Життя після пандемії — яке воно? Схоже, першим про це дізнається Ізраїль: от як йому майже вдалося впоратися з COVID-19

«Ізраїль став першою країною, яка подолала COVID-19», — оголосив на початку березня прем’єр країни Беньямін Нетаньягу. І хоча нині там усе ще фіксують близько тисячі випадків інфікування щодоби, ці слова здаються не такими вже й далекими від істини.

Ізраїль — один із лідерів у світі за темпами вакцинації. Днями стало відомо, що понад половина населення вже отримала щеплення від коронавірусу. А ще це перша країна, яка почала видавати своїм громадянам «паспорти вакцинації».

В Ізраїлю був непростий шлях крізь пандемію, однак тепер країна може повернутися до майже нормального життя. Як їй це вдалося і чому її досвід не поспішають переймати інші? І чи стане Ізраїль такою собі новою моделлю світу після пандемії?

Ізраїльське диво

Рік тому Ізраїль відзначав свято Песах в умовах дуже жорсткого карантину. В усій країні діяла комендантська година, заборона на масові моління в синагогах та обмеження на пересування навіть між районами одного міста. А за невиконання умов карантину були передбачені крупні штрафи.

Це був перший загальнонаціональний локдаун із трьох (а жорсткими були всі три), які упродовж року вводив Ізраїль на тлі підвищення кількості інфікованих. І в цьому плані він став зразком для інших країн — ізраїльська стратегія стримування пандемії виявилася доволі дієвою.

Цього ж року міністерство охорони здоров’я вирішило, що суворі карантинні заходи напередодні Песаху вже не потрібні — хіба просять не збиратися у приміщенні групами понад 20 людей, а на вулиці — понад 50.

На відзначення Дня незалежності в середині квітня карантин теж не поновлюватимуть. Однак відвідати масові заходи дозволять тільки тим, хто зможе показати свій «зелений паспорт» — свідчення про наявність уже обох доз вакцини або нещодавнє одужання від коронавірусу.

Такий документ уже мають або можуть отримати понад половина мешканців країни, які встигли прищепитися від коронавірусу. Масова вакцинація тут почалася 20 грудня. Ізраїль розпочав її лише п’ятим — після Великої Британії, США, Канади й Росії, — але швидко вирвався в лідери.

Нині у Британії обидві дози вакцини отримали менш як 4% людей, у Штатах — 14%, в Канаді й Росії — не більш як 2%. В Ізраїлі — 52%. Це не так вже й далеко від заповітних 70%, які, за підрахунками науковців, необхідні для формування «колективного імунітету». Як же Ізраїлю це вдалося?

Можна, звісно, говорити про те, що річ у цілеспрямованій політиці прем’єра Беньяміна Нетаньягу, аби вибити собі достатньо «політичних балів» на четвертих за два роки дочасних парламентських виборах (як свідчать їхні результати, це вийшло).

Очевидно, Нетаньягу зважав на те, що перетворення Ізраїлю у «країну вакцинації» та ефективна боротьба з коронавірусом врятують його від судів за звинуваченням у корупції, перед якими він може постати, щойно втратить владу.

Але у будь-якому разі його зусилля мали ефект. Щонайперше, Нетаньягу своїм прикладом намагався демонструвати ізраїльтянам максимальну довіру до вакцин: він разом із міністром охорони здоров’я Йоелем Едельштейном першим у країні вакцинувався у прямому етері препаратом Pfizer/ BioNTech.

Спеціальна пропозиція

До того ж влада Ізраїлю зробила ставку на швидкі темпи вакцинації серед різних вікових груп і ще посилила мотивацію людей вакцинуватися завдяки впровадженню вже згаданих «зелених паспортів». Їхню перевагу можна було відчути невдовзі, коли в країні послабили черговий локдаун і значно більше благ післякарантинного життя стали доступними саме для вакцинованих.

