До нас прийшов голова НАБУ Артем Ситник. Ось що він сказав про Конституційний суд, ОАСК, Офіс генпрокурора й САП
Глава Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник нині є одним із головних ньюзмейкерів. 27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва (незаконні дії якого нині розслідує НАБУ) зобов’язав протягом місяця звільнити Ситника. Таке рішення він виніс на підставі рішення Конституційного суду — той ще в серпні визнав неконституційним указ про призначення Ситника, але не позбавив його повноважень. Крім того, того ж 27 жовтня КС визнав неконституційною кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, справи щодо якої також розслідує очолюване Ситником відомство, а також низку повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції. Ми розпитали його, як останні рішення ОАСК і КС впливають на роботу НАБУ, в межах програми «Мокрик По Живому». Переказуємо головне з майже годинної бесіди.
***
Нині НАБУ розслідує понад 100 справ про недостовірне декларування, близько 20 вже розглядаються у судах. Через рішення КС їх усі ми будемо змушені закрити. Подібна історія вже була, коли Конституційний суд скасував відповідальність за незаконне збагачення. Це дуже загрозлива тенденція і черговий удар по антикорупційній реформі. Ідея КС у тому, що його рішення остаточні і не можуть бути оскаржені. Рішення суду не повинні ставитись під сумнів, а ми бачимо, що вони — справедливо — ставляться під сумнів.
Останнє рішення Конституційного суду, думаю, пов’язано з тим, що ми наблизились до точки неповернення в антикорупційній реформі. Вироків [які виносить Вищий антикорупційний суд] стає все більше, це вже тенденція — і ця тенденція налякала еліту, яка в тому числі перебуває в судах. Ще одна причина атаки на антикорупційні органи — спроби проросійських сил зіпсувати відносини України із західним партнерами.
Рішення ОАСК про моє звільнення з посади — абсолютно абсурдне. НАБУ подасть апеляцію. Наступним подібним рішенням судів може бути, наприклад, скасування Акту про незалежність України, декларації про державний суверенітет. Якщо чесно, люди [судді ОАСК] трохи втратили почуття реальності. У рішенні ОАСК про моє звільненні і в рішенні КС про скасування низки антикорупційних норм є конфлікт інтересів. У першому випадку адмінсуд атакує НАБУ, яке розслідує кримінальні справи щодо суддів ОАСК, а в другому — судді Конституційного суду скасували норми, за якими низку членів КС могли притягнути до відповідальності.
Розслідування справи «плівок ОАСК» продовжили на півроку. Слідчі й детективи працюють. На них чиниться тиск, бо фігурантам нічого втрачати. Вони на своїх посадах із 2009 року і прямо говорять, що нормально себе почували при будь-якій владі. Ніхто раніше не хотів влазити в діяльність ОАСК, всім було комфортно. Що стосується ОАСК — правильним і більш простим рішенням було б не ліквідувати його, а перетворити його на суд першої інстанції.
У нас із Офісом генерального прокурора є робочі розбіжності. Після відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури почали працювати ще тісніше. Щодо справи депутата-«слуги» Олександра Юрченка: ми надали Офісу генпрокурора матеріали у справі, після цього очільниця Офісу Ірина Венедіктова публічно сказала, що їх недостатньо, далі ми оприлюднили ці матеріали, і вже потім підозра була підписана. На спільній нараді ОГП, НАБУ і САП [26 жовтня] нам не казали про незадовільну роботу — це вже з’явилося у пресрелізі.
За Назаром Холодницьким ми не те що сумуємо — хочемо прозорого конкурсу й обрання нового очільника САП. Після звільнення з Холодницьким неодноразово спілкувався. Людина переживає, що відбувається в НАБУ й САП. Є загроза, що через проблеми формування конкурсної комісії з відбору керівника САП його результати визнають недійсними. Але в складі цієї комісії є міжнародні експерти, і це — гарантія того, що він відбудеться, а новий глава САП не буде нелегітимним чи залежним.