У Кремлі не бачать просування у підготовці до зустрічі «нормандської четвірки»

В Адміністрації президента РФ Володимира Путіна заявили про відсутність прогресу у підготовці зустрічі лідерів «нормандської четвірки».

Про це заявив помічник президента Росії Юрій Ушаков, передають «РИА Новости».

«Нас непокоїть ситуація, яка створена після того, як певну роботу провели політичні радники лідерів «нормандського формату», потім їхнє рішення закріпили рішенням контактної групи у Мінську, зокрема був погоджений текст «формули Штайнмаєра», погоджений план-графік розведення на двох ділянках лінії зіткнення — біля Петрівського та Золотого. Після чого почали надходити суперечливі сигнали з Києва», — сказав він.

Ушаков заявив, що «українські націоналісти з «Азову», «Айдару» та «Донбасу» прибули до Петрівського та Золотого, аби не допустити розведення сил.

Також помічник Путіна нагадав про «суперечливі та неконструктивні» заяви речниці Леоніда Кучми. Ушаков зазначив, що просування у підготовці зустрічі немає, хоча є бажання її провести у всіх сторін.

«Наша позиція усім відома — ми хочемо, аби новий саміт був ретельно підготовлений. Зокрема, аби заздалегідь був підготовлений проект рішень, і щоби на цьому саміті були намічені додаткові кроки з реалізації Мінських угод, а не зафіксовано бажання Києва переглянути положення мінського комплексу заходів», — резюмував він.

У Кремлі неодноразово заявляли, що готові на зустріч у «нормандському форматі» після погодження Києвом «формули Штайнмаєра» та розведення сил біля Петрівського та Золотого.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що сподівається на зустріч «нормандської четвірки» у листопаді.

Нагадаємо 1 жовтня 2019-го президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна погоджується на «формулу Штайнмаєра».

«Формула Штайнмаєра» — документ, який запропонував чинний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр ще тоді, коли був міністром закордонних справ ФРН і брав участь на рівні міністрів у зустрічах в «нормандському форматі».

«Формула» дуже коротка і передбачає лише, що окупована частина Донбасу має отримати тимчасовий особливий статус у день проведення на цих територіях місцевих виборів. Якщо ОБСЄ визнає ці вибори демократичними, Верховна Рада має закріпити цей особливий статус на постійній основі.

Про виведення військ та контроль з боку України за кордоном до виборів у формулі не йдеться.

Особливий статус — скорочена назва закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який Рада ухвалила ще у 2014 році й кілька разів продовжувала, востаннє — до 31 грудня 2019 року, однак фактично закон ніколи не діяв.

Закон визначає, що особливий порядок місцевого самоврядування у Донецькій та Луганській областях здійснюють виключно органи місцевого самоврядування, які будуть обрані на позачергових виборах.

У статті 10 закону прописані умови, без виконання яких вибори на окупованих територіях неможливі:

• виведення незаконних збройних формувань,
• гарантії вільного волевиявлення,
• недопущення незаконного втручання у виборчий процес, дотримання принципів політичного плюралізму і свободи агітації.

Водночас Зеленський анонсував новий закон про особливий статус окупованої частини Донбасу.