«Влада хоче нас налякати і зробити слухняними»: чому в Кишиневі проходять антиурядові протести

Що відбувається нині в Кишиневі, чого вимагають протестувальники та що буде далі — в нашому матеріалі.

Громадське публікує матеріал Ziarul de Gardă в межах партнерства незалежних медіа Східної Європи.​

Що сталося?

У неділю напередодні свята Рух національного опору ACUM («Зараз»), яке об'єднав опозиційні сили Молдови, закликав прихильників зібратися на центральній площі Кишинева перед будівлею уряду та висловити невдоволення діями влади. Лідери ACUM планували встановити на площі Великих національних зборів намети, щоб наступного дня, 27 серпня, влада Молдови «не змогла приватизувати» історичну подію. Одночасно на площі на заклик активістів Salvgardare мала пройти інша акція — проти підвищення цін на бензин.

Але коли прихильники ACUM прийшли до будівлі уряду, там проходили народні гуляння. Майдан оточував кордон поліції. Виявилося, проурядова партія бізнесмена Ілана Шора організувала тут танці, а відтак і роздачу продуктів — хліба і гречки.

Витіснені до краю площі опозиціонери все ж провели акцію. Загалом, за даними поліції, в ній взяли участь 6,5 тисяч людей. Дві сотні з них залишилися біля пам'ятника Штефану Великому, щоб продовжити демонстрацію вранці. Але на світанку до майдану під'їхали поліцейські й розігнали протестувальників. Поліція послалася на розпорядження мерії, мовляв, на 27 серпня заплановані офіційні заходи. Коли о 8 ранку активісти ACUM повернулися до пам'ятника, площу вже обгородили і її охороняла поліція.

Акція протесту проти політики влади перед будівлею уряду в День незалежності Молдови, Кишинів, 26 серпня 2018 року. Опозиція вимагала визнати результати виборів мера Кишинева, скасувати змішану виборчу систему і звільнити суддів, які не визнали підсумків голосування Фото: EPA-EFE/DUMITRU DORUАкція протесту проти політики влади перед будівлею уряду в День незалежності Молдови, Кишинів, 26 серпня 2018 року. Протестний рух у Молдові утворили за ініціативою опозиційних партій «Дія і солідарність», «Платформа «Гідність і правда», а також «Ліберально-демократичної партії» Фото: EPA-EFE/DUMITRU DORU

Чого вимагають протестувальники?

Нинішні протести спричинило скасування результатів виборів мера (примара) Кишинева. Сам рух ACUM з'явився після того, як суд анулював перемогу Андрія Нестасе — єдиного кандидата від опозиції на пост мера, попри те, що він набрав понад 52% голосів.

До вимог визнати результати виборів у Кишиневі протестувальники додали й інші: вони закликають відправити у відставку уряд на чолі з прем'єр-міністром Павлом Філіпом, який, на думку опозиції, веде країну антидемократичним курсом, а також скасувати нову виборчу систему, яка, як вважають в Євросоюзі, створює переваги для керівної партії. Активісти вимагають зокрема й почати кримінальне переслідування всіх посадовців, причетних до так званої «крадіжки мільярда» — масштабного відмивання грошей за участю молдовських банків у 2012-2014 роках. Тоді з банківської системи вкрали близько 1 мільярда доларів. Уряд найняв за контрактом одну з найбільших американських організацій з розслідування (Kroll), щоб «пролити світло» на те, що трапилося й дізнатися імена винних.

Через цю крадіжку утворився державний борг, який доведеться повертати молдовським громадянам протягом 25 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Розслідування, якого не було: чому в Молдові показали фільм від імені українських журналістів?

Акція протесту перед будівлею уряду в День незалежності Молдови, Кишинів, 26 серпня 2018 року Фото: EPA-EFE/DUMITRU DORU

Що буде далі?

Масові протести в молдовській столиці проходили й у 2015 році, після того, як розкрилася історія з «крадіжкою мільярда». У 2016-му ухвалили закон, який перекладає борг на плечі молдовських громадян.

Цього разу акція виявилася менш масштабною. Низка експертів вважає, що уряд навчився занижувати цінність протестів, дезінформуючи їх у продержавних ЗМІ й організовуючи «народні гуляння» — на зразок роздачі гречки партією Шора (до речі, Ілан Шор — один з головних фігурантів справи про «крадіжку мільярда»). До того ж цього року влада додала вихідних днів з нагоди Дня незалежності, й багато хто виїхав на свята з Кишинева. Ще одна причина — люди втрачають надію, адже попередні протестні акції істотного результату не принесли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Олігархічне болото»: роль заможних і впливових у житті Молдови, України та Грузії

Тимчасом лідери опозиції закликають громадян мобілізуватися й не здаватися. «Влада хоче нас налякати і зробити слухняними, щоб продовжити втілювати план щодо перетворення цієї країни до диктатури», — заявила ZdG лідер партії «Дія і солідарність» Майя Санду. Завтра, 28 серпня, в Кишиневі очікують на нові протести.