У Казахстані заявили про відкриття родовища рідкісноземельних металів. Що саме там знайшли?

У Казахстані під час пошукових робіт межах державної програми з геологічного вивчення надр виявили родовище рідкісноземельних металів.

Про це повідомили у Міністерстві промисловості та будівництва Казахстану.

Родовище виявили на ділянці Куйректиколь у Карагандинській області, що приблизно за 300 км на південний схід від столиці Казахстану Астани.

За попередніми прогнозами, загальна кількість рідкісноземельних металів на цьому родовищі може сягати понад 20 млн тонн на глибині до 300 метрів. Вміст рідкісноземельних елементів при цьому становить приблизно 700 грамів на тонну.

«Результати кількісного аналізу показали, що проби, відібрані з рудних інтервалів, містять у підвищених концентраціях практично всі рідкісноземельні елементи з переважанням неодиму, церію, лантану та ітрію», — розповів головний геолог підприємства «Центргеолзйомка» Максим Клочков.

У Міністерстві промисловості Казахстану наголосили, що аналогів цього типу рідкоземельного зруденіння в країні немає. Там також підкреслили, що виявлені рідкісноземельні поклади можуть у майбутньому вивести Казахстан на провідні позиції у світі за запасами подібних корисних копалин.

А що із рідкісноземельними металами в Україні?

Україна та США попередньо домовилися підписати угоду про спільний видобуток українських корисних копалин.

Згідно з домовленостями, ідеться про створення спільного Інвестиційного фонду, який наповнюватимуть з 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації природних активів України. В уряді України казали, що кошти мали б піти на відбудову. Як саме працюватиме такий фонд та інші деталі, делегації сторін ще мають погодити в окремій угоді.

У березні стало відомо, що президент США Дональд Трамп хоче змінити угоду про корисні копалини на «більшу й кращу». За даними медіа, адміністрація Трампа хотіла просунути нові умови, включивши контроль США над українськими атомними електростанціями.

Президент України Володимир Зеленський зазначав, що кінцевої версії угоди ще немає, і поскаржився, що умови постійно змінюються.

«І начебто ми вже домовилися, що буде рамкова угода, а потім — повна. Зараз США пропонують одразу укласти повну угоду. Це потребує детального вивчення», — сказав він.

Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що читав новий варіант угоди, де американці пропонують, аби більшість в управлінні фондом становили представники США (3 з 5 членів). Усі нові інвестпроєкти спочатку пропонуються американській стороні, та будь-які зміни відбуваються за домовленістю з американською стороною.

За даними Железняка, у тексті немає пунктів про АЕС та порти, йдеться про видобуток державних і приватних компаній. Але також немає гарантій безпеки від США.