У ПАРЄ заяви Угорщини і Румунії виглядали «прихованими територіальними претензіями до України» — Геращенко
У Парламентській асамблеї Ради Європи при розгляді українського закону про освіту заяви окремих представників угорської і румунської делегаціі виглядали як «приховані територіальні претензії до України»
У Парламентській асамблеї Ради Європи при розгляді українського закону про освіту заяви окремих представників угорської і румунської делегаціі виглядали як «приховані територіальні претензії до України».
Про це заявила віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.
«Також їхня риторика носить передвиборчий характер і направлена на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики борються за своїх співвітчизників в усіх куточках світу. Це нечесно використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин з найближчими сусідами», — написала вона у Facebook.
На думку Геращенко, у дискусії про український закон у поправках румуни та угорці «перекреслюють право українських дітей ( етнічних румунів і угорців) вивчити українську, бути більш конкурентними і мати рівні шанси на вищу освіту».
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення щодо рекомендацій до нового українського закону про освіту у часті мови навчання нацменшинств.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дебати у ПАРЄ щодо українського закону про освіту.
28 вересня в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах. У цей же день МЗС України направило закон «Про освіту» на експертизу до Венеціанської комісії.
МЗС Угорщини і Румунії спільно вимагатимуть змінити український закон про освіту.
ДИВІТЬСЯ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
- Поділитися: