Український ПЕН-клуб закликав омбудсменку взяти під контроль справу Шеремета

Відповідне звернення опублікували на сайті організації.

«На нашу думку, дії органів влади продемонстрували серйозне порушення базових принципів прав людини, передусім презумпції невинуватості, яка є невіддільною часткою прав людини, зокрема, права на свободу, права на повагу до людської гідності та права на життя», — йдеться в заяві.

В організації зазначили, що оголошення імен підозрюваних на брифінгу за участі президента, генерального прокурора та міністра внутрішніх справ відбулося із серйозними порушеннями.

«Його можна розцінювати як маніпулювання громадською думкою для створення враження, що саме оголошені підозрювані є беззаперечними організаторами та виконавцями вбивства», — написали в ПЕН-клубі.

Також в організації занепокоєні участю у розгляді справи судді Сергія Вовка, який обирав підозрюваним запобіжні заходи та «якого чимало представників громадянського суспільства вважають одним із найбільш сумнозвісних виконавців політично вмотивованого «правосуддя» в Україні».

Зазначимо, український ПЕН є одним зі 144 автономних національних ПЕН-центрів. Це культурно-правозахисна організація, покликана відстоювати свободу слова і вираження поглядів, а також сприяти співпраці інтелектуалів з різних країн.

Нагадаємо:

• 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
• Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
• Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
• Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проєкту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.

10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета