Українські спецслужби знали про підготовку вбивства Шеремета ще у 2012 році ㅡ колишній спецпризначенець Макар

Про це в інтерв'ю виданню «Новая газета» розповів старший лейтенант Ігор Макар — колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз». Саме Макар передав журналістам для розслідування записи цих розмов.

За його словами, спецслужби України, Росії та навіть Міністерство закордонних справ Білорусі отримали записи ще у 2012 році, коли журналіст Павло Шеремет тільки збирався переїхати до України.

Колишній спецпризначенець заявив, що спершу передав записи американським дипломатам, щоб захистити свого товариша, офіцера Олега Алкаєва. За даними Макара, Алкаєву загрожувала небезпека.

Сам Алкаєв мав політичний притулок і проживав на той час у Берліні. Тоді ж кримінальна поліція Німеччини рекомендувала йому не виїжджати з країни та пропонувала охорону. Тобто інформація із записів, які поширив Макар, поширилась у декількох країнах.

Про можливу загрозу Олег Алкаєв попередив і самого Павла Шеремета. Той активно розслідував справу вибуху в міському метро на станції «Жовтнева» у квітні 2011 року.

«Він не знав змісту того запису, та оскільки його життю загрожувала небезпека, він просто зіставив факти. Павло активно займався розслідуванням вибуху в мінському метро у 2011 році й узагалі був "подразником" для цього диктаторського режиму, тож його попередили», ㅡ заявив Ігор Макар.

Нагадаємо, у Нацполіції зазначили, що у грудні 2020 року за допомогою Служби зовнішньої розвідки слідство отримало певну інформацію, що становить інтерес у розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета у 2016 році. Наразі слідство Нацполіції отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн.

Що це за записи?

Записи розмов, імовірно, глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева 4 січня виклав опозиційний «Білоруський народний трибунал».

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема на записі обговорюється спосіб убивства Павла Шеремета, який тоді жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. Зробити так хотіли, щоб убивство стало публічним сигналом.

Записи також отримало брюссельське видання EUObserver.

За висновками журналістів, Лукашенко виділив більш ніж 1,5 мільйона доларів на «ліквідацію» колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») в Мінську Олега Алкаєва, колишнього командира бригади спецзагонів Володимира Барадача та ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна.

Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки. Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але не були реалізовані.

Що відомо про справу Шеремета?

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 07:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий етер своєї програми. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім, до грудня 2019 року у слідства не було жодного офіційного підозрюваного.

Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» та «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.

Але 21 травня 2020-го підозрюваним змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» та «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь — пособницею.

Станом на зараз Нацполіція завершила досудове розслідування у справі про виконавців убивства Шеремета та передала матеріали справи до суду. Тим часом суд уже пом'якшив запобіжні заходи Дугарь і Кузьменко, натомість Антоненко залишається під вартою.

Справа щодо замовників убивства наразі ще розслідується. Вона розділена на дві частини, а процесуальне керівництво в ній веде Офіс генпрокурора.