«Тітушки» Майдану: що відомо про справу викрадення та катування людей взимку 2014-го

У понеділок, 2 липня, в Дарницькому суді Києва збиралися зачитати обвинувальний акт Юрієві Крисіну у справі щодо злочинів проти активістів Майдану. Але засідання у справі Крисіна та Чемеса перенесли і цього разу, тепер на 6 липня.

Як пояснили кореспондентці Громадського в суді, через погодні умови не вдалося встановити відеозв'язок із СІЗО.

Це була вже одинадцята спроба. Крисін та його адвокати вперто намагаються затягнути справу до того часу, коли суддя піде на пенсію. Їм треба протриматися до вересня.

Справа щодо злочинів проти активістів Майдану слухається в Дарницькому райсуді Києва від кінця лютого 2018-го. Вона поєднує чотири епізоди, зокрема, йдеться про викрадення і катування майданівців у січні-лютому 2014-го, перешкоджання мирним акціям протесту та вбивство журналіста В'ячеслава Веремія.

Обвинувачених двоє — Юрій Крисін та Сергій Чемес. Про фігурантів і деталі розслідування  — в матеріалі Громадського.

Свідчення потерпілих

У справі про викрадення та катування майданівців у січні-лютому 2014-го троє потерпілих: відеооператор Владислав Іваненко, дружина загиблого журналіста видання «Вести» В’ячеслава Веремія Світлана Кирилаш та його мати Катерина Веремій.

Владислава Іваненка викрали ввечері 21 січня 2014 року. В районі станції метро Петрівка (нині Почайна) стояло два автобуси, звідки вибігли люди в балаклавах і напали на нього та інших перехожих.

 Мене теж почали бити, я впав біля машини і подумав, що якщо залізу під машину — перечекаю. Але мене витягли, заламали руки та відвели до автобусу. У цей час кожен із них, хто пробігав поряд, підіймав мою голову та ногами завдавав удару  

Іваненка завели в один із автобусів. Журналісту казали, що він нібито перешкоджав діям правоохоронців, за що йому загрожує 15 років тюрми. Людей, які викрали його, передусім цікавив Автомайдан.

Мене питали: «Скільки вас, хто вам платить, хто вас фінансує? Ми знаємо, що це Америка...» Також казали, щоб я взяв вину на себе, коли писатимуть на камеру. Коли я відмовився, мене ще більше почали бити  

В автобусі чоловіка змушували зізнатися у тому, що він стояв на Майдані за гроші і казали: «Краще зараз зізнатися, взяти на себе провину, бо коли ми тебе привеземо, ти вже жити не будеш». Зупинили біля метро Бориспільска, де розташовувалися намети, які охороняли «тітушки» Юрія Крисіна — 10-15 людей, озброєних кийками та ножами. Іваненко розповідає, що «тітушки» провели його так званим «коридором ганьби», де він побачив і звичайних людей, дехто був навіть із дітьми.

Мене завели в намет, посадили на землю, роздягли. Чотири чоловіки тримали мене, кожен в різний бік викручував руки й ноги. Засунули до рота ганчірку і, коли з'явилася відеокамера, почався допит. Мені ставили ті ж питання, щодо Майдану, а більше цікавив Автомайдан. Я не міг надати їм жодної інформації, бо не знайомий з автомайданівцями, їх це ще більше дратувало. Вони забрали в мене паспорт, телефон, перевіряли останні дзвінки, душили мене, передавлювали геніталії. Це все робили і руками, і ногами приблизно 10-15 хвилин  

У наметі Владислав Іваненко пробув близько години, відтак до нього підійшов Сергій Чемес, який представився старшим. Він зателефонував дружині Владислава, після цього чоловіка відпустили. 22 січня він написав заяву в правоохоронні органи.

Відеооператор Владислав Іваненко (праворуч) та дружина загиблого журналіста видання «Вести» В'ячеслава Веремія Світлана Кирилаш (ліворуч) проходять потерпілими у справі про викрадення та катування майданівців у січні-лютому 2014-го. Обвинувачених у справі двоє — Юрій Крисін та Сергій Чемес (на фото — Іваненко та Кирилаш під час засідання Дарницького райсуду міста Києва, 31 травня 2018 року) Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Фігуранти

Обвинувачених у цій справі двоє — Юрій Крисін та Сергій Чемес.

Юрій Крисін (44 роки) — уродженець Горлівки, колишній легкоатлет, учасник змагань із метання диску. З 2011 року керував охоронною фірмою «П'ятий регіон», яку з 2017 року очолив колишній помічник нині покійного екс-регіонала Олега Калашнікова (під час Майдану організовував та фінансував мітинги на підтримку «Партії регіонів», так званий «Антимайдан» та організовував «тітушок»). Залучався до рейдерських захоплень. Одним із його покровителів у чинній владі прокуратури вважають Олексія Савченка, голову Миколаївської облдержадміністрації. Хоча сам він каже, що не спілкується з Крисіним від 2014-го року. А Юрій Крисін у коментарі Громадському знайомство із Савченком узагалі спростував.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Самогубство Волошина, хабарі та знайомство з Юрієм Крисіним — інтерв'ю очільника Миколаївської ОДА Олексія Савченка

Понад три роки тому Крисіна судили за вбивство журналіста В’ячеслава Веремія в лютому 2014 року під час подій Революції Гідності. У грудні Шевченківський суд столиці дав йому 4 роки умовно.

13 червня Апеляційний суд Києва скасував умовний вирок та оголосив новий — 5 років реального ув'язнення. Тож тепер, у зв'язку із сукупністю інкримінованих злочинів, якщо Дарницький суд визнає його вину, то максимально Юрій Крисін зможе отримати ще 5 років в'язниці, тобто загалом — 10 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Справа Веремія: три роки розгляду та п'ять років тюрми для Крисіна

У справі про вбивство журналіста В'ячеслава Веремія 13 червня Апеляційний суд Києва засудив Крисіна до 5 років реального ув'язнення. Дарницький суд у справі щодо злочинів проти активістів Майдану має всі шанси додати Крисіну ще 5 років (на фото — Юрій Крисін під час засідання Дарницького райсуду Києва, 31 травня 2018 року) Фото: Вікторія Рощина/Громадське

У справі, що слухається у Дарницькому суді, Юрію Крисіну інкримінують такі злочини:

— ст. 27 (підбурювання та пособництво у вчиненні злочину);

— ст. 146 (незаконне позбавлення волі, викрадення людини вчинене з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї);

— ст. 127 (катування з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їхній волі, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості;

— ст. 296 (хуліганство, вчинене групою осіб);

— ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів, демонстрацій).

У Дарницькому суді Крисіну інкримінують злочини за п'ятьма статтями, зокрема катування та пособництво у вчиненні злочину (на фото — Юрій Крисін з адвокатом під час засідання Дарницького райсуду Києва, 31 травня 2018 року) Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Сергієві Чемесу (37 років) інкримінують ті ж статті. У часи Майдану він співпрацював із фірмою «П'ятий регіон» під керівництвом Юрія Крисіна. Сергій Чемес був одним із тих, хто в ніч на 19 лютого, під час нападу на журналіста В'ячеслава Веремія, тримав журналіста, коли той вийшов з машини і намагався втекти, поки до нього не підбігли «тітушки».

Утім, він активно співпрацює зі слідством та свідчить проти інших «тітушок». Прокуратура зазначила, що в такому випадку клопотатиме про пом'якшення покарання.

Слідству Сергій Чемес повідомив, що отримував вказівки від Юрія Крисіна — від 10 до 22 січня 2014-го року, саме тоді, коли той перебував на Мальдівах. Це він підтвердив і Громадському ще на початку березня. Прокуратура також має роздруківку телефонних дзвінків, які підтверджують, що Крисін регулярно зідзвонювався зі своїми «тітушками» та Сергієм Чемесом, координуючи їхні дії.

За словами адвоката Сергія Чемеса Олександра Панченка, Юрій Крисін неодноразово погрожував його підзахисному, схиляючи до неправдивих свідчень. Від середини березня цього року з дозволу суду Чемес бере участь у засіданнях у режимі відеоконференції, перебуваючи в СІЗО Києва.

Сергій Чемес дає свідчення через відео-зв'язок під час засідання Дарницького райсуду Києва, 24 травня 2018 року Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Юрій Крисін же своєї провини не визнає, називаючи справу сфабрикованою прокуратурою. Він стверджує, що у справі не було ні оперативно-розшукової діяльності, ні прослушки, а отже, довести його причетність до організації «тітушок» у січні 2014 року, коли він перебував на Мальдівах, неможливо.

«Як будуть факти, коли буде прослушка, що Крисін сказав «Виводьте та клепайте їх», тоді будемо розмовляти, а цього немає апріорі. І Чемес на очній ставці підтвердив, що я нікому команд не давав», — сказав він Громадському.

Однак начальник відділу департаменту спецрозслідувань ГПУ Олексій Донський розповів в інтерв'ю Громадському, що Юрій Крисін таки був на постійному зв’язку з «титушками»:

«Перебування на Мальдівах не заважало йому обривати телефон о 4 — 5 ранку і вести перемовини з тими, хто замовив цю армію «тітушок» і самими «тітушками». Вони в нього питали: «Нам кажуть викрадати майданівців. Робити це чи ні?» І Крисін казав : «Так, робіть це. Я приїду, буде хороша винагорода». Повернувшись, він отримав дуже серйозні гроші».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Шкаф»: 7 фактів про фігуранта справи «тітушок» Юрія Крисіна

Потерпілі у справі щодо злочинів проти активістів Майдану дружина та мати В'ячеслава Веремія — Світлана Кирилаш та Катерина Веремій (за столом обвинувачення праворуч) та прокурор Олексій Донський під час засідання Дарницького райсуду Києва, 6 червня 2018 року Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Суддя Любов Леонтюк під час засідання Дарницького райсуду Києва, 31 травня 2018 року Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Посібники і покровителі

За даними прокуратури, 21 січня 2014 року люди, яких координував Крисін, діяли спільно з харківськими «оплотівцями» Євгена Жиліна, якого вбили в Росії восени 2016 року. Саме люди Жиліна викрадали майданівців і звозили до наметів біля метро Бориспільска. У той час, як «оплотівці» катували людей, намагаючись отримати інформацію про фінансування Автомайдану, люди Юрія Крисіна охороняли намет.

Згідно з матеріалами досудового слідства, залучав і фінансував роботу, як «тітушок» Юрія Крисіна, так і «оплотівців» Євгена Жиліна Олексій Чеботарьов — український бізнесмен. Робота «тітушок» Юрія Крисіна в січні 2014-го коштувала Чеботарьову близько 200 тисяч доларів. Розраховувалися безпосередньо в його офісі на Почайнинській, 4, там же видавали зброю. Хто стояв за Олексієм Чеботарьовим, слідство наразі не встановило:

«Вони знали один одного ще з 90-х. І коли в тодішніх керівників держави виникла необхідність створити такі організації, які ніби не правоохоронці, а цивільні особи, але за владу, тоді вони наймали їх. Шукали керівників таких підрозділів. Як-от охоронна фірма Крисіна (ТОВ «П'ятий регіон» — ред). Крисін безпосередньо працював на Чеботарьова, від нього отримував завдання. Хто стояв за Чеботарьовим, поки достеменно не відомо, але хтось стояв», — розповідають у прокуратурі.

Наразі Олексій Чеботарьов — у розшуку, за даними джерел Громадського у слідстві, ймовірно переховується в Росії. Але в прокуратурі стверджують, що він і досі має фінансовий або інший вплив на виконавців злочинів Майдану, й багато свідків бояться свідчити.

Після зачитування обвинувального акту Юрію Крисіну та Сергію Чемесу, настане етап судового слідства — вивчення доказів та допиту учасників процесу.