Прем'єр Грузії заявив, що Україна після Майдану втратила незалежність, а в Грузії такого «не дочекаються» (ДОПОВНЕНО)

Про це він сказав на зустрічі із журналістами, пише «Грузия Online».

Кобахідзе стверджує, що у 2013 році владу для України «призначили ззовні», а той, хто це начебто зробив, потім не взяв на себе відповідальність за подальші події. Так, грузинський прем’єр сказав, що зараз Україна «розвалилася», її економіка скоротилася, а 20% території опинилося під окупацією.

«Найбільше ми повинні оберігати незалежність країни, тому що ніхто інший не візьме на себе відповідальність за захист інтересів Грузії. Найкраще нам це показав приклад України, тому ми повинні дбайливо ставитися до незалежності нашої держави», — каже він.

Раніше Служба держбезпеки Грузії заявила, що організатори опозиційних протестів у країні проти закону про «іноагентів» нібито прагнуть «майданізувати» акції та готують провокації проти силовиків за вказівками певних іноземних інструкторів.

Доповнено. В українському Міністерстві закордонних справ відреагували на заяву грузинського прем’єра, засудивши його «чергові недружні заяви» та «перекручені оцінки подій в Україні».

Слова Кобахідзе в МЗС назвали неприйнятними та обурливими, додавши, що «прикро спостерігати послідовну та постійну деградацію» заяв прем’єра Грузії, які «важко відрізнити від заяв російського керівництва».

«Закликаємо грузинських політиків утриматись від подібних заяв на адресу нашої країни, які вчергове повторюють російські наративи», — кажуть у МЗС.

Протести в Грузії

14 травня парламент Грузії у третьому читанні остаточно затвердив закон «Про прозорість іноземного впливу». Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето, проте парламент подолав його.

Законопроєкт передбачає, що неурядові та медійні організації, які мають понад 20% доходів з-за кордону, та організації, що виконують інтереси іноземної держави, повинні бути зареєстрованим у спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію.

Протягом тижнів у країні тривали багатотисячні акції проти ухвалення цього документа. Критики законопроєкту вважають його аналогом російського, яким кремль придушує свободу слова у своїй країні. Партія влади Грузії переконує, що нічого спільного в них немає.

Законопроєкт винесли на розгляд через рік після того, як аналогічна ініціатива призвела до багатотисячних протестів та була відкликана.