У Раді з'явився оновлений законопроєкт, який передбачає звільнення Ситника з посади голови НАБУ
У Верховній Раді з'явився оновлений законопроєкт, який передбачає зміну статусу Національного антикорупційного бюро та звільнення чинного директора Артема Ситника.
Оновлений законопроєкт №5070 у парламенті зареєстрували 15 березня.
З дня набрання чинності цього проєкту пропонується, що чинний директор НАБУ Артем Ситник достроково припиняє повноваження, а також починається формування конкурсної комісії та конкурс на посаду очільника бюро. Підставою для звільнення Ситника називають рішення Конституційного Суду.
Поки триватиме конкурс на посаду, виконувачем обов'язків директора буде перший заступник Ситника.
Що це за рішення?
16 вересня 2020 року КСУ визнав незаконним указ президента України про призначення Ситника директором НАБУ та низку положень закону про бюро. Вони пов'язані з повноваженнями президента стосовно бюро. Після свого рішення КСУ зобов’язав Раду зробити законодавство відповідно до цього рішення.
Міністр юстиції Денис Малюська заявляв, що навіть після того, як рішення набуло чинності (16 грудня), Артем Ситник залишається законним директором НАБУ. Відповідно до рішення, президент більше не має повноважень призначати чи звільняти очільника НАБУ, і наразі процедур його призначення чи звільнення не існує.
Малюська тоді казав, що процедура призначення нового очільника НАБУ може знадобитися лише у 2022 році, коли спливає термін повноважень Ситника. Він анонсував зміни до Конституції, щоб повернути президенту повноваження призначати та звільняти директора НАБУ.
Крім того, 27 листопада у Раді зареєстрували законопроєкт, який зберігає за Артемом Ситником посаду директора НАБУ, а також дає парламенту можливість звільняти очільника бюро.
Законопроєкт також передбачає, що НАБУ отримає статус органу виконавчої влади. Кабмін отримає повноваження призначати та звільняти з посади директора — за наявності законних підстав. Кабмін може звільнити директора, якщо за це рішення проголосують не менш як дві третини від посадового складу уряду.
Добір, за законопроєктом, проводитиме конкурсна комісія, яка формується з шести людей: троє — від РНБО та троє — від Кабміну на підставі пропозицій міжнародних організацій.
Крім того, уряд може проводити зовнішню оцінку ефективності діяльності НАБУ. Для цього формуватиметься комісія з трьох людей, яких визначає Кабмін на підставі пропозицій міжнародних організацій. Перелік організацій складає Міністерство закордонних справ не пізніше ніж за три місяці до припинення повноважень директора.
У «Центрі протидії корупції» зазначають, що законопроєкт не визначає, якими є основні етапи проведення конкурсу, ці питання залишаються на розсуд комісії.
«Поле для маніпуляцій створює також призначення директора НАБУ після конкурсу. Річ у тім, що конкурсна комісія пропонує уряду 2 або 3 кандидати, однак в законопроєкті відсутні чіткі критерії для цього. Уже з них уряд обирає та призначає директора НАБУ», — пояснюють у ЦПК.
Там також називають нову процедуру обрання директора «ручною», що зруйнує співпрацю з ЄС та США.
- Поділитися: