«Владі потрібна контрольована ЦВК»: думки експертів про те, чому Зеленський розпускає Центрвиборчком

Як відомо, 10 вересня президент Володимир Зеленський направив парламенту подання про дострокове припинення повноважень ЦВК.

В поданні йдеться, що ЦВК «неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість», на підтвердження чого наводиться рішення ЦВК про відмову в реєстрації 28 кандидатів у народні депутати.

Також у поданні Зеленський згадує позицію ЦВК щодо 169 округу в Харкові, де комісія не реєструвала кандидатом Олександра Куницького від «Слуги народу», який пізніше виграв вибори у Олександра Грановського.

Також причиною для розпуску вказується позиція ЦВК щодо округу 198, де суд скасував реєстрацію ЦВК народним депутатом самовисуванця Сергія Рудика.

Президент назвав «надзвичайно дивними та непослідовними» дії ЦВК в одномандатному виборчому окрузі №198, де результати виборів досі не встановлено.

Подання президента, його законність і його наслідки коментують експерти.

Оновлено 13.09.2019: 13 вересня Верховна Рада звільнила весь склад Центральної виборчої комісії. «За» проголосували 341 депутат. Цей склад Центрвиборчкому пропрацював один рік замість семи.

***

Олександр Черненко, депутат 8-го скликання від Блоку Петра Порошенка, політолог, експерт з питань виборчого законодавства:

Виходячи з букви закону, в президента є право за наявності вагомих підстав звернутися до парламенту щодо дострокового припинення повноважень членів ЦВК, проте що таке вагомі підстави — закон не каже.

На мою думку, причини, які президент вказав у своєму поданні, не є вагомими, а головне — вони точно не порушили виборчих прав громадян: ЦВК провело дві виборчі кампанії, які були високо оцінені міжнародними спостерігачами.

В президентській кампанії переміг опозиційний кандидат, в парламентській кампанії перемогла партія, яка раніше не була представлена в парламенті — тобто говорити про заангажованість ЦВК попередньою владою не випадає.

Є окремі рішення, до яких апелює президент в своєму поданні, зокрема, що ЦВК не виконало деякі рішення судів. Але при цьому президент замовчує, що були взаємовиключні судові рішення з одного питання, і, скажімо, виконавши одне судове рішення, ЦВК автоматично не могла б виконати інше. Такою, наприклад, була ситуація з 198-м виборчим округом.

Далі була претензія до ЦВК, що вона не перевірила біографії всіх кандидатів, кандидати внесли недостовірні дані, наприклад, щодо своєї партійності. Але на парламентських виборах було декілька тисяч кандидатів, і перевірити точність всіх біографічних даних за такий короткий термін і з таким ресурсом ЦВК фізично не могла. Цю норма треба прибирати з закону, розуміючи, що вона не реалістична для виконання.

Ці звинувачення є несуттєвими й висмоктаними з пальця, фактично це формальний привід, за яким ховаються інші причини. А саме: нова владна команда максимально концентрує владу у своїх руках, і орган, який проявив під час виборчої кампанії фаховість і рівновіддаленість від усіх політичних сил, навіть тих політичних сил, які делегували багатьох членів до ЦВК, її не влаштовує.

Чому? По-перше, попереду чергова або, найімовірніше, позачергова кампанія в місцеві ради. Хоча ЦВК має обмежений інструментарій впливу на місцеві вибори, але, як мінімум, ЦВК формує обласні, міські, територіальні комісії, ЦВК розглядає скарги, ЦВК тлумачить закон в тих питаннях, де закон не дає чіткої відповіді.

По-друге, нас семимильними кроками готують до імплементації Мінських угод, але не в тому порядку, в якому вони передбачають, що спершу звільнення наших територій, а потім вибори, а найімовірніше в тому порядку, в якому нам диктує це Росія: спершу вибори, а потім — звільнення територій та вивід військ.

Але якщо проводити їх згідно стандартів ОБСЄ, то поки там будуть збройні формування, поки там не буде відновлено реєстр виборців, вибори проводити не можна. І будь-який фахівець вам це скаже.

Але, схоже, владі потрібна ЦВК, яка не буде ставити зайвих питань.

І третє. Останнім часом від представників влади чути про всеукраїнський референдум. Хоч закону «Про референдум» ще немає, разом з тим очевидно, що цей закон буде прийнятий, і всі незручні питання, які би могли викликати невдоволення, влада протягуватиме через референдуми. Тож на нову ЦВК буде покладена серйозна роль — це, власне, організація референдумів, які би легітимізували доволі суперечливі рішення нової влади.

Завважте, що для розпуску ЦВК потрібно 300 голосів, а для призначення — 226. Тобто для призначення ЦВК «Слузі народу» вистачає власних депутатів, а от для розпуску — ні.

Тому ми бачимо торги в найкращих традиціях української візантійської політики.

Є лише два фракції — це «Європейська солідарність» і «Голос», які заявили, що вони за будь-яких умов не будуть підтримувати розпуск ЦВК, оскільки це не демократично і є шляхом до узурпації влади.

Всі інші фракції готові дати свої голоси, але хочуть за це урвати якомога більше місць у новому складі ЦВК. Плюс хочуть гарантії, щоб не було кидка. Тому бліц-крига не вийшло — сьогодні за відставку ЦВК не голосували, торги продовжуються.

***

Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора»:

На нашу думку, норма закону про ЦВК, основна ст. 31-1 прописана таким чином, що президент за будь-яких мотивів у разі наявності 300 голосів в пленарній залі поточного скликання Верховної Ради може скасувати повноваження всього складу ЦВК. Тому це подання є законним, вмотивованим, але недостатньо обґрунтованим.

З точки зору викладених аргументів, а ми проаналізували їх на відповідність рішень судів та попередніх практик, ми не можемо стверджувати, що є обґрунтовані підстави для того, щоб відправляти весь склад ЦВК у відставку.

Особисто я не прив’язую такі дії до найближчих місцевих виборів, тому що це не той рівень, коли роль ЦВК є надзвичайно серйозною. Потрібно говорити про цикл різних виборів, дочасних і чергових, як і про проведення референдумів.

Ми не знаємо, яка політична конфігурація чи потенційні домовленості між фракціями і групами можуть виникнути в майбутньому. Тому, очевидно, перезавантаження відбувається зараз, коли потенціал зібрати 300 голосів є.

***

Андрій Магера, юрист, екс-заступник голови ЦВК:

Якщо говорити про підстави для дострокового припинення повноважень всього складу ЦВК, то, фактичні підстави виписані в законі про ЦВК. Закон говорить лише те, що подання має бути вмотивованим. Як би ми не ставилися до тих фактів, які викладено в поданні президента, очевидно, якась мотивація там є. Хтось з нею погоджується, хтось ні — це вже інше питання.

Щодо правових підстав. Згідно з Конституцією, статтею 85, ВР України за поданням президента України призначає членів ЦВК на посади і звільняє членів ЦВК з посад.

Я до чого веду: згідно з Конституцією парламент призначає посадових осіб і звільняє посадових осіб державного органу, а не припиняє повноваження складу органу державної влади як такого, так як це зазначено в законі про ЦВК. Тому з точки зору конституційності і норми закону про ЦВК, принаймні в мене є до неї запитання.

Але заради справедливості треба відзначити, що ця норма застосовувалася вже в Україні в 2007 році, коли, ви пригадуєте, було дострокове припинення повноважень усього складу комісії і призначено нових членів ЦВК.

Якщо аналізувати діяльність чинного складу ЦВК за 2019 рік, то ми можемо говорити про президентські вибори, які, на мою думку, були організовані і проведені в якнайкращий спосіб. Нарікань на роботу ЦВК взагалі немає.

Що стосується парламентських виборів, то, як і президентські вибори, вони отримали високу оцінку з боку міжнародних спостерігачів, які ретельно вивчали ситуацію.

Разом з тим я хотів би відзначити, що справді в цієї комісії були окремі помилки. Це, зокрема, стосується округу № 169 в Харківській області, так званий округ Куницького-Грановського, де ЦВК ухвалила помилкове рішення. Але тут же ж теж питання: наскільки ситуація в цьому окрузі плюс округ № 198, де досі йде судова тяганина, наскільки ці два факти можна ставити в основу потенційного рішення парламенту про дострокове припинення повноважень усього складу комісії? Чи можна говорити тут про заангажованість складу ЦВК? Як на мене, тут щонайменше є запитання.

Важливо розуміти, що ЦВК — це орган, який за своїм статусом повинен бути незалежним, неупередженим, неконтрольованим жодною з політичних сил, жодним із вищих органів влади. Це орган, який не є підконтрольним ні ВР, ні Президенту, і він повинен залишатися таким.

Тому намагання кожен раз сформувати ЦВК під певну владу за результатами окремо взятих виборів — як на мене, це далеко не позитивний сигнал ні українському суспільству, ні міжнародному співтовариству.