ENRU

Справа 26 лютого: умовні вироки «умовного» провадження

E2a2d739ece80097d
Протистояння між прихильниками єдності України та проросійськими активістами біля Верховної Ради Криму в Сімферополі, Україна, 26 лютого 2014 року Фото: EPA/ARTUR SHVARTS
Того дня в Києві саме ділили портфелі. 26 лютого 2014 року Рада Майдану та народні депутати узгодили кандидатури в новий Кабмін: прем'єр-міністр — Арсеній Яценюк, міністр культури — Євген Нищук, міністр молоді та спорту — Дмитро Булатов, а секретарем РНБО став Андрій Парубій.

Очільник Харківської обладміністрації Михайло Добкін того дня подав у відставку — вирішив балотуватися в президенти України. Харків'яни вивісили під будівлею міськради російський прапор. Тим часом в Ялті місцеві мешканці побачили перші російські військові вантажівки.

Саме в той день, 26 лютого 2014 року під Верховною Радою Криму відбувалося протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами, під час сутичок загинули двоє та постраждали десятки людей.

Понад три роки в окупованому Криму розглядалася сфабрикована «справа 26 лютого». Її фігурантами стали 9 осіб, однак усі вони — кримські татари. Ще у 2015-му умовні вироки отримали Талят Юнусов та Ескендер Небієв. Обоє пішли на угоду зі слідством.

У 2017-му заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза «Верховний суд Криму» засудив до 8 років колонії суворого режиму. Згодом його вдалося повернути в Україну.

Вирок останнім п'ятьом фігурантам справи переносили тричі. Сьогодні, 19 червня, «Центральний  районний суд Сімферополя» засудив Алі Асанова та Мустафу Дегерменджі до 4 років і 6 місяців умовно, Ескендера Кантемірова та Арсена Юнусова — до 4 років умовно. Ескендер Емірвалієв отримав 3 роки і 6 місяців умовно. Усі засуджені з випробувальним терміном у 3 роки.

Що тоді сталося під Верховною Радою Криму в Сімферополі, хто фігуранти сфабрикованої «справи 26 лютого» та як ті події розслідують в Україні — в матеріалі Громадського.

Що відбулося?

26 лютого 2014 року кримчани вийшли під стіни кримського парламенту в Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України. Багатотисячний мітинг зібрав Меджліс кримськотатарського народу. На противагу їм вийшли проросійські активісти, організовані партією «Русское единство» нинішнього так званого «глави Криму» Сергія Аксьонова.

   Ахтем Чийгоз згадував про ті дні в інтерв'ю Громадському 

Десь об 11 ранку біля Верховної Ради Криму перебувало вже дуже багато кримських татар. Це свідчить, що люди були готові відстоювати найголовніше — територіальну цілісність. Я пам'ятаю, коли ми йшли від площі Леніна до Верховної Ради, де багато банків, там стояли інкасаторські машини. Ми ще жартували, що вони, либонь, гроші вивозять. А це виявилося правдою. Тобто банкіри знали, що буде 27 лютого.

І коли ми прийшли до Верховної Ради, то побачили: у внутрішньому дворі було оточення міліції, кілька сотень людей, і разом з ними, — не окремо, а разом — стояли «ополченці», козаки. Тобто знов силовики разом з проросійськими силами протистояли проукраїнським силам. І за матеріалами справи, ми зрозуміли, як вони активно протидіяли нам. Вони не громадський порядок там зберігали.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показавши російський паспорт, можна було отримати автомат — Ахтем Чийгоз про початок анексії Криму

Між учасниками мітингів виникли сутички, внаслідок чого загинули двоє людей. Окремі учасники отримали тілесні ушкодження: за даними окупаційної прокуратури — 79 осіб, у прокуратурі Автономної Республіки Крим говорять про шістнадцятьох.

У 2015 році, за рік після цих подій, слідчий комітет Росії розпочав так звану «справу 26 лютого».

Протистояння між прихильниками єдності України та проросійськими активістами біля Верховної Ради Криму в Сімферополі, Україна, 26 лютого 2014 року Фото: EPA/ARTUR SHVARTS

Хто фігуранти?

Фігурантами «справу 26 лютого» стали 9 людей. Усі вони — проукраїнські активісти, виключно кримські татари.

