В Узбекистані журналістам і блогерам забороняють висвітлювати події в Казахстані — «Радіо Свобода»

Про це пише узбецька служба «Радіо Свобода».

Один із блогерів розповів виданню, що заборону на висвітлення подій у Казахстані наклала Служба державної безпеки Узбекистану. За його словами, навіть центральні узбецькі видання, радіо й телеканали промовчали про заворушення в Казахстані.

«Це неофіційний наказ! Я розмістив на своїх каналах 2-3 відеоролики про мародерство у Казахстані. Але потім мені зателефонували з Агентства інформації та масових комунікацій, попросили видалити ці відеоролики й більше не розміщувати їх. Від нас вимагали не говорити, не показувати та не обговорювати події у Казахстані», — сказав блогер.

Інший співрозмовник із міста Андіжан заявив, що співробітники Служби держбезпеки та дільничний інспектор вимагали у нього письмове пояснення щодо постів про події в Казахстані.

Один із блогерів додав, що «роз'яснювальна робота» ведеться не лише з тими, хто висвітлює події в Казахстані, а й із тими, хто різко висловлює свою думку та залишає коментарі під постами блогерів.

Ще низка активістів, популярних серед узбецьких користувачів у соцмережах, сказали, що останнім часом їм надходять погрози з анонімних профілів, а їхні пости й коментарі про події в Казахстані «зазнають атак».

Місцевий журналіст також розповів виданню, що про заворушення в Казахстані дозволили писати лише лояльним до узбецької влади блогерам і тим, хто отримав спеціальний дозвіл.

Що відбувається у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд підвищив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Але протестувальників це не зупинило. Люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язав зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.

На тлі масових протестів у країні президент Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». Тож країни ОДКБ відправили своїх «миротворців». 11 січня Токаєв заявив, що основна місія ОДКБ уже завершилась.

Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали — наразі невідомо. Офіційний Telegram-канал МОЗ Казахстану 9 січня писав про 164 загиблих, але згодом відомство від цієї заяви відхрестилося. В МВС заявляють про майже 10 тисяч затриманих.