В ООН занепокоєні, що у частині розслідувань вбивств на Майдані не встановили виконавців

«Індивідуальна відповідальність вкрай важлива, коли ми говоримо про справедливість. Сім’ї всіх жертв, чи то протестувальників, чи то співробітників правоохоронних органів, мають право на правду. Вони мають право знати, хто вбив їхніх рідних і близьких, і вони мають право побачити, як винуватці будуть притягнуті до відповідальності за ці злочини», — наголосила голова Моніторингової місії Фіона Фрейзер.

У звіті місії ООН також окреслили обставини, які перешкоджають ефективному розслідуванню:

• По-перше, під час протестів міліціонери не мали на формі розпізнавальних знаків, що ускладнює їх ідентифікацію.
• По-друге, деякі старші офіцери, яких підозрюють у злочинах проти протестувальників, зберегли свої посади. Через це їхні підлеглі неохоче свідчать про причетність міліції до вищезгаданих убивств.
• По-третє, надмірні затримки у судових експертизах.У місії зауважили, що це частково пояснюється недофінансуванням і великим навантаженням експертних установ через війну на Донбасі.
• По-четверте, багато ймовірних винуватців втекли до Росії й там переховуються від українського правосуддя.

Нагадаємо, сьогодні, 19 лютого, начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що Генпрокуратура повідомила про підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 людям. Зазначимо, що відповідно останньої озвученої Горбатюком інформації, кількість повідомлених підозр за понад два місяці збільшилася на 10. Адже в листопаді 2018 Горбатюк заявляв, що у справах 73 убивств на Майдані про підозру повідомили 56 особам.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: АМНІСТІЯ | цикл розслідувань «Слідами революції»

Також у листопаді 2018 Горбатюк заявив, що більша частина з 4700 злочинів проти учасників Революції Гідності сукупно у всіх містах України вже розкрита.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Місцями Революції Гідності: 5 років тому й нині — фотопроект Громадського до річниці Майдану

15 листопада у Генпрокуратурі повідомили, що правоохоронці затримали снайпера, підозрюваного у вбивстві одного учасника Майдану 20 лютого 2014 року. За словами адвоката, снайпер підозрюється саме у вбивстві майданівця Олександра Храпаченка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗЛАМ | цикл розслідувань «Слідами революції»

Раніше Лабораторія реконструкції подій «Jus Talionis» оприлюднила останню частину відеореконструкції подій 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській під назвою «Висота Жовтневий». Авторам відеореконструкції вдалося встановити точний час загибелі й поранення активістів: 11:28 – вбито Олександра Храпаченка, 11:42 – поранено волонтерку-медика Олесю Жуковську, 11:43 – вбито Віталія Смоленського, 16:50 – вбито Володимира Мельнічука.

/Марко Погуляєвський