У Мінфіні хочуть змінити формат співпраці з МВФ: гроші планують нараховувати не до бюджету, а в резерви Нацбанку
Міжнародний валютний фонд зараз надає гроші безпосередньо в державний бюджет України для фінансування дефіциту, однак український уряд хоче внести корективи.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю австрійському виданню Der Standard, цитує пресслужба Мінфіну.
«Ми все ще залежатимемо від хороших новин від МВФ у 2021 році, аби продовжувати співпрацювати з ЄС та Світовим банком та позичати гроші на ринку капіталу за прийнятними відсотковими ставками. Але ми хочемо змінити формат співпраці», — заявив міністр.
Так, замість виділення коштів МВФ безпосередньо в бюджет для фінансування дефіциту, Мінфін хоче, щоб кредитор перераховував гроші на резерви Національного банку або лише надавав технічну допомогу. Йдеться про гарантії, що гроші будуть доступні в разі надзвичайної ситуації.
З його слів, «МВФ важливий як інституційний кредитор, а не через суми грошей, які він надає». Марченко каже, що більшу частину грошей Україна позичила на міжнародних фінансових ринках. Однак на поточному етапі розвитку країна потребує допомоги МВФ, і робить «все можливе, щоб продовжувати співпрацю та виконувати умови програми».
Додає, що фінансування держбюджету має припинитися до 2023 року, аби український уряд міг позичати гроші на ринкових умовах і «знову ставати незалежними відносно своїх запозичень».
МВФ та Україна
10 червня Рада директорів МВФ погодила нову кредитну програму для України stand by розміром 5 мільярдів доларів і терміном на 1,5 року. Кошти планували перерахувати чотирма траншами.
Майже одразу Україна отримала $2,1 мільярда першого траншу. Два наступні мали надійти до кінця 2020 року на загальну суму 3,5 млрд доларів, а четвертий транш — у 2021 році. Але ті два транші теж перенесли на 2021-й.
Аби Україна отримувала транші, потрібно виконувати певні вимоги. Зокрема, продовжити пенсійну, медичну, освітню та антикорупційну реформи.
У вересні в МВФ наголошували на тому, що незалежність антикорупційних органів є одним зі складників для надання кредитів Україні. Саме тоді Конституційний суд спершу визнав незаконним призначення Артема Ситника директором НАБУ, а згодом ще й скасував низку антикорупційних норм, зокрема щодо неправдивого декларування.
Нещодавно Рада змогла повернути повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції та відповідальність за брехню в деклараціях. У Мін'юсті тим часом переконують, що Ситник залишається законним директором НАБУ.
- Поділитися: