Влітку 2019 року традиційна тенденція до зміцнення курсу гривні може обернутися протилежною, а іноземна валюта може дещо зрости.

Про це повідомив голова ради Нацбанку Богдан Данилишин.

За його словами, головною причиною цього є зростання обсягу іноземних інвестицій у короткострокові боргові цінні папери України на початку 2019 року. Як наслідок, на початку літа інвестори можуть вирішити забрати свої інвестиції з України у вигляді валюти, чим спровокують незначне послаблення курсу гривні. Водночас у другій половині літа та на початку осені курс валют має стабілізуватись, а гривня зміцнитися.

«Україна все більше стає аграрною (і при цьому деіндустріалізованною) країною, тому і курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї...

НБУ послідовно дотримується позиції, що його основне завдання зменшити інтенсивність коливань курсу гривні», — повідомив Данилишин.

За його словами, незначне зміцнення курсу гривні та падіння курсу іноземних валют після першого туру виборів не пов'язане з результатами виборів, а швидше є збігом. Так, наразі курс гривні підтримує рекордний врожай зерна та початок експорту чорних металів (і водночас припинення імпорту газу).

Напередодні у Нацбанку повідомляли, що планують скуповувати на міжбанківському ринку по 15 мільйонів доларів щодня для поповнення міжнародних резервів.

Зазначимо, що Нацбанк поповнює міжнародні валютні резерви для того, аби мати змогу розраховуватись за зовнішніми державними боргами. Так, на погашення державного боргу у 2019 році Україна витратить близько 40% бюджету. Наразі, обсяг державного боргу України складає 78,3 мільярда доларів.

На початку 2019 року міжнародні резерви України досягли максимального рівня за останні 5 років.

Поділитись: