Закон про мову на тлі інших демократичних держав виглядає цілком стандартно — Клімкін до Кремля

Про це глава МЗС написав на своїй Facebook-сторінці, коментуючи звернення Росії до Радбезу ООН через ухвалення Україною закону про мову.

«Слід розуміти (і тут я хочу привернути увагу передусім закордонних політиків та аналітиків), що з точки зору міжнародної практики не відбулося абсолютно нічого екстраординарного. Українська мова не отримала жодних особливих прав і привілеїв, які б могли викликати бодай найменші підозри щодо недемократичності чи шовінізму», — зазначив Клімкін.

На його думку, ухвалення цього закону вже давно вимагала Конституція України.

«Такі закони давно існують у багатьох демократичних державах і наш на їхньому тлі виглядає цілком стандартно, адже він забезпечує українській мові такі ж права та можливості, які має державна мова в будь-якій цивілізований і щасливій країні. І не більше!», — підкреслив міністр.

Він наголосив, що відродження української мови для України є питанням не тільки гуманітарним і не тільки політичним – «це перш за все питання національної безпеки й нашого виживання як народу й держави».

Очільник МЗС також зазначив, що Кремль свідомо маніпулює поняттями «етнічний росіянин» і «російськомовна людина».

«Саме під гаслами «захисту російськомовних» Росія окупувала у 2014-му Крим та Донбас і намагалася створити на нашій землі свою фейкову «Новоросію», — написав міністр, додавши, що з російською мовою в Україні немає жодних проблем.

«У нас проблеми з тими у Росії, хто не хоче бачити незалежної соборної України та української політичної нації», — підкреслив він.

Нагадаємо:

• 17 травня делегація Росії в ООН хоче провести засідання Ради Безпеки у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України закону про мову.
• 25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після цього Зеленський анонсував «ретельний аналіз закону про мову» після вступу на пост президента.
• У Верховну Раду надійшло чотири постанови про скасування закону про українську мову, які парламент відхилив під час засідання 14-го травня.
• Закон просила не підписувати громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної». Утім суд відмовився навіть розглядати позов.
• Одразу після відхилення постанов голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав законопроект.
• Згодом це зробив президент Петро Порошенко.

Законопроект покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

/Самуїл Проскуряков