Як змінився тероризм у США після 11 вересня 2001-го

Атака «Аль-Каїди» на будівлю Всесвітнього торговельного центру у Нью-Йорку 11 вересня стала одним із найбільших терактів в історії. Тоді загинуло близько 3 тисяч людей. За 18 років після трагедії тероризм у США та світі сильно змінив своє обличчя. Експерти усе частіше називають його «глокальним явищем» (від англ. global + local = glocal, тобто поєднання ознак глобального і локального).

Теперішні терористи — це вже не обов’язково бойовики «Аль-Каїди» чи будь-яких інших ісламістських угруповань, а засоби знищення стали більш розмаїтими. Як і засоби протидії таким злочинам. Але чи став світ безпечнішим?

Чи стало в світі більше тероризму?

Коли ми говоримо про тероризм, маємо на увазі використання насильства або загрози насильства для досягнення цілей, зокрема політичних. Це агресивні дії, спрямовані на фізичне знищення супротивника, що стали особливо популярними у 1970-80 роки. Тоді якраз активно діяла ірландська ІРА, баскська ЕТА, італійська ліворадикальна група «Червоні бригади» і щороку у світі здійснювалося кількасот терактів.

Якщо говорити про глобальний контекст, терористичні атаки в усьому світі після 11 вересня почастішали. Про це свідчать дані Глобальної бази даних про тероризм — найповнішого джерела про такі злочини.

З 1970 до 2017 року у світі сталося майже 182 тисячі терактів. Якщо умовно поділити цей час на два періоди — до і після терактів у Нью-Йорку, стане зрозуміло, що майже 60% з них сталися вже після 2001 року. Водночас дедалі більшої ваги набуває так званий «домашній тероризм», тобто внутрішні загрози в країні. Поширенню радикальних ідей, зокрема, сприяє інтернет — так не було у 2001-му.

За атакою 11 вересня у США стояла «Аль-Каїда». Але зараз винуватцями тероризму не завжди є ісламісти, хоча цей стереотип зберігався десятками років.

Згідно зі статистикою терактів з 1980 по 2005 рік, оприлюдненою на сайті ФБР, насправді лише 6% усіх терактів здійснили ісламські екстремісти. Як зазначають експерти, тепер у США асоціація тероризму виключно з ісламом поволі залишається у минулому — насамперед тому, що від 2001 року в цій країні не було масштабних терактів, скоєних ісламістами.

«Десять років тому я би сказав, що 11 вересня негативно вплинуло на ставлення до ісламу в США. Сьогодні ж я би сказав, що воно стало значно більш розмаїтим і складним. Ми дедалі менше позначаємо загальними термінами якусь релігію. Наприклад, поняття «ісламський екстремізм» зрідка вживають лише ті люди, які мають політичну мотивацію так казати», — зазначає у коментарі hromadske Аднан Кіфайя, співголова ради протидії екстремізму департаменту безпеки США.

Як змінились злочинці та їхні методи?

На думку Кіфайя, нині більше йдеться про внутрішній, місцевий тероризм.

«Зокрема, це насильницький екстремізм, який народжується всередині суспільств. Ми щораз бачимо менше зв’язків із міжнародним тероризмом, на кшталт «Аль-Каїди» чи «Ісламської держави». Натомість більшає внутрішніх гравців, які здійснюють терор — і це нас дуже турбує», — зазначає Кіфайя.

На його думку, зараз у США з’явилося значно більше способів, якими б люди могли радикалізуватися, і значно більше шляхів, вербування людей на шлях насильства, ніж було раніше.

Його думку підтверджує й звіт американського центру досліджень екстремізму, виданий у січні 2019-го. У ньому йшлося про те, що за період з 2009 по 2018 рік на правих екстремістів припадало 73% вбивств, у порівнянні з 23% для ісламістів і 3% для лівих екстремістів. Іншими словами, більшість терористичних атак у США та більшість смертей від терактів спричинені білими екстремістами, прихильниками ідеології панування «білих». Більшість випадків пов’язані зі смертельною стріляниною: 42 з 50 смертей спричинені саме вогнепальною зброєю.

Американського президента Дональда Трампа його конкуренти від Демократичної партії на майбутніх виборах 2020-го часто звинувачують у расизмі, нетерпимості, а відтак — у сприянні внутрішньому тероризму.

