Чому українців із російських ПВК не судять за найманство? Ексклюзивні факти про попередників «Вагнера»

Звідки взялися «вагнерівці»?

У травні 2014 року на територію Луганської області зайшов спецпідрозділ російських спецслужб під назвою приватна військова компанія «Вагнера». Спочатку їх було 86, а згодом стало приблизно півтори тисячі. За даними Служби безпеки України, більшість брала участь у бойових діях у Сирії 2013 року в складі російської компанії «Слов’янський корпус», а пізніше використовувалась Росією в силових заходах під час анексії Криму та війні на Донбасі. Саме «Слов'янський корпус» породив ПВК «Вагнера».

«У світової спільноти ще наприкінці 2013 року були шанси зупинити в зародку російський паровий каток масових убивств під вивіскою приватних військових компаній», — переконаний генерал-майор запасу СБУ, експерт Українського центру Аналітики та безпеки Ігор Гуськов, який роками досліджує діяльність російських ПВК та їхні злочини на Донбасі.

За його словами, перші групи ПВК «Вагнера» на понад 60% були утворені з ПВК «Слов’янський корпус», і зупинити їх зародження можна було реакцією на сирійську операцію 2013 року. «Перша спроба використання цієї гібридної форми військової агресії в образі ПВК «Слов'янський корпус» закінчилася провалом для ФСБ РФ. Ба більше, таємна місія російських найманців у Сирії отримала широкий інформаційний резонанс. Але уряди США та ЄС вважали за краще не помітити очевидних фактів цинічного втручання Москви в збройний конфлікт на Близькому Сході», — пояснює Гуськов.

У 2013 році під час війни в Сирії Росія не могла відкрито надати військову допомогу Асаду, тому що нібито заявляла про позицію миру. Але цю військову допомогу вона надавала під прикриттям. Тоді й зародилась ПВК «Слов'янський корпус». Формально набором найманців у Сирію займалася компанія Slavonic Corps Limited, зареєстрована в Гонконзі, однак в реальності — російська охоронна компанія Moran Security Group.

За свідченням самих найманців, відбір і співбесіди з кандидатами на вступ до ПВК «Слов'янський корпус» проводив особисто президент Moran Security Group В’ячеслав Калашніков (підполковник контррозвідки ФСБ в запасі). Було відібрано 267 найманців. Безпосередньо очолили похід до Сирії заступник директора компанії Вадим Гусєв та один із засновників і керівників кадрової служби Євген Сидоров.

Восени 2013 року в Сирії найманці СК отримали наказ висунутися на допомогу ополченцям у районі Дейр-ез-Зора. Під час руху колона потрапила під обстріл. Зіткнувшись із фізичною перевагою бойовиків і не отримавши обіцяного озброєння, СК організовано відійшов.

«Рота козаків відійшла вліво та влипла — вступила в бойове зіткнення з кимось, хто був не за Башара Асада. Розгорнули міномети, з яких так і не вдалося накрити колону опонентів. Підійшла урядова САУ (самохідна артилерійська установка), підтримала вогнем. Відбомбився по ворогах асадовський літак. Бойовики, яких, за різними даними, було чи то 2 тисячі, чи то 6 тисяч, виявилися настирливими. Судячи з усього, почали обходити батальйон і брати в кліщі. «Слов'янський корпус», не бажаючи марно гинути за ідеали сирійської державності, повернувся до машин і почав відступати», — пригадували учасники протистояння для російського видання «Фонтанка».

Тоді операція росіян завершилася провалом і пораненнями кількох «корпусників».

У той час, розповідає Ігор Гуськов, відходом найманців фактично керував співробітник Moran Security Group, колишній командир 700-го окремого загону спеціального призначення (в/ч 75143) генштабу ЗС РФ Дмитро Уткін із позивним «Вагнер». А вже через пів року Уткін під особистим номером М-0209 очолив створений російською військовою розвідкою позаштатний підрозділ – так звану ПВК «Вагнера».

Але цікаво те, що після повернення із Сирії відповідальність за це ФСБ поклало лише на керівників ПВК «Слов'янський корпус» Гусєва та Сидорова, яких заарештували за звинуваченням у найманстві. Їм закидали, що вони начебто без відома військового керівництва Росії завербували більше ніж 200 росіян, уклавши з ними контракт нібито на охорону об’єктів, однак після прибуття надали їм зброю та змусили воювати.

До цього, за словами Ігоря Гуськова, найманців розмістили в готелі, що розташований за 50 метрів від комплексу адміністративних будівель Міністерства оборони Сирії. Восени 2014 року Лефортовський суд Москви призначив їм по три роки ув'язнення замість імовірних 15-ти — нібито через співпрацю зі слідством і визнання провини. Формально всі інші 267 бійців «Слов'янського корпусу» не були покарані, але потрапили під пильну увагу військової розвідки РФ.

«Понад дві третини "корпусників" навесні-влітку 2014 року були завербовані генштабом Збройних сил РФ як найманці Вагнера. Здавалося б, увесь попередній досвід сирійського "відрядження" радив триматися якнайдалі від російських спецслужб, готових у будь-який момент перетворити свого агента в ісламського терориста. Пояснення може бути лише одне — звільнення від кримінального переслідування безпосередньо зумовили вступом до лав "ихтамнетов", яких набирали для військового вторгнення в Україну», — розповідає Гуськов.

Те, що ПВК «Вагнера» є структурою головного управління генштабу ЗС РФ, демонструють перехоплені Службою безпеки України переговори Уткіна зі своїми кураторами з російської військової розвідки, зокрема з генералом Олегом Іванніковим на позивний «Оріон» (російський офіцер, підозрюваний у збитті рейсу МН17 із російського ЗРК «Бук-М1» — ред.) та Олегом Нікіфоровим на позивний «Тамбов».

Також українські спецслужби задокументували, що ПВК «Вагнера» ніколи не користувалася регулярними авіарейсами. Літали винятково бортами «223-го льотного загону» Міноборони РФ або спеціальними чартерами без проходження прикордонного контролю РФ. У ЦАР перші російські найманці прибули в жовтні 2015 на кораблях ВМФ РФ. До кінця 2016 угруповання ПВК «Вагнера» являла собою вже полкову тактичну групу та включала кілька рот.

З «корпусників» у «вагнерівці» 

Один із тих, хто був у «Слов’янському корпусі», а згодом потрапив до «Вагнера» — В’ячеслав Корнєєв. Він начебто приїжджав до України та вербував тут людей. «У 2014-2016 притягувався спецслужбами РФ для спроби вербування своїх знайомих серед військовослужбовців і пенсіонерів ЗС України. Для цього особисто приїжджав до Одеси в кінці квітня — на початку травня 2014 року», — розповідають нам колишні правоохоронці.

Є фото Корнєєва, зроблене навесні 2014 в Одесі. Він — на тлі згорілого Будинку профспілок. Світлину Корнєєв опублікував 9 травня 2014 року з підписом — «Над Домом Профсоюзов, в Одессе, реет знамя победы!». У коментарях до фото він пише, що дійсно в Україні, в Одесі. Гуськов запевняє, що, за інформацією прикордонників, Корнєєв тричі приїздив до України з паспортом громадянина РФ. Зокрема в серпні 2013 та двічі навесні 2014. Утім, якою була мета його візитів, достеменно невідомо.

У Корнєєва багатий бойовий досвід. Воював на Донбасі в складі батальйону спеціального призначення «Лєший». Батальйон базувався на території захопленого Луганського управління Служби безпеки України. У Сирії зазнав поранень. До найманства служив у спецназі ПДВ. Сам згадує, що був добровольцем у Чеченській війні, воював у Дагестані, Абхазії, Південній Осетії, Боснії.

