Чому в окупованому Криму тиснуть на Український культурний центр

Що роблять активісти УКЦ і за що їх переслідують — у матеріалі Громадського.

Співробітники ФСБ вдерлися до будинку активістки Ольги Павленко 29 серпня на світанку.

«Прийшли, як звичайно, о 6:30 ранку. Нічого не змінюється. Стукали сильно. Я спитала, хто, а мені відповіли, що це технічна служба, що нібито я заливаю сусідів та до третього поверху всіх затопило. Звісно, я розумію, що технічна служба в кепках… Я вже їхні обличчя знаю, тих техслужб. До цього часу якимось дивним чином відключили телефон, зателефонувати комусь не було ніякої можливості. Єдине — через WhatsApp вдалося зв'язатися з адвокатом. Після цього вони почали виламувати двері, оскільки я не відчинила. Потім уже на наступне моє питання, хто це, відповіли, що це силове відомство і в них є постанова на обшук», — розповіла Ольга Павленко.

Співробітники ФСБ традиційно прийшли зі своїми понятими, але до квартири не заходили до приїзду адвоката. За постановою так званого «суду», що надав дозвіл на обшук, Ольга Павленко нібито має зв'язки з українською організацією «Правий сектор», яка в Росії вважається терористичною, її діяльність офіційно заборонена.

«Начебто якась «терористична група» з України готувала в Криму замах на вбивство людини. І мене підозрюють у зв'язках з цією групою, яка в Росії заборонена — «Правий сектор», — розповіла Павленко.

Активістка Українського культурного центру в Криму Ольга Павленко,в якої вдома співробітники ФСБ Росії 29 серпня провели обшук та викликали на допит до Слідчого Комітету Росії в Сімферополі Фото: Ілля Тарасов/krymr.org (RFE/RL)

Після обшуку в неї вилучили телефони й зошити із записами, а також скопіювали інформацію з особистого комп'ютера. Її не затримали, але вона повинна дати свідчення в управління Слідчого комітету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залишатися українцем у Криму — спецрепортаж з окупованого півострова

Це не перший випадок тиску на проукраїнських активістів в окупованому Криму. Час від часу їх викликають «на розмову» до управління ФСБ та Слідчого комітету, неодноразово активістів офіційно попереджали «про недопустимість екстремізму». Але, де саме «екстремізм» в їхніх діях, силовики не пояснюють. Активісти продовжують наголошувати на своїй меті — берегти українське, без політики.

Де «екстремізм»?

Український культурний центр (УКЦ) в Криму заснували п'ятеро активістів навесні 2015 року у відповідь на затримання російською поліцією кримчан, які прийшли покласти квіти й прочитати вірші біля пам'ятника Тарасові Шевченку 9 березня, в день його народження. Тоді «суд» визнав незаконним використання жовто-блакитних стрічок та українського прапора, а учасників акції засудили до виправних робіт.

Затримання активістів біля пам'ятника Тарасові Шевченку у день народження поета 9 березня 2015 року Фото: Олег Камушкін/krymr.org (RFE/RL)

Проукраїнські активісти хотіли мати змогу збиратися, аби зберегти українську мову, культуру, історію і традиції на окупованому Росією півострові. Саме це стало головною метою нової громадської організації.

Український культурний центр орендував приміщення й почав збирати кримчан на літературні та музичні вечори, українські свята та й просто на каву, щоб говорити українською в окупованому Росією Криму. На базі центру якийсь час проводили курси української мови та літератури.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показавши російський паспорт, можна було отримати автомат — Ахтем Чийгоз про початок анексії Криму

Але згодом від оренди приміщення довелося відмовитися. Сьогодні Український культурний центр організовує заходи на відкритих майданчиках або вдома: шиють ляльок, вишивають і співають. День Незалежності цьогоріч святкували ось на цьому подвір'ї.

Майже рік тому в УКЦ створили єдине україномовне видання в Криму «Кримський терен». Воно виходить накладом у 500 примірників, розповідає про українську культуру й розповсюджується з рук у руки.

Засновники центру — Олена Попова, Леонід Кузьмін, Галина Балабан Фото: сторінка у facebook

У грудні 2017-го активісти УКЦ долучилися до діяльності руху «Кримська солідарність», який опікується та допомагає родинам політв’язнів в окупованому Криму.

Активісти центру постійно наголошують на тому, щоб їхню діяльність не героїзували, адже перебільшення мети — берегти українську мову і культуру — політизує її та привертає надмірну уваги російських силовиків.

Та для уваги до українців в Криму привід не потрібен. 10 серпня на проросійському ресурсі «Русская весна» опублікували матеріал під назвою «Український культурний центр» веде в Криму підривну діяльність — журналістське розслідування». А насправді — просто розголошення оперативної інформації від російських силовиків: про родичів, про те, куди і на які заходи активісти виїжджають на материкову частину України, з ким спілкуються і з якими правозахисними організаціями нібито працюють.

«А ще там прихована (нібито прихована) головна «жахлива» правда: ми все про вас знаємо! А також натяк, що серед нас повно зрадників. Ми, представники Українського культурного центру в Криму, вкотре заявляємо: екстремізмом не займаємося, в підпільників не граємося, закон не порушуємо! Усе інше — від лукавого!», — наголошує активістка УКЦ Олена Попова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Покинути Крим — все одно, що покинути хвору матір», — спецрепортаж до третьої річниці окупації

Одна із засновників Українського культурного центра у Криму (УКЦ) Олена Попова (праворуч), Сімферополь, Крим Фото: Антон Наумлюк/(RFE/RL)

Тиск і напади

Кілька разів українців затримували просто посеред вулиці. Зокрема, наприкінці травня 2015 року, в День вишиванки, коли вони влаштували флешмоб — у різних містах Криму робили селфі у вишиванках. Тоді їх кілька годин протримали у відділку поліції, начебто встановлювали особистості.

Затримання заселфі у вишиванках. На фото ліворуч — Вельдар Шукурджиєв, праворуч — Леонід Кузьмін

У серпні 2017-го, на День Незалежності України, активісток Галину Балабан та Олену Попову, вбраних у жовто-блакитний одяг,затримали на залізничному вокзалі в Сімферополі, мовляв, було орієнтування, нібито вони займаються незаконною діяльністю. Тоді їх також кілька годин протримали в поліції.

Галина Балабан і Олена Попова, Крим, 25 серпня 2017 року Фото: krymr.org (RFE/RL)

Одного із засновників Українського культурного центру Леоніда Кузьміна навесні 2015 року звинуватили в організації несанкціонованої акції на день народження Тараса Шевченка. Відтак напередодні відкриття центру навесні 2015 року побили просто біля його будинку. Невідомі називали його фашистом та лупцювали пляшкою по голові. У результаті — струс мозку, синці та подряпини.

За проукраїнську позицію Кузьміна звільнили зі школи, де викладав історію. Офіційно — за статтею «невідповідність посаді», проте керівництво школи не приховувало реальної причини: «вносить дисбаланс у навчальний процес і загострює конфлікт».

Невідомі вдарили пляшкою по голові Кузьміна, весна 2015 року Фото: krymr.org (RFE/RL)

Торік у вересні через тиск ФСБ і постійні погрози від невідомих Леонід Кузьмін виїхав з Криму й нині працює викладачем у ліцеї Краматорська.

Іще одного засновника Українського культурного центру, Вельдара Шукурджиєва, засудили за організацію акції на день народження Тараса Шевченка. Його неодноразово викликали на допити, затримували на адміністративній межі Криму й материкової України. У 2016-му він пішов добровольцем у зону бойових дій на сході України. У Криму проти нього порушили кримінальну справу за статтею «сепаратизм».