Наприклад, коли 4 серпня 2019-го у містечку Ель-Пасо на кордоні з Мексикою сталася смертельна стрілянина, демократи частково поклали провину за масові розстріли на Трампа. Сенатори Корі Букер та Берні Сандерс і колишній конгресмен від Техасу Бето О’Рурк заявили, що «антимігрантська риторика» та «клімат ненависті» спричинили такі події.

«Трамп теж відповідальний за це, бо він розпалює страх, ненависть і фанатизм», — наголосив Букер.

Нетерпимість Трампа спрямована не на Близький Схід, де Штати стільки років вели збройну боротьбу із тероризмом, а на Південну Америку.

«Президент Трамп так розставив свої пріоритети, що для нього більше терористи зараз — це гондурасці й гватемальці, які через кордон з Мексикою намагаються потрапити до США. Він каже, що треба збудувати мур на кордоні з Мексикою, бо потік людей з Південної Америки — це і є головна загроза США та їхній національній безпеці», — пояснює hromadske Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.

Він також зазначає, що окрім ісламських фундаменталістів, терористів, про яких весь час говорять, всередині США зростає кількість радикалів, расистів, прихильників ідеї панування «білої раси». Америка стає більш диверсифікованою та мозаїчною, біле населення тут потроху «втрачає», і для нього — це привід до дій, зокрема й радикальних.

Боротьба стає складнішою

«Не можу сказати, що американці зробили висновки про те, як чинити, аби це не повторювалося. Навпаки, Америка «втягнулася» у Близький Схід, у свою антитерористичну операцію, «війну з терором», як її називав колишній президент Джордж Буш. І через це втрачено багато людських життів, не кажучи вже про ті життя, які в Афганістані, Іраку, Сирії стали жертвами американського військового втручання», — каже Володимир Дубовик. Він також додає, що тепер у Штатів є розуміння, що спроби вирішити проблему тероризму виключно застосуванням військової сили неефективні.

Схоже, що ісламісти перенесли основний фронт протидії Америці на Близький Схід, оскільки там перебувають американські військові й можна завдати їм шкоди — ймовірно, тому й відмовилися від терактів на території США.

Більшість американців уже не вважають іслам цілковито ворожою до Америки силою.

Одна з важливих змін, яка відбулася з 2001 року — це доступність інтернету, який дозволяє легко поширювати насильницькі меседжі та ускладнює контроль над ними.

Один із останніх прикладів — знову ж таки стрілянина в Ель-Пасо. Тоді 21-річний стрілець за 20 хвилин до початку атаки оприлюднив у мережі маніфест, де розповів про свої расистські та антимігрантські погляди. Він наслідував приклад Брентона Тарранта, який у березні 2019-го розстріляв 50 людей у мечетях в Новій Зеландії (перед злочином він теж оприлюднив маніфест). Маніфест стрілка в Ель-Пасо з’явився на онлайн-платформі, де значна кількість дописів має расистський та антисемітський зміст.

«Для борців з тероризмом це виклик: треба бути завжди на один крок попереду: у використанні технологій і навіть у використанні зашифрованої інформації. Тож це відкрило цілу сферу кібербезпеки», — зауважує Аднан Кіфайя.

Експерти зазначають, що часом труднощі у боротьбі з тероризмом спричиняє і нерозуміння психології терориста.

У традиційному уявленні, яке підживлюють політики та медіа, злочинця часто зображують як ірраціонального фанатика. Водночас учені бачать у терористах достатньо послідовних, обережних людей, стратегів, які швидко адаптуються до змін.

Наприклад, коли у 1973 році в США почали встановлювати металошукачі в аеропортах, кількість захоплень літаків зменшилася, бо терористи перейшли до менш ризикованих способів захоплення заручників.

Сьогодні Сполучені Штати шукають нових ефективних способів боротьби з тероризмом.

У переддень роковини терактів 11 вересня Дональд Трамп підписав указ, який розширює повноваження адміністрації США щодо запровадження санкцій проти терористів.

«Цей указ передбачає найсуттєвіші зміни для запровадження санкцій за тероризм після атак 11 вересня 2001 року, а також розширює можливості США переслідувати по всьому світові терористів та всіх, хто їм сприяє фінансово й матеріально», — повідомили у Держдепартаменті США.

Ці нововведення повинні попередити фінансові установи про те, що вони ризикують потрапити під обмеження, якщо дозволятимуть транзакції на користь терористичних угруповань.