Але найцікавіша історія — із забезпеченням ізраїльтян достатньою кількістю вакцин, тоді як значній кількості країн доведеться ще роками стояти в черзі, очікуючи на свою партію. Від самого початку влада Ізраїлю була вкрай наполегливою у перемовинах з виробником Pfizer/BioNTech. Bloomberg цитує гендиректора компанії Альберта Бурла, який розповідав, що Нетаньягу телефонував йому кількадесят разів, щоби уточнити деталі поставок вакцин та їхнього впливу на різні вікові групи — нерідко й серед ночі!

Врешті країні вдалося укласти контракт про постачання вакцини на особливих умовах: Ізраїль платить за препарат значно дорожче, ніж країни ЄС та США, — за різними оцінками, від 23 до 40 євро за дозу замість 12. Отримавши можливість оперативно й безперебійно забезпечувати своє населення вакцинами, Ізраїль зобов'язався регулярно надавати Pfizer/BioNTech інформацію про результати.

Дев’ятимільйонна країна з дуже ефективною системою охорони здоров’я та високим рівнем її цифровізації (а отже, з простішим відстежуванням статистики) перетворилася на своєрідний випробувальний майданчик, «всесвітню лабораторію», як казав Бурла. Але й вакцина — Ізраїль спершу щепив своє населення винятково препаратом Pfizer/BioNTech — довела свою беззаперечну ефективність. Ізраїльський уряд звітував, що вакцинація на 98,9% запобігає смерті через COVID-19, а також на 95% — шпиталізації.

Звісно, вакцина — це й політичний інструмент: надлишковими закупленими дозами препаратів Ізраїль встиг поділитися з Гондурасом, Гватемалою, Чехією та Угорщиною. Водночас тривалий час показово ігнорував заклики Всесвітньої організації охорони здоров’я забезпечити вакциною палестинців, які проживають на окупованому Західному березі річки Йордан та у Секторі Гази.

ВООЗ нагадувала, що Ізраїль відповідає за добробут палестинців у цих районах. Ізраїль, посилаючись на мирні угоди 1993-го, запевняв, що ні. Врешті погодився передати кілька тисяч доз вакцини палестинським лікарям на передовій. Крім того, на Західному березі та в Секторі Газа вдалося розгорнути вакцинацію ще й за допомогою вакцин, наданих Росією, ОАЕ та в межах глобальної ініціативи COVAX. Однак цього поки замало.

Перепустки в нове життя

На початку березня влада Ізраїлю оголосила про послаблення карантинних обмежень — але не однаково для всіх. У країні знову запрацювали кафе та ресторани, щоправда, всередину пускають лише власників «зелених паспортів».

Іншим доводиться сидіти на вулиці (тут обмежень на кількість відвідувачів немає, тоді як заклади можуть бути заповненими щонайбільше на три чверті).

За недотримання такої умови штрафи сягають трьох тисяч доларів. Суперечливий нюанс, на який звертає увагу ВВС: усім відвідувачам — як вакцинованим, так і ні — здебільшого все одно доводиться користуватися однією вбиральнею.

Але це поки особливо нікого не бентежить: у більшості ізраїльських міст відчувається ейфорія через можливість нарешті повернутися до звичного життя або хоча б чогось схожого на нього. «У мене просто мурахи! Начебто ми так довго були у в’язниці, а тепер нарешті можна вийти», — діляться враженнями відвідувачі одного з тель-авівських барів.

Виші, спортзали, виставки, басейни, кінотеатри й туристичні місця теж дозволяють відвідувати тільки вакцинованим громадянам. У тих, хто отримав щеплення, нема потреби перечікувати самоізоляцію після повернення з-за кордону або після контакту з інфікованим. А от носити маски у публічних місцях і дотримуватися соціальної дистанції досі доводиться усім. Для поїздок у громадському транспорті або відвідування магазинів, наприклад, документ про вакцинацію не потрібен.