Серед тих, хто був у «Слов’янському корпусі», затриманий у Мінську Сергій Павленко —водій управління 4 розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера», особистий номер М-0279.За даними Ігоря Гуськова, Павленко воював у Сирії у 2013 році, потім був на Донбасі та в Судані. Згідно з фото, що опубліковані на його сторінках у соцмережах, він був присутній на відкритті кубка координаційної ради Управління внутрішніх справ Південно-західного адміністративного окуругу Росії серед приватних охоронних підприємств.

Щодо українців. Один із них, Ігор Родько, родом із Дніпропетровщини. Під час вербування в ПВК «Вагнера» у 2016 році сам засвідчив свою участь в ПВК «Слов'янський корпус» у 2013. Про це вдалося дізнатися правоохоронцям, коли група хакерів зламала поштову скриньку одного з кадровиків ПВК Ілютенка.

Також Родько згадав про свою роботу в Косово та Бірмі. Щодо останньої, Родько опублікував своє фото зі зброєю та підписав «Бірма, вона ж М'янма». На коментар під світлиною «Ти що, в пірати подався?» відповів «Ні, це був тренінг у джунглях». Зі сторінки в соцмережі помітно, що він багато подорожує, робить фото зі зброєю під час походів.

Дмитро Джинікашвілі був одним з ініціаторів створення в Одесі (звідки він родом) ГО «221. Ні кроку назад», що визнана СБУ проросійською. Восени 2013 виїхав до Росії. Колишній співробітник Moran Security Group. Брав участь у війні в Сирії 2013 року в складі ПВК «Слов'янський корпус». Під фото знайомого в соцмережі, яке підписано словами «Сирія, жовтень 2013», імовірно, людина з його акаунту написала коментар — «Як же холодно тоді було».

Наразі Джинікашвілі є інструктором в Міжнародному центрі професійної підготовки «ВОВК» у Ростові-на-Дону, створеному на базі Холдингу охоронних структур «ВОВК». Займається забезпеченням безпеки різних комерційних компаній і приватних осіб. Основною метою декларує навчання цивільних осіб самооборони, підвищення кваліфікації співробітників, які працюють у сфері силових підрозділів, служб безпеки та охорони.

За даними служби безпеки України, саме Дмитро Джинікашвілі був одним з ініціаторів розслідування про так звану українську ПВК «Вега» в Сирії, наявність якої спростували в СБУ. У матеріалі йшлося, що Дмитро Джинікашвілі з Одеси, який пізніше перейшов до «Слов'янського корпусу», а потім до агентства ANNA News, у 2012-2014 роках працював у «Вега».

«По-перше, функціонування будь-яких приватних військових компаній не передбачено законодавством України. «ТОВ «ВЕГА СТРАТЕДЖИК СЕРВИСЕС» було справді зареєстровано в м. Миколаєві у 2011 році громадянином України Смоліним А. А., але ніяк не стосується «приватних військових компаній». Сфера діяльності зазначеного ТОВ пов’язана з роботою приватних охоронних фірм і супутніх послуг», — розповіли в СБУ, зазначивши, що у 2013 році ця фірма фактично припинила діяльність після того, як Смолін виїхав до Росії. Але московська філія компанії на чолі з громадянином України Джинікашвілі, за даними СБУ, на початку 2014 року вербувала найманців для участі в бойових діях в Україні.

Українець Семен Ходаковський —колишній прапорщик українського «Беркута», співробітник Moran Security Group, найманець «Французького іноземного легіону» та «Слов'янського корпусу».

«До сирійського відрядження в складі «корпусників» устиг повоювати в Іраку, Лівані, ЦАР, Ємені. Навесні 2014 року влився в ряди бойовиків Гіркіна-Стрілкова. На початку травня брав участь у бою біля селища Семенівка Донецької області, унаслідок якого загинули два офіцери СБУ О. Аніщенко та Р. Лужевський, а також прапорщик Національної гвардії України В. Долинський», — розповідає Гуськов. Розшукувався українським МВС за підозрою в участі в незаконних збройних формуваннях, у серпні 2014 був затриманий українськими військовими.

«7 серпня бійці спецпідрозділу МВС «Артемівськ» отримали оперативну інформацію, що член «ДНР» Ходаковський Семен Семенович, один із лідерів артемівського угруповання «ДНР», перебуває в Артемівську. Під час затримання він чинив збройний опір, отримав важке поранення», — йшлося в повідомленні МВС. У Ходаковського також вилучили 2 автомати АК-47 та АКМ із підствольним гранатометом. Але через два місяці його внесли до списку на обмін. У Донецьку оформив інвалідність.

Де підозри?

В Україні законодавством заборонено найманство. Це карається позбавленням волі від п’яти до п’ятнадцяти років або довічним ув'язненням. Проте Джинікашвілі, Родько та Ходаковський після десятків років роботи найманцями не були затримані й допитані правоохоронцями України (чекаємо відповіді на запит). Усі троє активно включилися в бойові дії на Донбасі на боці російського агресора у 2014. З 2016 року неодноразово виїжджали в складі ПВК «Вагнера» в Сирію.

За минулий рік за статтею «найманство» було ухвалено лише один вирок, хоча, за інформацією СБУ, українців у російському «Вагнері» вже більше ніж сотня. «Наразі в нас не діє законодавство щодо тих, хто фактично є найманцем. Тому що сьогодні сотні громадян України воюють у так званій ПВК «Вагнера». І проти жодного з них немає кримінальної справи. Фактично — стаття мертва. Адже зараз навіть служба у французькому іноземному легіоні, за нашим законодавством, вважається найманством, але ми заплющуємо на це очі», — зазначив Гуськов.

У Службі безпеки України нам повідомили, що у 2014-2020 роках вони розслідували 9 кримінальних проваджень за статтею «найманство», одне з яких закрили. Завершили досудове розслідування у двох провадженнях проти двох осіб, які направили до судів.

Скільки ще українців?

«За моїми даними, усього 142, з них щонайменше 16 загинули в Сирії»,— розповідає генерал-майор запасу СБУ Ігор Гуськов. Ми отримали повний список українців. Деякі прізвища публікуються вперше.

• Нагорний Володимир Вікторович. Номер армійського жетона М-0884. 

41 рік, уродженець Луганщини. Командир розрахунку гаубиці Д-30 навчальної розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера». Воював на Донбасі проти України. Серед друзів — вагнерівець Благодир Микола, М-1765.

• Зайцев Олександр Олександрович. Номер армійського жетона М-2027. 

40 років, уродженець Криму. Відділення вогневої підтримки 1 РШВ 2 РШР. Розрахунок СПГ-9, номер розрахунку СПГ-9 — 1 розвідувально-штурмового взводу 2 розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера».

• Давидов Володимир Володимирович. Номер армійського жетона М-1505. 

44 роки, уродженець Криму. Водій секції 82-мм мінометів 4 розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера».

• Атаєв Тахір Курбанович. Номер армійського жетона М-1873.

31 рік, уродженець Горлівки Донецької області. Зарядний розрахунку гаубиці Д-30 навчальної розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера»

• Уманський Олександр Вікторович. Номер армійського жетона у Вагнері М-1181. 

Командир секції 82-мм мінометів 2 розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера». З 2018 року розшукується поліцією Автономної республіки Крим за участь у незаконному збройному формуванні. Йому 45 років, він уродженець Криму. Працював у кримському «Беркуті», нині — в російському ОМОНі. Є заступником голови громадської організації «Севастопольська оборона», яка разом із ПОП «Русич» свого часу охороняла в Севастополі автовокзал, нафтобазу, АГЗС, будинки.

• Величко Артем В’ячеславович

31 рік. Уродженець Сімферополя. Випускник Харківської академії внутрішніх військ МВС України. Офіцер в/ч 2222 (Кримське територіальне командування внутрішніх військ МВС України). У 2014 зрадив присягу та служив у складі російських окупаційних військ Росгвардії. З 2016 — співробітник позаштатного підрозділу ГРУ РФ ПВК «Вагнера». На фото разом із російським «вагнерівцем» Іваном Слишкіним М-2192 (позивний «Каскад»), якого вбили в ЦАР у лютому 2017). У СБУ зазначали, що в процесі дослідження та встановлення Величка було ідентифіковано щонайменше сім колишніх офіцерів ВВ МВС України зі складу в/ч 2222, які зрадили Україну.

• Миронюк Юрій Юліанович 

39 років, родом із Донеччини. Найманець ротно-тактичної групи «Карпати» ПВК «Вагнера». Негативно висловлюється про українську владу в соцмережах, возвеличує президента РФ Володимира Путіна. Має фото з нагородою «Вагнера».

• Тютін Євгеній Олександрович 

Позивний «Байконур», стрілок РТГр «Карпати» ПВК «Вагнера». 37 років, уродженець Харкова. Був активним учасником Харківського антимайдану у 2014 році, членом так званого Харківського руху спротиву. Постить відео із заявами російських бойовиків Олександра Захарченка та Арсенія Павлова «Мотороли», називає українців хунтою, ополченцями.

• Шумейко Максим Сергійович 

43 роки, уродженець Криму. Стрілок РТГр «Карпати» ПВК «Вагнера». У соцмережах публікує слайд-шоу з фото за його участі у військових діях на боці самопроголошеної ДНР. Також він присутній на відеозверненні 4 роти самооборони Криму. У відео група наголошує на тому, що «київська хунта перекидає озброєних до зубів бійців «Правого сектора» та спецназ на мирних, беззбройних демонстрантів Південного сходу, але кожен має право боротися за свободу свого регіону».

Розповідав у російських ЗМІ, що, перебуваючи в складі 4 роти самооборони, він бачив, як представники українського Правого сектора перед незаконним референдумом нібито рвали паспорти кримчан.

• Ященко Сергій Олександрович 

Позивний «Ящір», 48 років, родом із Донецька. Стрілець РТГр «Карпати» ПВК «Вагнера». Має стосунки з «Козачим союзом «Область війська Донського», постить інформацію з цієї спільноти. Також потрапив на відео, де він нібито в гостях у кубанців у російському Білореченську. Там Ященко отримує прапор та ікону в подарунок від кубанського отамана Олексія Попова «Тихого».

• Фільченко Георгій Андрійович 

Уродженець Донецька. СБУ вдалося проникнути до його поштової скриньки та знайти текст рапорту до Олександра Бородая — очільника Союзу добровольців Донбасу, у якому він каже, що воював проти України в Криму та Донецькому аеропорту. Також Фільченко стверджує, що воював у Сирії.

Ще приблизно 16 українців, за інформацією Ігоря Гуськова, загинули в лютому 2018 під час авіаудару на сході Сирії. Загалом, за даними СБУ, у бойових діях у Сирії в лютому 2018 року брали участь 206 вагнерівців, приблизно 80 із них загинули й понад 100 були поранені.

Чому це важливо для України?

Як ми вже зазначали раніше, ПВК «Вагнера» — російська військова структура, створена у 2013 році з найманців. Брала участь у бойових діях в Україні на Донбасі на боці Росії, а також у Сирії та Судані. Бійці ПВК були в Лівії та Мадагаскарі. Одним зі злочинів, скоєних цими росіянами в Україні, є збиття військово-транспортного літака ІЛ-76 у червні 2014-го, унаслідок чого загинули 49 українських десантників.

Проти вагнерівців мали б порушити кримінальні справи в Україні, але досі під підозрою лише окремі найманці. Зокрема, підозри оголошено 28 затриманим у Білорусі напередодні президентських виборів. Наразі готуються документи щодо їхньої можливої екстрадиції. Та чи видадуть їх Україні, наразі невідомо. Крапку в цьому питанні мають поставити в Республіці Білорусь.