кібератака

Масштабні вірусні атаки на українську IT—інфраструктуру стали приводом для запровадження цензури в українському інтернеті.За рік після них, апелюючи до негайної необхідності інформаційного захисту держави, парламентський комітет з нацбезпеки пропонує дозволити силовикам блокувати будь—який веб—сайт без рішення суду.

У суді Нікополя почали розглядати справу щодо обвинувачення українця у справі масштабної кібератаки, біль відомої як поширення вірусу Petya.

Служба безпеки України блокувала кібератаку на дипломатичне відомство однієї з країн—членів Північно—атлантичного альянсу через використання інформаційних ресурсів Міністерства охорони здоров'я України.

Сайт російської газети «Коммерсант» увечері 30 травня атакували хакери. DDos—атака тривала близько 70 хвилин.

Російські хакери заразили шкідливим програмним забезпеченням щонайменше 500 тисяч роутерів та пристроїв для зберігання інформації у десятках країн, ймовірно, готуючись здійснити кібератаку на Україну наступного місяця.

Зазначається, що протягом спільного кібернападу, що став ймовірною причиною припинення роботи сайту, задіяли українські IP—адреси.

Новий сайт Міністерства енергетики та вугільної політики взламали хакери та зашифрували всю інформацію, що була на ньому.

Кабінет міністрів України зареєстрував у парламенті законопроект, що посилює відповідальність за кібератаки на критичну інформаційну інфраструктуру України.

Сайт державного підприємства «Антонов» атакували хакери. Від 19 квітня сайт закрили, і станом на 22:30 доступу до нього досі немає.

Відповідальними за масову хакерську атаку країни назвали російських хакерів, підтримуваних Кремлем.

Прем'єр—міністр Британії Тереза Мей вже має інформацію про підготовку з боку Росії кібератаки на членів її кабінету.

Експерти Федерального відомства з охорони конституції вважають, що за кібератаками на комп'ютерні мережі німецького уряду стояла саме Росія.