Вакцинний паспорт в Ізраїлі можна оформити після отримання сертифікату про вакцинацію, де вказано, що людина отримала обидві дози вакцини. Видають його десь через тиждень після самого щеплення, розповідає нам українка Анна Риб’юк, яка мешкає у Тель-Авіві. Для цього потрібно заповнити анкету на сайті Міністерства охорони здоров’я й дочекатися, поки надійде спеціальне посилання для завантаження «зеленого паспорта». Його можна завантажити, роздрукувати чи просто показувати за потреби скриншот — головне, щоби зчитувався QR-код.

«Місцеві можуть отримати роздрукований вакцинний паспорт навіть у лікарняній касі. Мені поки що не доводилося ніде ним користуватися, але знайома якось намагалася потрапити у ресторан, маючи лише посвідку про зроблені щеплення — і її не пустили. Натомість для поїздок країною з туристичною метою паспорт чи інше підтвердження вакцинації не вимагають», — каже жінка. «Зелений паспорт» за пів року доведеться оновлювати — саме стільки він дійсний, як і сертифікат про вакцинацію.

Але у противників «зелених паспортів» є аргументи

Ізраїль першим у світі тестує систему таких паспортів насамперед для внутрішнього користування, тоді як Європа обговорює запровадження подібних документів для виїзду за кордон, а в Китаї вони вже діють. Ідея Єврокомісії полягає в запровадженні «Цифрових зелених сертифікатів», які існуватимуть у цифровому або паперовому вигляді та, імовірно, будуть трьох типів.

Перший — про вакцинацію від коронавірусу, другий — про те, що власник сертифіката вже перехворів на COVID-19, третій — про наявність негативного тесту на коронавірус (тобто такий собі замінник посвідчення про проходження ПЛР-тесту). Усе це в ідеалі має полегшити пересування у межах ЄС для тих, у кого є менший ризик інфікування у період літнього туристичного сезону.

А от ізраїльські «зелені паспорти» полегшать в’їзд поки що лише до Греції та на Кіпр, де цей документ визнають. А восени, ймовірно, і до України. Нещодавно міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що посвідка про вакцинацію буде обов’язковою умовою для приїзду хасидів на традиційні святкування в Умані єврейського Нового року ㅡ Рош га-Шана.

Хоча сама ідея такої перепустки у «нове життя» без карантину або принаймні з меншими карантинними обмеженнями звучить непогано, у критиків ідеї вакцинних паспортів є один головний аргумент: їхня видача створює серйозну нерівність у суспільстві. Адже не всі можуть вакцинуватися за станом здоров’я. А ще є вікові обмеження: Pfizer/BioNTech, наприклад, не рекомендує робити щеплення своїм препаратом молодшим за 16 років. До цього час від часу апелюють противники вакцинації. Мовляв, влада примушує всіх отримувати щеплення, інакше без вакцинного паспорта про чимало благ життя доведеться забути надовго.

Є й ті, хто показово ігнорує як вакцинацію, так і «зелені паспорти» — як раніше ігнорували й карантинні обмеження. Це насамперед громади ультраортодоксів, проти яких, здається, ізраїльська влада часто безсила. Наприклад, наприкінці січня, у розпал суворого локдауну, вони зібралися в Єрусалимі на похорон рабинів Іцхака Шейнера та Мешулама Довіда Соловейчика, один із яких до того ж помер від COVID-19. У поліції тоді заявили, що не могли нічого вдіяти, попри те, що в Ізраїлі заборонені масові зібрання понад 10 людей. На похорон прийшло 10 тисяч.

А втім, ізраїльська влада наголошує: такий «розподіл» за наявністю вакцинного паспорта — лише тимчасовий захід. А тим, хто не досяг 16-річчя, відвідувати публічні місця не забороняють.Однак треба мати з собою негативний ПЛР-тест.

Як бути з простроченими «зеленими паспортами» за пів року, щоправда, поки не зрозуміло. Ймовірно, йтиметься навіть про необхідність повторної вакцинації. Але наскільки це буде реально на тлі того, що більша частина світу тоді ще не встигне отримати й своє перше щеплення від коронавірусу?