репресії

Галузевий держархів Українського інституту нацпам’яті представив сервіс із пошуку інформації про репресованих.

Посли 37 країн, зокрема Росії та Саудівської Аравії, надіслали колективний лист в ООН, в якому підкреслили свою підтримку політики Китаю в Сіньцзян—Уйгурському автономному районі. Це звернення стало прямою відповіддю на лист послів 22 країн до Ради ООН з прав людини із засудженням Пекіна за масове переслідування представників мусульманських меншин у цій провінції, що на північному заході країни.

Українські архіви передали Інституту національної пам’яті Польщі 60 тисяч сторінок документів про радянські репресії щодо поляків у 1930—х роках.

Верховна Рада проголосувала за постанову, де поіменно названі усі українці та кримські татари, яких незаконно утримують в анексованому Криму та на території Росії.

В Європейському парламенті заявили про те, що перед виборами президента Росії в країні посилюються утиски опозиції та правозахисників.

У Києві презентували дослідження «Енциклопедія репресій в Криму з моменту анексії Росією» — добірку фактів з лютого 2014 до 31 жовтня 2017 року.

Під час прокладення кабелю в Івано—Франківську знайшли масове поховання жертв політичних репресій з останками щонайменше 50 людей.

Спочатку Україна планувала випустити 25 книг зі списками репресованих — по одній на кожну область, але їх виявились набагато більше.

У суботу 5 серпня в Україні відзначають День пам'яті жертв«Великого терору», у столиці країни відбудуться меморіальні заходи з нагоди події.