Українці підірвали порт Бейрута, а СБУ покликала «вагнерівців» до Білорусі. Головні російські фейки

«Система складається з п’яти головних стовпів: офіційних урядових комунікацій, фінансованих державою міжнародних каналів поширення інформації, культивування проксіструктур, використання соціальних медіа як зброї та застосування кіберзасобів для дезінформації», — ідеться в доповіді Держдепу США (про них у Кремля в системі фейків — окреме почесне місце), яку оприлюднили минулого тижня.

Достатньо проглянути найбільш обговорювані події за останній місяць, аби переконатися, що, по-перше, це саме так і працює. А по-друге, що в будь-якій резонансній міжнародній історії можна знайти сліди втручання або провину України — не лише у виборах США 2016-го року.

Бейрут і «український слід»

4 серпня в порту Бейрута стався потужний вибух, який забрав життя 220 людей. Ще тисячі поранені та залишилися без даху над головою. Після цього в країні, яка й раніше була охоплена економічною кризою, а тепер ще й зазнала збитків на 3-5 млрд доларів, спалахнули протести, а уряд пішов у відставку.

Згідно з даними сервісу Marine Traffic, у бейрутському порту на момент вибуху стояли два кораблі (імовірно, із зерном) — MERO STAR та RAOUF H, які прибули до Лівану з Маріуполя. Московські медіа миттєво зреагували: дружний до російських силовиків та РПЦ ресурс «Царьград» опублікував новину про те, що судно з Маріуполя, а відтак було «безпосередньо поруч із зоною конфлікту на Донбасі» й начебто могло стати причиною вибуху в Лівані.

Видання так і пише: «У взрыва в порту Бейрута может быть "украинское происхождение"». Що саме могло вибухнути та за яких обставин, не пояснюється. Зате є посилання на сумнівний Telegram-канал, який, як зазначає StopFake, періодично публікує теорії змови й антиукраїнський контент.

Чому це не так? Основною версією катастрофи називають вибух 2750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), конфіскованого у 2014 році з судна Rhosus. Імовірно, увесь цей час вибухонебезпечну речовину неправильно зберігали на складах. Розслідування триває, і ця версія поки що не остаточна.

Водночас судна, про які говорить Росія, навпаки — постраждали від вибуху, повідомив Самір Мадані, співзасновник трекінгу, що відстежував пересування кораблів TankerTrackers. Вони перевозили зерно й справді завантажувалися в Маріуполі, кажуть в адміністрації Маріупольського порту. Але це єдине, що пов'язує їх з Україною: екіпаж суден — це громадяни Індії, Сирії та Єгипту.

Затримання «вагнерівців» влаштувала Україна

Напередодні виборів у Білорусі всі обговорювали затримання під Мінськом найманців приватної військової компанії «Вагнера». Нині їм оголосили про підозру. Слідство (і білоруський президент) каже, що вони приїхали дестабілізувати ситуацію перед виборами, а опозиція — що це «цирк, який влаштував Лукашенко».

Російські медіа вважають, що насправді не Лукашенко, а Служба безпеки України. У «Комсомольській правді» вийшла велика стаття «Арешт 33 росіян у Мінську виявився провокацією спецслужб України», зміст якої переказали прокремлівські медіа — ТАСС, Перший канал, «Вести», ВГТРК, РИА «Новости», Lenta.ru, «Известия» тощо.

Матеріал, як і більшість російських фейків, починається з інтриги: «”Комсомольской правде” стали известны сенсационные подробности того, как шпионы незалежной попытались поссорить Белоруссию и Россию». А далі — мінімум переконливих аргументів. Автор оповідає про загадкових людей, які нібито зв’язувалися з колишніми бійцями ПВК, що телефонували їм із підроблених сирійських і венесуельських телефонних номерів. А ще — про те, що квитки вагнерівцям купували через зареєстровану в Україні туристичну компанію Coral Travel і київське турагентство «Тревел Сет». Перед цим «Царьград» публікував скан одного з квитків затриманих: компанія, вказана на ньому, зареєстрована в Москві.

