Так звана «прокурорка» окупованого Криму у 2014-2016-му, а нині депутатка «Единой России» Наталія Поклонська в Макіївці на окупованій частині Донецької області у березні 2019 року
Фото:

EPA-EFE/DAVE MUSTAINE

Одна з головних тем для дискусій останньої доби — майже тригодинне інтерв'ю Дмитра Гордона із так званою «прокуроркою» окупованого Криму у 2014-2016-му, а нині депутаткою «Единой России» Наталією Поклонською, яке 11 травня з’явилося на YouTube-каналі журналіста. Поклонська родом з Луганщини, мешкала у Криму, а потім працювала у Генеральній прокуратурі України, звідки звільнилась під час Революції Гідності. У березні 2014-го її призначили на головну прокурорську посаду в окупованому Криму, вона підтримала «референдум» за приєднання півострова до Росії і, звісно, отримала російське громадянство.

В Україні Поклонська у розшуку, проти неї відкрито кілька кримінальних проваджень, зокрема за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, державній зраді та причетністі до незаконної заборони Меджлісу кримськотатарського народу. Тож не дивно, що багатьох обурив сам факт запису цього інтерв’ю. Зате завдяки йому ми дізналися, що Поклонська у компанії друзів співає українську «Черемшину» та зберігає свою українську прокурорську форму поруч з російською. Але не лише це.

Про кримський псевдореферендум

«Мій внесок у приєднання Криму до Росії суттєвий, бо прокуратура під моїм керівництвом змогла забезпечити мир, порядок на території півострова, щоби не порушували права навіть тих людей, хто перебував під вартою, щоб не порушували права потерпілих [...] У прокурорів було завдання забезпечити людям право прийти на референдум без примусу і зробити свій вибір», — каже Поклонська про свою участь у подіях в Криму у березні 2014-го року. 

За її словами, після звільнення з Генпрокуратури України, «бо не хотіла служити Тягнибокам та Яценюкам», вона повернулась до Криму й сама запропонувала зустрітися з так званим «главою» анексованого Криму Сергієм Аксьоновим. Він пізніше погодив її кандидатуру на посаду «прокурора Криму». «Я сказала, що хочу допомогти Аксьонову поставити заслін, щоби врятуватися. Я бачила увесь той безлад, який стався у Києві і може дійти сюди».

На запитання Гордона про те, чому більшість країн не визнає законність анексії Криму Росією, Поклонська відповідає, що «кримський референдум» 16-го березня 2014-го був цілком легітимним. Натомість позицію країн — а Україна, Європейський Союз та Сполучені Штати не визнали результати голосування на так званому «референдумі» та запровадили санкції проти Росії називає політично вмотивованою. Мовляв «політичний інструмент, санкції, заважають іншим країнам висловлювати свою незалежну думку».

«Кримський референдум був законним, але його треба розглядати не в межах Конституції України, а міжнародних документів і тих обставин, у яких опинився Крим [...] Кримчан ніхто не слухав, тому їх змусили у такий спосіб сказати своє слово».

При цьому Поклонська наполягає, що у неї «не було, на жаль, жодних кураторів з Москви» і все, що вона робила, було «виключно її творчістю». У таку заяву складно повірити з огляду на те, що Україна має докази російської військової присутності на півострові та керування захопленням Криму із Кремля. Ще одна очевидна суперечність у словах Поклонської про «добровільне звернення Криму» по допомогу до Росії. «Крим кілька днів пробув незалежним після референдуму, але потім звернувся за допомогою до РФ, бо самі б ми не вижили», — каже Поклонська. Втім, у бюлетенях на «псевдореферендумі» навіть не було такої опції — голосувати за незалежність Криму.

«Путіну я вдячна за те, що він від нас не відмовився. Не повірите, я до останнього сумнівалась, думала: ось нас використовують, як розмінну монету. Так вийшло у Києві — цей переворот (має на увазі скинення Януковича та Майдан — ред.), увесь цей безлад. Зараз проведемо референдум — і в нас до останнього не було гарантії, що Путін ухвалить рішення про повернення Криму (до Росії). Не було такого, ніхто не говорив мені, що все вирішено і сам Путін не казав мені: ось ви зараз зробите так-от і ми вас приймемо. У мене усе це по-справжньому, розумієте?»

Про ситуацію в Криму зараз

Це не єдине «тепле» висловлення «ексгенпрокурорки Криму» про російського президента під час тригодинної розмови. Поклонська зазначила, що особисто не зустрічалась з Путіним, але «дуже його поважає» як сильного лідера і за все, що він робить для Криму.

«Крим перебуває у привілейованому стані у порівнянні з іншими регіонами, за винятком Москви й Петербурга. У Крим зараз вкладають шалену кількість грошей, будуються нові дороги», — розповідає Поклонська. Насправді ж кримська інфраструктура та, зокрема, сполучення з Росією почало помалу налагоджуватися лише після незаконного будівництва Керченського мосту у 2018-му. Росія справді витрачає великі кошти на Крим, однак головна стаття її «інвестицій» — мілітаризація півострова.

