Будапешт пом’якшив вимоги до України щодо закону про освіту

Угорщина знизила рівень вимог до України щодо закону про освіту. Відтепер Будапешт вимагає не повністю скасувати мовну норму закону, а лише виконати два пункти рекомендацій Венеціанської комісії, яка аналізувала цей закон.

Про це повідомляє «Європейська правда».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто офіційно заявив, що Будапешт припинить ветувати зустріч лідерів НАТО за участі президента України Петра Порошенка.

Водночас Угорщина й надалі блокуватиме Комісію Україна-НАТО через те, що сторони так і не дійшли згоди щодо українського закону про освіту.

«Рішення угорського уряду є однозначним. До того часу, як рекомендації Венеційської комісії будуть виконані, ми не можемо підтримувати зближення України з НАТО», — заявив він.

За словами Сійярто, Угорщина дозволила саміт Україна-НАТО за сприяння Сполучених Штатів.

Зазначимо, що міністр закордонних справ України залишився задоволеним переговорами. Він  наголосив, що Україна повинна змінювати методику викладення мови для нацменшин.

22 червня у Берегово Закарпатської області пройшли українсько-угорські консультації з угорською громадою щодо імплементації українського закону «Про освіту» за участі українського та угорського міністрів закордонних справ.

Раніше Україна та Угорщина проводили переговори щодо Закону про освіту в лютому 2018. Тоді вони також не дійшли спільної думки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорський тиск: чи варто хвилюватися Україні

Нагадаємо, 28 вересня 2017-го року в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.

Венеційська комісія у висновках стосовно статті 7 у законі «Про загальну середню освіту» визначила, що ця стаття є рамковою і підлягає деталізації, а також потребує подовження перехідного терміну для впровадження.

ДИВІТЬСЯ: Що не так в освітньому законі — рекомендації Венеційської комісії.

Низка країн, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних меншин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Угорщина заявляла, що не змінить позицію щодо українського закону про освіту без юридичних гарантій.  Уряд пропонує продовжити перехідний період впровадження мовної статті про освіту до 2023 року.

29 березня в уряді заявили про порозуміння з угорцями Закарпаття щодо освітнього закону.

Також 29 березня у Брюсселі відбулося засідання комісії Україна — НАТО, попри погрози Угорщини.

У лютому Будапешт заблокував  друге міністерське засідання НАТО. Угорська влада пояснила, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту.

Глава МЗС Угорщини пообіцяв заблокувати саміт Україна-НАТО через освітній закон.

Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявляв, що Порошенко у липні відвідає саміт НАТО у Брюсселі, навіть якщо Угорщина заблокує проведення засідання комісії «Україна — НАТО».