Проте адреса реєстрації турагентства, особливо якщо його представництва є в багатьох країнах — сумнівний аргумент (тим паче якщо інших немає — а їх немає).

Серед затриманих вагнерівців багато тих, хто воював на Донбасі проти Збройних сил України. Через це СБУ хоче екстрадувати їх і судити. Офіс генпрокурора оголосив підозри 28 «вагнерівцям» про участь у терористичній організації, а суд заочно відправив їх під варту. Серед них є й 9 українців.

ЗСУ нібито порушує перемир’я

З 27 липня на Донбасі — новий режим припинення вогню. Бойовики його регулярно порушують, проте в штабі ООС це розцінюють як провокації, що не загрожують життю українських військовослужбовців, тому вогонь у відповідь вони не відкривають. Головним досягненням перемир'я поки що є те, що через обстріли бойовиків жоден український військовий не загинув і не був поранений. Але зранку 13 серпня стало відомо, що на Донеччині двоє військовослужбовців зі складу Об’єднаних сил підірвалися на невідомому вибуховому пристрої — один із них загинув, інший зазнав поранень. У пресслужбі ООС пояснили, що військові відхилилися від маршруту.

Прокремлівська «Российская газета» іншої думки. Вона цитує голову МЗС РФ Сергія Лаврова, який каже, що у 80% обстрілів на Донбасі після оголошення перемир’я винні ЗСУ: «Левова частка відповідальності за порушення режиму припинення вогню на Донбасі лежить на Збройних силах України. Про це заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на пресконференції з очільником МЗС ФРН Хайко Маасом».

Також, як передає видання, Лавров називає дані місії ОБСЄ щодо обстрілів «абстрактними». Це, як пояснює видання The Insider, визначається її мандатом: вона повідомляє про випадки порушення режиму припинення вогню, але не має права називати сторону, винну в порушенні. Від початку дії угоди до 10 серпня місія зафіксувала 256 порушень (до цієї статистики потрапили й випадки в ніч на 27 липня до півночі, ще до набуття угодою чинності).

У звітах ОБСЄ завжди вказує спосіб, яким вони визначають порушення. Якщо розглядати тільки випадки, коли відеокамери фіксували напрямок обстрілу, то пострілів у бік позицій бойовиків за цей період дійсно було понад 80%. Але майже всі вони пов’язані з одним бойовим епізодом, що стався до формального набуття чинності домовленості про припинення вогню, коли на один постріл ЗСУ відповіли 24-ма. Водночас постріли зі стрілецької зброї частіше було чути на боці бойовиків, вибухи – на боці України (відповідно, знаряддя, яке їх спричинило, прилетіло з території бойовиків).

Хто все-таки збив МН17? Може, Україна?

Нещодавно китайське видання Sohu написало про те, що насправді у справі МН17 є «український слід». Російські медіа, які передрукували матеріал, зазначили в заголовку, що з’явилися «нові подробиці» збиття МН17. Усі оприлюднені «факти» суголосні російській версії того, що сталося.

Тези китайської статті приблизно такі: по-перше, незалежні технічні фахівці неодноразово заявляли про нестикування під час розслідування. Це не так, бо якраз усі нові докази підтверджують версію нідерландського слідства, що МН17 збили з «Бука», привезеного з Росії.

По-друге, слідчі ігнорують відомості, які має російська сторона. І це неправда: Росія могла б офіційно представити свої докази, однак вона не співпрацює зі слідством, адже не визнає провини й заявляє, що точно не видасть обвинувачених, троє з яких — її громадяни.

По-третє: можливо, не було ніякого «Бука» й MH17 міг стати щитом для українського винищувача. Але у слідства є докази, зокрема й результати численних польових експериментів, які свідчать, що характер ушкоджень заперечує версію, ніби український літак поцілив у МН17. До того ж український СУ-25 не міг би переносити ракети Р-33, Р-37 та Р-40 — єдині, наявність яких можна припустити відповідно до характеру ушкоджень.

На момент катастрофи неподалік від Boeing було ще два літаки — звідси й версія Росії про те, що, ймовірно, МН17 збили українські військові з повітря. Але навіть російські радари в Усть-Донецьку показали, що літаки були пасажирськими.