«Якщо не зробиш аборт, ми вб'ємо тебе». Як Китай пригнічує народжуваність серед етнічних меншин

Китай оголосив, що дозволить сім'ям заводити третю дитину. Причинами стали пришвидшення процесу старіння населення та бажання зберегти «перевагу щодо людських ресурсів». Але пом'якшення політики народжуваності, судячи з усього, стосуватиметься не всієї КНР.

У Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю (СУАР), де, за оцінками ООН, у так званих «таборах перевиховання» утримують понад мільйон мусульман. Китай насильно придушує народжуваність серед уйгурів, казахів та інших етнічних меншин.

За словами жертв «таборів перевиховання» та китайських чиновників, а також згідно з повідомленнями ЗМІ, даними дослідників і правозахисників, китайська влада практикує в Синьцзяні примусову стерилізацію, примусові аборти й інші варварські методи.

Геноцид, якого «немає»

Влітку 2020 року агентство Associated Press повідомляло, що від 2015 по 2018 рік рівень народжуваності в СУАР впав на 60%. У травні 2021 року Австралійський інститут стратегічної політики (ASPI) після вивчення статистики населення регіонів Китаю та документів китайського уряду опублікував дослідження, де йшлося про те, що з 2017 по 2019 рік народжуваність в регіоні знизилася на 48,74%, проте в інших частинах країни такого спаду не спостерігалося.

Найбільшу кризу народжуваності зафіксовано в округах, де понад 90% населення складають нацменшини. Скажімо, в окрузі Хотан на південному заході Синьцзяна, де 99% населення складають уйгури, народжуваність в 2018 році впала на 70,8% порівняно з показниками 2012 року. Разом із цим народжуваність серед хань (найчисленнішого народу Китаю) залишається в регіоні стабільною, ба навіть подекуди зростає.

ASPI називає зниження офіційної народжуваності в Сіньцзяні «безпрецедентним наслідком репресій проти мусульманських меншин», «що може бути актом геноциду». Дослідники зауважують, що спад народжуваності в СУАР протягом 2017-2019 років — найсерйозніший подібний прецедент у світі за останні 70 років.

США, Канада, Велика Британія та ЄС визнали репресії проти уйгурів геноцидом. Втім, міжнародне розслідування злочинів проти людства в Синьцзяні навряд чи можливе — регіон залишається під жорстким контролем влади, і сторонніх спостерігачів сюди не допускають.

У липні 2020 року німецький вчений Адріан Ценц, автор найгучніших досліджень про так званий «демографічний геноцид» у Синьцзяні, опублікував статтю в журналі Foreign Policy, в якій, зокрема, говориться, що в 2019 році влада Китаю запланувала примусову стерилізацію близько 15 тисяч уйгурських жінок в окрузі Хотан і понад 8 тисяч жінок із сусідньої провінції. Вчений зазначає, що кількість стерилізацій у цих регіонах в 2018 році перевищила кількість таких операцій на душу населення за попередні двадцять років.

Часто причиною, з якої влада Китаю відправляє мусульман у «табори перевиховання», стає перевищення дозволеної кількості дітей в сім'ї. В одному з урядових протоколів, який вивчив Ценц, наведено статистику причин запроторення в'язнів до «табору перевиховання» в повіті Каракаш, де у більш як третині з усіх випадків причиною для затримання стало порушення політики народжуваності. Китай назвав «Список Каракаш» сфабрикованим.

У політиці планування сім'ї в повіті Нілка йдеться про те, що представники етнічних меншин, які відмовляються переривати «незаконну вагітність», затримуються поліцією і направляються на «централізовану освіту» — маються на увазі «табори перевиховання», які влада Китаю називає добровільними «центрами професійного навчання» .

Ценц зазначає, що тактика компартії з придушення народжуваності в Синьцзяні — лише один із аспектів кампанії з етно-расового панування титульної нації (а такою в Китаї вважаються хань, — ред.) у регіоні. Дослідник звертає увагу на просування державою політики міграції хань в СУАР: тільки з 2015 по 2018 року сюди переселилося близько 2 млн нових жителів.

За даними Ценца, найближчими роками Пекін може збільшити населення хань в південній частині Синьцзяна з 8,4% до 25%, щоб розбавити «ненадійне» уйгурське населення та посилити контроль над регіоном. Крім того, влада Синьцзяна заохочує міжетнічні шлюби між китайцями-хань та уйгурскими жінками задля асиміляції уйгурів у китайську націю.

Ценц прогнозує , що протягом наступних 20 років Китай може скоротити народжуваність серед уйгурів та інших меншин на 2,6-4,5 млн.

Свідоцтва тих, що вижили

Дані про так званий «демографічний геноциді» мусульман у Синьцзяні підтверджують свідчення десятків жертв кампанії Китаю щодо зниження народжуваності —людей, які пережили зґвалтування, тортури, примусові аборти, стерилізацію та ін'єкції препаратами, що переривають вагітність і припиняють менструальний цикл.

Вони вибралися з «таборів перевиховання» та розповіли журналістам про те, як Китай позбавив їх права на планування сім'ї та народження дитини.

Колишня бранка «таборів перевиховання», уйгурка Турсуналі Зіявудін розповідала, що через жорстокі побиття під час ув'язнення в неї відкрилися маткові кровотечі. Зіявудін зізналася, що не може розповісти про всі звірства, які відбувалися з нею в таборі. Жінка на той момент перебувала в Казахстані, де їй тривалий час відмовляли в отриманні громадянства, не відчувала себе захищеною, боялася загроз від «людей із Китаю» та можливої депортації туди, де на неї чекали тортури і смерть через інтерв'ю про репресії проти уйгурів.

Нині Зіявудін знаходиться під захистом у США. Вона розповіла BBC, що тричі зазнала групового зґвалтування двома-трьома чоловіками в масках у «чорній кімнаті» «табору перевиховання».

«Вони не оминули жодної частини тіла. Усюди кусали, залишаючи сліди. На це неможливо було дивитися. Я не розуміла, люди вони чи тварини. Щоразу їх було кілька — двоє-троє».

Зіявудін катували електричним кийком із вбудованим електрошокером: засовували в піхву і били струмом. Пізніше вона дізналася, що через отримані травми більше ніколи не зможе мати дітей.

У «таборі перевиховання», де тримали Зіявудін, за її словами, жінкам примусово встановлювали внутрішньоматкові спіралі, стерилізували та проводили над ними медичні досліди. В'язнів змушували приймати гормональні препарати. Кожні 15 днів їм вводили якусь «вакцину», яка викликала оніміння й нудоту. Зіявудін знала в «таборі» жінку, яку відправили на «перевиховання» через те, що «вона народила багато дітей».

Етнічний казах Аманжан Сеїт розповідав, що в їжу в'язням додавали речовину, яка викликала порушення ерекції.

«За якийсь час я помітив, що в мене з'явилися проблеми з ерекцією. Ходили чутки, що нам у кашу додають речовину, яка викликає імпотенцію. На прийомі у лікаря після повернення в Казахстан з'ясувалося, що у мене є порушення, хоча до табору їх не було», — розповідав Сеїт.

Коли етнічна казашка з села Сегізсумин (СУАР) Гульнар Омірузак була вагітна четвертою дитиною — влада дізналася про це, і, погрожуючи вбивством, зобов'язала жінку зробити аборт.

«Якщо не зробиш аборт, ми вб'ємо тебе, встромивши голки в мозок», — згадувала Омірузак погрози влади Китаю.

«Наступного дня мене відвезли до районної лікарні й дали випити п'ять-шість якихось пігулок, щоб стався викидень. Але через те, що дитина була вже великою, цього не сталося. Мені було важко. Тоді мене відвезли до іншої лікарні й зробили операцію: дитину розчленували на моїх очах», — розповідала Гульнар Омірузак.

Куаніш, колишній в'язень «табору перевиховання», розповідав про свою третю дитину, яку було вбито в утробі його дружини на сьомому місяці вагітності.

«Моя дружина була на сьомому місяці вагітності. Закон казав, що якщо у вас більше двох дітей — ви зобов'язані заплатити штраф, а якщо не можете — підете до в'язниці. Я сказав, що можу заплатити. Мені відмовили: мовляв, краще просто зробимо їй аборт. Відправили дружину в лікарню, а опісля поклали тіло дитини в пакет... Я забрав його, і ми з синами його поховали», — наводить слова Куаніша Amnesty International у своєму звіті.

39-річна уйгурку з Урумчі, матір трьох дітей Зумрет Давут було поміщено в «табір перевиховання» у 2018 році — за її словами, через її поїздки за кордон та ведення сімейного бізнесу зі своїм пакистанським чоловіком.

У «таборі перевиховання» Давут піддавали ідеологічній обробці, побиттю і примусовим «ін'єкціям» препаратами, які переривають менструальний цикл.

«У мене досі, відколи я залишила табір, не було місячних», — розповідала Давут Radio Free Asia в 2019 році.

Влада оштрафувала Давут за третю дитину на 18 400 юанів ($2 800), а пізніше примусила до стерилізації, «щоб у неї більше не було дітей», пригрозивши тим, що інакше вона знову буде поміщена в «табір перевиховання».

«Коли я розплющила очі після анестезії — я була в довгому коридорі разом із вісьмома іншими жінками. Там не було ані лікарів, ані медсестер. Було дуже холодно, я була накрита тонким простирадлом. Нікому не дозволялося приходити сюди. Я чула стогони інших жінок від болю. Коли дія анестетика минула, я відчула різкий біль унизу живота», — згадувала Давут.

«Теперішній час» повідомляло , що Давут перев'язали фаллопієві труби — це означає, що вона більше не зможе завагітніти.

Етнічна казашка з села Кокагаш (СУАР), мати двох дітей, нині громадянка Казахстану, Гульзіра Могдін, яка приїхала на батьківщину в Синьцзян з Казахстану у 2017 році, пройшла курс лікування в місцевій лікарні після того, як дізналася про свою вагітність. Місцева влада повідомила Могдін, що за китайським законодавством громадянам забороняється мати трьох дітей, тому вона зобов'язана зробити аборт. На той момент Могдін ще була громадянкою Китаю.

Могдін відмовилася переривати вагітність і заявила, що має намір народжувати дитину в Казахстані, де на неї чекав чоловік, але влада, використовуючи тиск на її брата, домоглася згоди жінки на аборт.

«Якось після опівночі вони приїхали й повезли мене в офіс. Там уже сидів мій брат. У моїй присутності вони стали чинити на нього тиск. Сказали, що якщо я не погоджуся — вся відповідальність ляже на нього. Брат написав їм розписку, що "молодша сестра зробить сказане, інакше відповідальність за це понесе він сам". І я була змушена погодитися», — розповідала Могдін «Радіо Азаттик».

За тиждень після операції Могдін знепритомніла та потрапила до лікарні: жінці ставили уколи, давали ліки. Після виписки їй повідомили, що вона хвора на туберкульоз, і її знову відвезли в лікарню.

«Мене поклали в окреме приміщення. Дітям не дозволяли приходити до мене. Три рази на день мені приносили їжу. Зовні встановили камеру, щоб вести спостереження за тими, хто входить і виходить. Я провела там десять днів. Там мені давали ліки від туберкульозу і в такий спосіб штучно ним заразили. Їм це було потрібно для того, щоб виправдати свої дії на той випадок, якщо мій чоловік поскаржиться на примусовий аборт», — розповідала Могдін «Радіо Азаттик».

У жовтні 2019 року Гульзіра Могдін розповіла Washington Post, що лікарі вирізали їй плід без анестезії.

47-річна уйгурка з Синьцзяна Гюльгіне працювала гінекологинею в Урумчі. У 2011 році вона емігрувала до Туреччини, де у квітні 2021 року дала інтерв'ю про те, як особисто стерилізувала уйгурок. За її словами, траплялися «дні, коли проводили близько 80 стерилизаций жінок».

«Багатьох уйгурок посадили в вантажівки і відправили до лікарні. Кожна процедура тривала приблизно п'ять хвилин. Але вони не розуміли, що з ними відбувається», — розповідала Гюльгіне.

Сьогодні уйгурки, які втекли з Синьцзяну до Стамбулу, скаржаться Гюльгіне, що не можуть мати дітей. Вони донині не знали, що їх було стерилізовано.

За оцінками Гюльгіне, систематична примусова стерилізація жінок в Сіньцзяні почалася приблизно в 1980 році — за рік по тому, як влада Китаю ввела обмеження на народжуваність у межах політики «Одна сім'я — одна дитина».

«Я розуміла, задля чого ми стерилізуємо жінок. Але пізніше я дізналася, що ця політика спрямована проти уйгурів. І мене теж було стерилізовано», — розповідала Гюльгіне.

«Просто смішно»

Китай заперечує заяви Заходу про так званий «демографічний геноцид» у Синьцзяні, і каже, що політика планування сім'ї не спрямована проти етнічних меншин. Мовляв, насправді вона поширюється на все населення регіону, а її необхідність зумовлена дефіцитом придатних для життя та ведення господарства територій.

У жовтні 2020 року заступник постпреда Китаю при ООН Дай Бін заявив, що суспільство в Синьцзяні «процвітає», а представники різних етнічних груп «живуть в гармонії». У період з 2010 по 2018 рік чисельність уйгурів в регіоні зросла з 10,17 до 12,75 млн, що говорить про те, що так звана масова «примусова стерилізація» є «повною брехнею».

Наукова співробітниця Синьцзянської академії суспільних наук Лі Сяося говорила: «За ці вісім років частка уйгурського населення в Синьцзяні стосовно інших етнічних груп зросла з 47 до 51 відсотка. Відколи все більше жінок в Синьцзяні почали отримувати освіту, змінилося і їхнє ставлення до пологів. Крім того, в Синьцзяні використовують економічні стимули, щоб спонукати жінок дотримуватися правил. Тож говорити про те, що в СУАР відбувається демографічний геноцид, просто смішно».

За інформацією китайського телеканалу CGTN, за період з 2010 до 2018 року уйгурське населення Синьцзяна зросло більш як на 20%, а чисельність народності хань — лише на 2%.

Автор: Різа Хасанов, «Новая газета». hromadske публікує матеріал за підтримки «Медиасети»