Ахтем Чийгоз — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Силовики російської окупаційної влади затримали Чийгоза 29 січня 2015 року. Йому інкримінували організацію масових заворушень за частиною 1 статті 212 Карного кодексу РФ. Стаття передбачає позбавлення волі строком від 8 до 15 років. З жовтня 2016 року (за півтора року після відкриття справи) так званий «суд» Сімферополя вивів справу Ахтема Чийгоза в окреме провадження.

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, Київ, 8 травня 2018 року Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Судовий процес над Чийгозом тривав 2,5 роки. У результаті 11 вересня 2017 року Чийгоза засудили до 8 років колонії суворого режиму. Через півтора місяці, 25 жовтня, Чийгоза видали Туреччині. Звідти він повернувся в Україну.

Іншим сімом фігурантам справи інкримінують участь у масових заворушеннях. Санкція статті передбачає позбавлення волі терміном від 3 до 5 років.

Ескендера Кантемірова силовики затримали 7 лютого  2015 року, після обшуку в його будинку. Ескендера Емірвалієва — 17 лютого. Обоє відсиділи в СІЗО кілька місяців. Після чого взяті на поруки.

За Кантемірова поручився  так званий «повноважний представник президента РФ в Криму» Ескендер Білялов. За Ескендера Емірвалієва — підконтрольний Кремлю тоді ще «віце-спікер Криму» Ремзі Ільясов.

Ескендер Емірвалієв Фото: Крим.Реалії

Алі Асанов —  кримський фермер, четвертий фігурант справи. Затриманий 15 квітня 2015 року в селі Урожайне Совєтського району. Алі буквально викрали з власного подвір'я, поки дружина Ельнара з трьома маленькими дітьми була в домі.

Алі Асанов Фото: Аліна Смутко/Крим.Реалії

За Мустафою Дегерменджі силовики прийшли за місяць, 7 травня. Два роки Асанов і Дегерменджі провели в СІЗО. Два роки Асанов і Дегерменджі провели в СІЗО. 6 квітня 2017 року їм змінили запобіжний захід на домашній арешт.

Мустафа Дегерменджі Фото: Аліна Смутко/Крим.Реалії

Арсен Юнусов. У матеріалах справи вказано, що 25 червня 2015 року Юнусов написав заяву про явку з повинною. Його взяв на поруки лояльний до окупаційної влади муфтій Криму Еміралі Аблаєв.

Таляту Юнусову та оператору телеканалу АТR Ескендеру Небієву — ще двом фігурантам справи 26 лютого — винесли вироки практично відразу, ще у 2015-му. Обоє пішли на угоду зі слідством. Мали лише одну умову — їхні свідчення не будуть доказом у справах інших фігурантів.

У цій справі є ще один фігурант, проте безіменний. Зокрема, про нього мовиться у звіті Української Гельсінської спілки з прав людини. Однак правозахисники не називають імені кримчанина, оскільки, як пояснюють, це може загрожувати його безпеці.

Протистояння між прихильниками єдності України та проросійськими активістами біля Верховної Ради Криму в Сімферополі, Україна, 26 лютого 2014 року Фото: EPA/ARTUR SHVARTS

Як розслідується справа в Україні?

На сьогодні прокуратура Автономної Республіки Крим, тимчасово розташована на материковій частині України, розслідує кілька справ, пов'язаних з мітингом 26 лютого 2014 року, — про державну зраду, замах на територіальну цілісність України та нанесення тяжких тілесних ушкоджень учасникам мітингу міліціонерами.

Прокуратурою АРК встановлено, що в мітингу серед проросійських активістів виступали переодягнені російські військові, які пізніше захоплювали півострів.

Окрім цього, є докази того,що на мобільні телефони так званого «глави Криму» Сергія Аксьонова протягом 26 лютого 2014 року постійно надходили дзвінки від абонентів Російської Федерації.

Хронологію тих подій прокуратурою АРК відновлено похвилинно.

«Встановлено близько 17 потерпілих. Одна особа вже визнана потерпілою в даному кримінальному провадженні. Є особи, які в результаті сутичок померли [...] Є ряд осіб, яких ми встановили, але на жаль через те, що вони перебувають на території АРК процесуальні дії провести з ними важко», —  розповів в коментарі Громадському Поночовний.

На сьогодні трьом особам, а саме керівникам правоохоронних органів, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 частиною 2 Кримінального кодексу України. Вони оголошені у розшук.