Антикорупційний суд не взявся за справу ексрегіонала Єфремова
Вищий антикорупційний суд не розпочав розгляд справи про так звані «диктаторські закони 16 січня», де обвинуваченими є екскерівник фракції від «Партії регіонів» Олександр Єфремов та колишні народні депутати Олександр Стоян (від «Партії регіонів») і Сергій Гордієнко (від «Комуністичної партії України»). Під час підготовчого засідання судді визначили, що ця справа не відноситься до його компетенції.
Про це сказала суддя-спікерка Вищого антикорупційного суду Катерина Сікора, зачитуючи рішення.
Під час підготовчого засідання захист підсудних наполягав на зміні юрисдикції, натомість прокурори висловили впевненість, що справа може і повинна розглядатися суддями Антикорсуду.
Після заслуховування аргументів сторін суд заявив безпідставність доводів прокурорів та ухвалив рішення на користь захисту.
У зв’язку з цим до Апеляційної палати Антикорупційного суду направлять подання для ухвалення рішення про скерування справи до іншого суду. Водночас справу можуть і повернути до Антикорупційного суду, якщо таким буде рішення апеляційної інстанції.
22 вересня набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які розмежували підсудність щодо кримінальних проваджень за корупційними злочинами між місцевими судами та Вищим антикорсудом. Ухвалені зміни визначають, що серед справ, розслідування яких вже завершене, до компетенції новоствореного Вищого антикорупційного суду належать лише ті, якими займалося Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
«Диктаторські закони» — пакет законів, ухвалених парламентом 16 січня 2014 року під час Революції Гідності. Їх ухвалили з численними порушеннями процедури, зокрема «регіонали» і їхні союзники голосували підняттям рук, без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.
Ці закони передбачали серйозне посилення відповідальності за участі в акціях протесту, зокрема арешт за порушення організації мітингу, кримінальну відповідальність за вдягнутий шолом або маску на мітингах чи зборах, 15 діб арешту за встановлення намету, відповідальність за рух колони авто більше 5 машин тощо.
Янукович підписав ці закони на наступний день, 17 січня, що спричинило посилення силового протистояння між учасниками Євромайдану та силовиками.
- 7 червня 2018-го Верховна Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд у другому читанні. «За» проголосували 317 депутатів. У Венеціанській комісії привітали ухвалення закону про Антикорупційний суд.
- 11 квітня 2019-го президент Петро Порошенко призначив на посади 38 суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
- 6 липня 2019-го Антикорупційний суд отримав будівлю у Києві.
Створення Антикорупційного суду — одна з вимог міжнародних партнерів України для подальшої співпраці. Серед його запланованих функцій — розслідування справ Національного антикорупційного бюро щодо корупції серед високопосадовців.