Венеційська комісія опублікувала нові висновки про законопроєкти щодо КСУ: є покращення, але є і недоліки

Свою оцінку законопроєктів Венеційська комісія опублікувала 22 березня.

Зокрема у висновках документу вказано, що комісія вітає рішення президента Володимира Зеленського відкликати його законопроєкт №4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Цим проєктом пропонували звільнити всіх суддів КСУ, які 27 жовтня 2020 року скасували відповідальність за брехню у декларації. Окрім того, законопроєкт мав повернути редакції закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу, які діяли до рішення КСУ.

Також Венеційська комісія вітає розгляд законопроєкту №4533 «Про конституційну довіру», який, як зазначають, містить багато поліпшень та «враховує багато рекомендацій, висловлених ВК у попередніх висновках».

Зокрема комісія привітала нововведення у сфері конституційних скарг, публічності та відкритості конституційного провадження, формування колегій, розподілу справ, доступу до матеріалів справи та дисциплінарної відповідальності суддів.

Які є зауваження?

Водночас законопроєкт все ж має деякі недоліки. Наприклад, не містить положень про нову систему конкурсного обрання суддів за участі міжнародних експертів, як раніше рекомендувала комісія.

«Хоча нема потреби включати цю систему призначень у законопроєкт №4355, варто видалити зміну до ст. 11 Закону "Про Конституційний Суд", а поточні вакансії в КСУ заповнити лише після вдосконалення системи призначень», ㅡ йдеться у висновках Венеційської Комісії.

Окрім того, комісія рекомендувала:

• передавати на розгляд Верховного Суду конституційну скаргу, за якою суд визнав неконституційними законодавчі положення, лише за запитами президента або парламенту;
• передати Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження відкривати дисциплінарні провадження (у межах його компетенції);
• запровадити такі види санкцій для суддів, як попередження, догани, зменшення зарплати за дисциплінарні проступки. Невиконання дисциплінарних стягнень протягом шести місяців не повинно автоматично призводити до закінчення дисциплінарного провадження;
• суд повинен мати можливість переглядати своє власне рішення у випадку, якщо один із його суддів, що проголосував за це рішення, буде засуджений за хабар у зв'язку з ухваленням цього рішення.

Нагадаємо, у грудні Венеційська комісія оприлюднила свою оцінку щодо конституційної кризи в Україні, де рекомендувала відновити кримінальну відповідальність про недостовірне декларування за статтею ККУ, яку КСУ визнав незаконною, відновити повноваження НАЗК, а також зберегти обов'язок держслужбовців, подавати декларації про доходи, механізм для перевірки декларацій та покарання для тих, хто свідомо подає неправдиву інформацію.

Окрім того, після скандального рішення КСУ у Венеційській комісії порадили реформувати сам суд.

Рішення Конституційного суду

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за неправдиве декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.

НАБУ та НАЗК просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна б було притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

23 грудня Зеленський підписав закон, який повертає відповідальність за декларування неправдивої інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації. Однак у новому законі позбавлення волі як покарання не було передбачено.

Уже 27 січня президент схвалив рішення Ради нацбезпеки і оборони, що передбачає повернення ув'язнення за брехню в деклараціях. Тепер його має розглянути Верховна Рада.