Солдати Кім Чен Ина воюють не так, як росіяни, і створюють великі проблеми для ЗСУ. Переказ статті New York Times

Північнокорейці зазнають важких втрат, але ніколи не відступають

Північнокорейські солдати, які воюють на боці росії в Курській області, штурмують українські позиції майже без підтримки бронетехніки. Зазвичай солдати КНДР рухаються під шквальним вогнем через усіяні мінами поля й можуть наступати хвилею по 40 і більше піхотинців, розповідають New York Times українські військові.

Війська рф часто зупиняють наступ, щоб перегрупуватися, коли зазнають великих втрат. Натомість солдати Кім Чен Ина ніколи не відступають і продовжують наступ, попри важкі втрати. Якщо північнокорейські штурмовики захоплюють позицію, то не намагаються її утримати. Вони залишають захоплену територію російським військовим, а самі відходять назад і негайно починають підготовку до нового штурму.

За словами українських солдатів та американських посадовців, північнокорейці діють як окрема бойова сила — відмінна від російських військових за мовою, підготовкою і військовою культурою.

«Це дві різні армії, які ніколи не тренувались і не діяли разом. Додайте до цього той факт, що росіяни не дуже поважають здібності та норми військових операцій своїх союзників. Це ускладнює координацію між арміями рф та КНДР», — сказала в коментарі New York Times Селеста Валландер, яка була помічницею голови Пентагону з питань міжнародної безпеки в адміністрації експрезидента США Джо Байдена.

За її словами, північнокорейські війська — це здебільшого сили спеціального призначення з високим рівнем підготовки. Однак росіяни переважно використовують північнокорейців як звичайну піхоту.

Цього тижня генерал Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних сил України, заявив, що майже половина відправлених до Курської області північнокорейських військових поранені або вбиті. Водночас Сирський попередив, що солдати Кім Чен Ина «високо мотивовані, добре підготовлені й хоробрі».

За даними української військової розвідки, до складу північнокорейських військ, що беруть участь у боях проти ЗСУ, входять близько 500 офіцерів і щонайменше три генерали. Останні перебувають у командних пунктах армії рф, де разом із росіянами розробляють плани штурмових дій. Про це журналістам New York Times повідомили представники Пентагону.

Протягом наступних двох місяців Північна Корея планує відправити до росії додаткові війська. Про це журналістам New York Times на умовах анонімності повідомив високопоставлений американський чиновник із питань оборони.

За кілька місяців важких боїв на Курщині північнокорейські солдати пристосувались до умов ведення сучасної війни й виробили особливу тактику. Приміром, під час атаки українського FPV-дрона північнокорейці використовують одного із солдатів свого підрозділу як приманку, щоб інші могли збити безпілотник і продовжувати наступ.

Північнокорейці навчені не здаватися живими, кажуть українські військові, тому взяти їх у полон дуже складно. Важкопоранені солдати зазвичай підривають гранату, щоб не потрапити в полон. Вони тримають гранату під шиєю однією рукою і зривають чеку, коли до них наближаються українці.

«Якщо росіяни бачать, що корейці потрапляють у полон, вони використовують безпілотники, щоб добити їх, — вбиваючи і корейців, і наших солдатів», — сказав Олексій, командир одного з українських підрозділів.

Тактика «ударної бригади»

Загалом росіянам важко інтегрувати північнокорейських військових до своїх лав через мовний бар’єр і різну культуру ведення бойових дій. Проблеми починаються з дрібниць, як-от пошук військової форми, розмір якої підійшов би невисоким північнокорейським солдатам. За словами українських військових, проблеми з комунікацією вже щонайменше двічі призводили до прямих зіткнень між північнокорейськими та російськими військами.

«Зараз росіяни почали формувати підрозділи північнокорейських військових, до яких входить перекладач або когось, хто розмовляє російською мовою по рації. Але такий підхід не дуже ефективний», — сказав Андрій, офіцер ЗСУ, який воює на Курщині.

Андрій надав журналістам New York Times відео з дрона, на якому зафіксовано штурм позицій українських військових північнокорейськими солдатами на початку січня. Штурмові дії відбувались уночі. Тепловізор безпілотника показує, як північнокорейські піхотинці пройшли близько восьми кілометрів засніженим полем, щоб дістатися до українських позицій. Багато з них загинули дорогою.

Близько 50 північнокорейських солдатів зібралися в лісосмузі для подальшого штурму українських окопів, розташованих неподалік. Як видно на відео, частина штурмовиків була поранена в бою. Попри втрати, вони не відступили. Дочекавшись підкріплення, північнокорейці продовжили наступати маленькими групами по п’ять-вісім бійців.

«Незважаючи на важкі втрати, північнокорейці продовжують сунути вперед. В них висока мотивація і сувора дисципліна. Вони беззаперечно виконують усі накази», — сказав Андрій у розмові із журналістами New York Times.

За даними південнокорейської розвідки, солдати КНДР використовують тактику «ударної бригади», запозичену із часів Корейської війни у 1950-х роках. Згідно з цією тактикою, наступ має тривати, попри втрати. Такий підхід призводить до численних жертв у війні, що ведеться на відкритій і рівнинній місцевості, де домінують ударні дрони. За словами представників південнокорейської розвідувальної служби, військове командування КНДР вважає великі втрати прийнятною ціною для того, щоб навчити свою армію ведення сучасної війни.

«Таке відчуття, що північнокорейські солдати спеціально прийшли сюди, щоб померти, і вони самі це знають», — сказав Олексій, командир взводу ЗСУ.

Українці дають відсіч

Тактика Північної Кореї змусила українців адаптуватися. Наприклад, українські оператори дронів розповіли американським журналістам, що вони зазвичай полюють на скупчення солдатів, а не на окремих піхотинців. Адже північнокорейці наступають групами й тримаються купи.

Крім цього, українці змінили підхід до мінування місцевості. Враховуючи щільність північнокорейських атак, стандартна процедура розміщення протипіхотних мін на відстані близько 15 метрів одна від одної не спрацьовує. Тепер, за словами українських солдатів, доводиться залишати між мінами не більше п’яти метрів.

На відміну від росіян, північнокорейці намагаються забирати своїх загиблих і поранених із поля бою. Українські солдати відзначають, що північнокорейська тактика є дорогою, але ефективною.

«Попри великі втрати, корейці поступово просуваються вперед, атакуючи найменш захищені позиції і виснажуючи наші війська. Вони отримують тут бойовий досвід і стають сильнішими в умовах ведення сучасної війни», — сказав Олексій, командир українського підрозділу, який воює на Курщині.

За його словами, воювати з однією з найбільших армій світу було досить важко, але воювати з двома — це взагалі «на межі можливого». Не можна недооцінювати північнокорейців, підсумував інший український солдат, якому вже довелося брати участь у боях проти військ КНДР на Курщині.