться». І додає, що не вперше стикається із затриманнями. Аслан намагається знімати протести на камеру. «Але це мені погано вдається, бо під під’їздом на мене завжди чекає машина, в якій сидять поліцейські у цивільному», — каже він.

Поліцейські проводять затримання на площі в Алмати, Казахстан, 9 травня 2019 року

Вибори — надія чи безнадійність?

Коли 19 березня Назарбаєв заявив, що йде у відставку, його повноваження перейшли до голови Сенату Токаєва. Водночас Сенат очолила донька Назарбаєва Дарига Нурсултанівна.

На початку квітня оголосили дату дострокових виборів — неділя, 9 червня.

Наразі місцевий Центрвиборчком зареєстрував сімох кандидатів, серед яких вперше є жінка, а також — опозиціонер. Проте Асем переконує, що це «театральна демократія», і сподівань на ці вибори у неї немає:

«Ми розуміємо, що Токаєв переможе. Але у нас нарешті почалися зрушення у громадській свідомості, тож за наступні п’ять років ми хочемо трансформувати виборчі процеси, проштовхувати реформи, щоб на наступні вибори ми могли висунути кількох кандидатів».

«Зрозуміло, що другого Назарбаєва не буде, і не повинно бути. Для нас це головне», — додає Асем.

Поділитись: