Репортаж із передмість Парижа: революційний університет і маєток Ле Пен – два світи, що не перетинаються

Факультет права й політичних наук – найбільш політизований в університеті Париж Х – Нантер, що в передмісті французької столиці. Більшість викладачів і студентів тут підтримують ліві ідеї, а саме: збереження й посилення соціального захисту, перерозподіл доходів, а не бюджетну економію, боротьбу з бідністю, відмову від вимог брюссельської бюрократії аж до виходу із зони євро.

За два дні до другого туру президентських виборів у Франції тут — тиша. Студенти заклопотані екзаменами й не надто охоче говорять про політику. Майже півстоліття тому в ці самі дні тут панував галас і хаос...

«ЛІВИЙ» УНІВЕРСИТЕТ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори у Франції: 5 фактів, які можуть здивувати

Саме з університету Нантер розпочалася соціальна революція 1968 року у Франції. Тоді у травні тут розгорілися студентські протести під лівими гаслами: вони виступали проти споживацької культури, що пропагувала масові бренди, проти капіталізму, зокрема проти великого фінансового капіталу, який, на їхню думку, все контролював у країні, вимагали коротшого робочого тижня для найманих працівників, більших соціальних гарантій. Швидко протести поширилися країною, до них приєдналися профспілки. Бунтівний Нантер підтримав найвідоміший французький університет – Сорбонна.

Студенти виганяли всесвітньо відомих професорів зі стін університету, як-от, приміром, філософа Поля Рікера, відмовлялися коритися поліції. Причому викладачі просто потрапляли під гарячу руку: ані Поль Рікер, ані інші його колеги нічим не завинили перед студентами, але вони уособлювали істеблішмент, Систему Франції, проти якої виступили студенти.

З університету Нантер розпочалася соціальна революція 1968 року у Франції. Майже через 50 років тут знову — ліві настрої і незгода з усталеним політичним, економічним та соціальним ладом Фото: Олександр Назаров/Громадське

Майже через півстоліття по тих подіях тут знову панують ліві настрої і незгода з правилами гри, усталеними у французькій політиці, економіці та соціумі впродовж десятиліть: високі податки, потреба в зв’язках для влаштування на престижну роботу, почуття відповідальності за долю Європи. В цьому університеті навчається багато молоді з незаможних родин.

«Студенти перебувають у стані певного шоку, як і більшість французів. Наші студенти, судячи з того, що чую від них, масово голосували за Меланшона, крайнього лівого кандидата, дуже харизматичного. Більшість студентів не довіряють традиційним поміркованим партіям та Макрону», – пояснює викладачка факультету права й політичних наук Університету Париж Х – Нантер Анна Колін-Лєбедєва.

Жан-Люк Меланшон обіцяв, що вдвічі збільшить бюджет для французьких університетів, зробить навчання безкоштовним, починаючи вже з цього року, і забезпечить студентів щомісячними виплатами у 800 євро (l’allocation d’autonomie).

Викладачка відзначає, що Європа цінностей, якої так прагнуть в Східно- і Центральноєвропейських країнах, що пережили комунізм, є для тутешньої молоді – природною даністю. Вони не уявляють, як швидко авторитарний політик може її зруйнувати.

«Студенти насторожено ставляться до Євросоюзу, я б навіть сказала негативно. Це хороший університет, тут  отримують гарну освіту, його випускники роблять чудові кар’єри. Втім, при цьому вони відчувають себе поза тією Європою, яку побудував Брюссель», – зауважує Анна Колін-Лєбедєва. Ці молоді люди вважають, що ті, хто сидять в Єврокомісії чи Європарламенті, ніяк не пов’язані з їхнім життям.

Анна Колін-Лєбедєва викладає курс із соціології європейських інститутів в університеті Нантер Фото: Олександр Назаров/Громадське

Вона викладає курс із соціології європейських інститутів і спостерігає, як Європа стає для студентів чимось чужим і виключно комерційним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сатирична газета змінила французькі вибори – репортаж з Парижа

Ми пробуємо розпитати в студентів, що їх найбільше нині хвилює і що впливає на їхній вибір та ставлення до сучасної французької політики.

Стефан Далі вивчає політологію. Він розповідає, що після бакалаврату хоче далі вчитися на магістратурі, а потім отримати науковий ступінь. Його батьки переїхали до Франції з Кот-д’Івуару, коли хлопцю було два роки. Він досі не має французького громадянства. Одразу називає дві теми, які його найбільше цікавлять на цих виборах:

«Це зовнішня політика кандидатів у президенти щодо Африки та  безробіття. Саме серед молоді дужа багато хто не може працевлаштуватися. Коли Макрон був міністром економіки, він ухвалив закони щодо ринку праці, які спровокували багато протестів: в університетах і не тільки. Ці закони спростили життя працедавцям, а отже, послабили захищеність працівників. Молоді люди голосуватимуть не стільки за Макрона, скільки проти Ле Пен».

Стефан Далі вивчає політологію в університеті Нантер Фото: Олександр Назаров/Громадське

Реформа трудового законодавства дала можливість власникам підприємств зменшувати зарплатню і змінювати графік роботи без погодження з профспілками. Вони зможуть також звільнити тих працівників, які не погодяться з новими умовами праці, домовленими між працедавцями та їхніми співробітниками напряму – без посередництва профспілки.

Довкола Стефана стоять його одногрупники. Вони не хочуть говорити на камеру, але підхоплюють те, про що він говорить – починають обговорювати Макрона й Ле Пен. Жоден із них не викликає в них захвату. Зрештою, один із студентів вигукує: «Але ж, слухайте, Марін Ле Пен – це катастрофа для Франції!»

Йдемо далі. Студенти, що вивчають французьке та німецьке комерційне право, щойно вийшли з екзамену. Намагаються розслабитися після стресу. Не надто охоче говорять про ці вибори, але на запитання про те, що їх найбільше хвилює, реагують жвавіше:

«Молоді люди, які отримують гарну освіту, найбільше переймаються тим, щоб потрапити на хороше стажування, почати працювати. Але ми не маємо перспектив стати заможними без великих зв’язків. Для тих молодих людей, у кого батьки не юристи, це особливо важко. Хоча безробіття, економічна криза – це більш загальна проблема у Франції. Вона не стосується лише молоді», — каже Анна-Клер Лоест. Дівчина навчається на передостанньому курсі бакалаврату.

Студентка університету Нантер Анна Клер-Лоест вважає, що звичайні студенти у Франції не мають перспектив стати заможними без великих зв’язків Фото: Олександр Назаров/Громадське

Вона не відчуває особливого ентузіазму саме до ідей соціального перерозподілу. «Ніяке диво миттєво не вирішить всіх наших проблем: чи то праві, чи то ліві політики будуть при владі. Я так само не вірю, що всі проблеми зникнуть, якщо вийти з ЄС. Взагалі, я не знаю, що робити».

Студенти, з якими ми говорили, найбільше обурюються тим, що більшість французів голосують прагматично, з розрахунку – голосують «з думкою про гроші, а не серцем».

«Люди голосують не за того кандидата, чиї ідеї вони справді поділяють, а за того, хто, як вони припускають, буде їм більш вигідний. Тобто, зрештою, їх цікавлять лише їхні гроші. Для мене це сумно. Як студентка, я голосую за того кандидата, який дає мені надію, чиї ідеї мені близькі», – каже Марго Бюронфосс, вона навчається в одній групі з Анною-Клер Лоест.

Марго Бюронфосс вважає, що французи голосують за більш вигідного для них кандидата Фото: Олександр Назаров/Громадське

Ці молоді люди не сприймають центриста Емануеля Макрона. Їхнє ставлення до Ле Пен є складнішим, пояснює Анна Колін-Лєбедєва:

«Ле Пен вони теж загалом не сприймають. Тут, в університеті Нантер, у неї підтримки дуже мало. І загалом такі молоді люди дуже рідко її підтримують. Хоча, можливо, в декого зіграє те, що властиве електорату Меланшона, – бажання протесту. Нещодавно я чула від одного молодого чоловіка: давайте вдаримо в цей мурашник, щоб усі ці політики-мурахи порозбігалися. І ось таким чоботом, яким захочуть ударити в мурашник політикуму, може стати Марін Ле Пен».

«ПЕКЛО МОНТРТУ»

Передмістя Нантер розташоване по сусідству з Сент-Клу. Між ними – 15 хвилин потягом. Вільнодумна атмосфера університету Нантер межує із буржуазним світом респектабельного Сент-Клу з його дорогими маєтками й величними парками. Саме тут стоїть маєток родини Ле Пен Монтрту (Motretout) в однойменному парку.

З «лівого» університету ми вирушаємо в Монтрту, родинне гніздо найвідоміших ультраправих політиків сучасної Франції – Жана-Марі Ле Пен та його доньки Марін Ле Пен, від якої сподіваються, що та розворушить «мурашник».

Вільнодумна атмосфера університету Нантер межує із буржуазним світом респектабельного Сент-Клу з дорогими маєтками та величними парками. Тут стоїть і маєток родини Ле Пен Фото: Олександр Назаров/Громадське

Журналіст французького видання Le Parisien Олів’є Бомонт написав книжку про цей маєток Dans l'enfer de Montretout (українською — «У пеклі Монтрту»). У ній є порівняння родини Ле Пен із «сімейкою Адамсів».

Підійти ближче до будівлі не вдається. Парк Монтрту огороджений від решти світу. Напис на в’їзній брамі попереджає: «Приватна власність. Вхід заборонено». Поряд — будинок охорони, з якого, втім, на наш дзвінок ніхто так і не виходить. Час від часу через браму з кодовим замком в’їжджають і виїжджають автівки.

У своїй майновій декларації Марін Ле Пен вказала, що володіє частинами чотирьох різних маєтків: 12,5% садиби в Монтрту, у департаменті О-де Сен (вартість — 312 500 євро); 20,5% іншого будинку в цьому ж департаменті (вартість — 194 861 євро); 50% маєтку в департаменті Східні Піренеї (вартість — 36 619 євро); 28,5% маєтку в департаменті Морбіан (вартість — 67 852 євро). Але з майновою декларацією Ле Пен, як кандидатки в президенти, виникла проблема: вказана нею загальна вартість її майна – 611 832 євро – вища за ту, яку вона зазначила в такій  же звітності трирічної давнини, коли була депутаткою Європейського парламенту. Тоді політик оцінила власне майно в 500 000 євро.

Відповідно, у фіскальних органів Франції виникли до неї питання: чи не занижує вона свої статки. Нині щодо цього триває розслідування.

За даними Олів’є Бомонта, ціна маєтку в Монтрту занижена в декларації Ле Пен у рази: будинок може коштувати близько 9 млн євро. Французькі медіа, посилаючись на власні джерела в податковій службі, називають іншу цифру – 5 млн євро. У будь-якому разі це більше, ніж те, що декларує кандидатка від ультраправих.

За офіційною версією, Марін Ле Пен не мешкає в Монтрту з 2014-го. Вона посварилася з батьком і виключала Жана-Марі з його ж партії «Національний фронт». Нині в маєтку мешкає її сестра Янн. Їхня старша сестра Марі-Каролін зізналася журналістам, що не підтримує з батьком жодних контактів з кінця 1990-х років.

В одному випадку одне журналістське розслідування може змінити перебіг президентської кампанії, як це трапилося з кандидатом від партії «Республіканці» Франсуа Фійоном.

В іншому — розслідування не зменшують популярності політика. Саме це можна сказати  про Марін Ле Пен. Щодо неї нині триває, окрім фіскального розслідування заниження ціни власного майна, розслідування її ймовірних зловживань під час роботи в Європарламенті.

З неї був знятий депутатський імунітет за розповсюдження фото вбивств людей бойовиками ІДІЛ. Журналісти газети Le Canard Enchaîné оприлюднили розслідування того, як «Національний фронт» наймає на роботу неонацистів. Втім, ніщо не спинило нестримної ходи Ле Пен до другого туру президентських виборів. Вона й далі переконує виборців, що є уособленням народу, персоніфікацією Франції. Її виборче гасло – «Обирай Францію!».

Для «колиски революції», університету Нантер, що територіально є сусідом «пекла Монтрту», ідеї Ле Пен – абсолютно чужі. Але її «жага влади» й нігіляція Європи навіть тут можуть знайти прихильників швидше, ніж поміркований і розсудливий лібіралізм Макрона. І це затьмарює її численні гріхи. Хоча «соціалістичний університет» і буржуазний Монтрту були й залишаються двома різними версіями французької реальності, які таки співіснують разом.

Більшість викладачів і студентів університету Нантер підтримують ліві ідеї: збереження й посилення соцзахисту, перерозподіл доходів, боротьбу з бідністю, відмову від вимог брюссельської бюрократії аж до виходу із зони євро Фото: Олександр Назаров/Громадське

Підписуйтесь на наш канал в Telegram