«Завдяки Путіну ми змогли зберегти те, що маємо. Ось 9 травня ми можемо відсвяткувати з георгієвською стрічкою», — каже Поклонська. В окупованому Криму ретельно готувалися до Дня перемоги навіть в умовах карантину. Так в Севастополі напередодні 9 травня встановили банер із портретом Йосипа Сталіна та написом «Це наша перемога».

Про Революцію Гідності

«Я розглядаю Майдан як величезний всеукраїнський обман українців і як державний переворот. Люди які прийшли на Майдан і почули лозунги про те, що ми хочемо жити у новій країні, без корупції, процвітаючій, були обмануті. Якби я навіть у вас зараз запитала, чи це та Україна, до якої прагнули люди, що б ви відповіли?» — звертається Поклонська до Гордона. «Не та» — відповідає Гордон.

Поклонську, яка з грудня 2012 року до 11 березня 2014-го займала посаду старшого прокурора у Генеральній прокуратурі України, звільнив Олег Махницький, новий виконувач обов'язків генпрокурора після втечі Віктора Пшонки. Поклонська каже, що вирішила звільнитися сама, бо вважала своїм єдиним «шефом» саме Пшонку і не хотіла служити тим, хто прийшов до влади «внаслідок перевороту». 

«Віктор Федорович — незаконно скинутий президент. Коли б він лишився, у нього, мабуть, була б така ж доля, як і в Каддафі [...] У мене в родині воювали у Другу світову, проти фашизму, а тут такі лозунги. Звідки ця ненависть? Вона ніби штучно з’явилась», — коментує Поклонська події Євромайдану, які забрали життя десятків активістів. Натомість 4 травня Печерський райсуд Києва заочно взяв під варту експрезидента-втікача Віктора Януковича у справі про узурпацію влади. А раніше, 24 січня 2019-го його засудили до 13 років в'язниці. Суд визнав Януковича винним за статтею «державна зрада». 

У контексті питань про Революцію Гідності в розмові лунали не лише аргументи Поклонської й спроби контраргументів Гордона («Я вийшов на Майдан через Януковича і зміну курсу»), а й досить недолугі жарти. Так, Гордон запитував, чи узяла Поклонська автограф у Кличка, коли той разом з іншими лідерами Майдану приходив на перемовини до Гепрокуратури. А Поклонська цитувала покійного російського гумориста Михайла Задорнова: «Україна як Ватикан: якщо над Майданом з’явився чорний дим, чекаємо зміни Папи».

Про заборону Меджлісу та про політв'язнів

13 квітня 2016-го тодішня «прокурорка» окупованого Криму Наталія Поклонська вирішила призупинити діяльність на території півострова Меджлісу кримськотатарського народу до рішення суду. Тоді причиною заборони вона назвала бездіяльність цього органу щодо захисту прав кримських татар, однак в інтерв’ю Гордону дала інше пояснення.

«Я ніколи не забороняла діяльності кримськотатарського народу, тому що кримські татари — це мої друзі. У мене в команді дуже багато кримських татар. Вони дуже працьовиті й порядні люди, на відміну від Джемілєва й Чубарова. Заборона Меджлісу була спричинена низкою злочинів, які були скоєні від його імені. Може, люди, які входили до його складу, — хороші, але від імені Меджлісу вони скоїли диверсію, масові безлади 26 лютого й інше».

Також Поклонська ініціювала переслідування кримськотатарських та українських активістів в окупованому Криму. Вона не приховує, що особисто підписувала обвинувальний акт Олегу Сенцову та Олександру Кольченку, яких у 2014-му незаконно засудили нібито за підготовку теракту. Обоє повернулися до України в межах обміну полонених у вересні 2019-го після п‘яти років російських тюрем.

«Особисто підписувала акти в справі 9 травня 2014 — Кольченко, Черній, Афанасьєв готували теракт біля пам'ятника вічного вогню у Парку перемоги. Сенцов мав усе це режисерувати. За показами обвинувачених, керівником був саме Сенцов. На момент обрання запобіжного заходу вони всі визнавали свою вину, за винятком Сенцова. Сенцов такий відомий, але я про нього не чула, не знаю його, вибачте. Вперше почула тільки коли він опинився на лаві підсудних», — каже Поклонська.

Про війну на Донбасі

Очікувана позиція Поклонської щодо війни на Донбасі вкладається у поняття «громадянська війна», попри те, що як і з «кримським референдумом» є неспростовні докази втручання Кремля та присутності збройних сил РФ у зоні бойових дій.

«Я знаю, що на Донбасі воюють найманці з Польщі, Канади, інструктори якісь американські, є різна зброя — і радянська, і не радянська. Безлад, одним словом. З приводу цього всього, а я вважаю, що це громадянська війна. Потрібно вночі не спати політикам, дипломатам, вести перемовини й вирішувати цей конфлікт, тому що це ненормально… Не можна усе звалювати на одну лише Росію».

Поклонська каже, що перемовини щодо врегулювання ситуації на Донбасі нині неефективні і каже, що хотіла брати у них участь. А ще каже, що хоче стати послом Росії в Україні, щоби, мовляв, допомогти швидше владнати ситуацію. На зауваження Гордона про те, що переговорний процес гальмує непоступливість Путіна «експрокурорка» зазначає: «Володимир Володимирович настільки сильна фігура, що в усіх бідах можуть звинувачувати його. Але це не так. Треба завжди починати з себе… Своєму головнокомандувачу я вірю».

Про коронавірус

Тему пандемії коронавірусу в інтерв’ю майже позбавили уваги. Поклонська, яка на момент запису інтерв’ю перебувала на карантині у Сімферополі, лише зазначила, що захоплюється підходом до питання карантину Білорусі та її президента Олександра Лукашенка, який взагалі не визнає небезпеки через COVID-19, не вводить карантин та не скасовував військовий парад на День перемоги.

«Я хочу лиш побажати Лукашенку твердості, і щоби він насправді показав, що громадяни витримали, ніхто не захворів сильно, і все це пройшло. І ми б побачили, що Лукашенко реально правий, і ми б за прикладом Лукашенка теж так би й вчиняли, бо уже неможливо з цим карантином», — каже Поклонська.

На питання Гордона, чи не вважає вона, що коронавірус може завдати значних збитків економіці Росії, Поклонська заявила, що радше вірус сильно зашкодить іншим, «більш розхитаним» країнам, серед яких вона бачить і Україну. Хоча після цієї фрази одразу ж спішить пояснити, що насправді дуже любить Україну.

Про своєрідну «любов» до України

«Я себе не розриваю з народом України, в мені живе Україна, як і Росія», — каже Поклонська. Та наполягає, що не вважає себе зрадницею і в душі вона «російська українка».

«Київ — моє улюблене місто. Я рік звикала до нього. Я телефонувала мамі і говорила: я не можу у цьому Києві, я хочу додому в Крим, тут метро, бруд, осінь, зима, холодніше, ніж в Криму — словом, звикала довго. Потім у мене навіть почалась алергія на цвітіння каштанів. Та я полюбила навіть свою алергію, бо я й каштани люблю вже», — ностальгує Поклонська. Але до України приїжджати не спішить — хоча їй відомо, що проти неї на батьківщині відкрито низку кримінальних справ, каже, що жодних повісток особисто не отримувала. 

Поклонська каже, що позитивно ставиться до Зеленського, хоча «лише ходила на його концерти, але близько з ним не знайома». «Дайте Зеленському спокійно 5 років попрацювати, не лякайте його Майданами, а тоді вже робіть висновки, чи він добре впорався [...] Україна повинна повернутися на нормальні рейки, поважати позицію інших людей, зокрема й кримчан. Тоді нормальні відносини (з РФ) повернуться».

Яка була реакція на це інтерв’ю?

Постійний представник Президента України в Криму Антон Кориневич наголосив, що українські правоохоронні органи та органи міжнародного кримінального правосуддя мають надати належну оцінку діям колишньої «прокурорки» Криму.

«Єдині інтерв’ю та бесіди з особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів (зокрема злочинів проти основ національної безпеки України, воєнних злочинів, переслідуванні проукраїнських активістів та неправомірній забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу), які ми можемо та будемо слухати, — це свідчення таких осіб у рамках відповідних кримінальних проваджень у статусі обвинувачених», — зазначив Кориневич.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив подібну позицію. «На моє глибоке переконання, інтерв'ю з військовим злочинцем журналістами країни, на території якої цей військовий злочин скоєно, (а Поклонська, безсумнівно, є особою, яка вчинила військові злочини), можливе лише в одному випадку, — коли слідство завершено і матеріали передані до суду. [...] У щойно показаному інтерв'ю Дмитра Гордона з Поклонською, остання, перебуваючи в абсолютній недосяжності від українського правосуддя, отримала можливість брехати і говорити нісенітниці на всю Україну, проти якої Поклонська і скоїла військові злочини».

Дехто акцентував на ролі Гордона як модератора цієї розмови. Блогер кримчанин Павло Казарін назвав Дмитра Гордона «імітатором, який навчився сварити щось абстрактне, аби не посваритися з кимось конкретним. Він успішно вдає з себе журналіста, хоча єдиний його талант — це подобатися гостям. У цьому немає нічого складного, якщо лиш навчитися кивати в кадрі».

Директор Центру вдосконалення економічної журналістики Андрій Яніцький підкреслив, що з одного боку, до Гордона не може бути претензій через сам факт запису інтерв’ю з Поклонською, адже «журналіст може брати інтерв'ю у кого завгодно», якщо це справді становить суспільний інтерес. «Але важливо, який матеріал ми отримаємо у підсумку. Не можна видавати шизофренічну маячню, брехню або популізм “в ефір” без пояснення контексту, без фактчекінгу та редакції. І тут до Гордона є великі питання», — зазначив Яніцький.

Поділитись: