Президент Європейської ради Шарль Мішель і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 24 січня підписали угоду про вихід Британії з Європейського Союзу.

«Сьогодні я з Урсулою фон дер Ляєн підписали угоду про вихід Великої Британії. Деякі речі неминуче зміняться, але наша дружба збережеться. Ми починаємо новий розділ як партнери і союзники. І я зацікавлений у тому, щоб написати нову сторінку разом», — написав Мішель у Twitter.

Тепер угоду має ратифікувати Європарламент. Він збереться 29 січня.

Тоді 31 січня о 23:00 за лондонським часом (або 00:00 за Брюсселем) Велика Британія офіційно перестає бути членом ЄС. Далі починається 11-місячний перехідний період до грудня 2020 року, протягом якого сторони мають юридично закріпити свої майбутні відносини — зокрема торговельні. Водночас Велика Британія буде дотримуватися певних норм ЄС, але не братиме участі в його інституціях.

Законопроєкт про Brexit не є тотожним угоді про вихід із ЄС, яку 17 жовтня 2019 року уклали Велика Британія та ЄС. Withdrawal Agreement Bill визначає умови, за яких відбуватиметься впровадження положень цієї угоди. Зокрема, він затверджує погоджену дату виходу Великої Британії з ЄС — 31 січня 2020 року та встановлює 11-місячний перехідний період.

Нагадаємо, раніше британські депутати не хотіли затверджувати урядовий законопроєкт про Brexit. Вони заявляли, що в них недостатньо часу для його вивчення й обговорення, оскільки до тодішнього дедлайну Brexit — 31 жовтня — лишалися лічені дні.

Тоді за ініціативи опозиційних політичних партій парламент ухвалив рішення про проведення дочасних виборів. Напередодні ЄС схвалив чергове відтермінування виходу Великої Британії — до 31 січня 2020 року.

23 червня 2016 року у Британії відбувся референдум, який показав, що 52% британців воліють покинути Євросоюз. 29 березня 2017 року Велика Британія офіційно повідомила Європейський союз про свій намір покинути ЄС, запустивши процедуру Brexit.

Поділитись: