Вища рада правосуддя залишила Вовка керувати Окружним адмінсудом. НАБУ підозрює його у захоплені влади

Вища рада правосуддя одноголосно відмовилася відсторонити від посади голову Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, якого підозрюють у спробі захопити судову владу в Україні. Перед цим НАБУ оприлюднило докази впливу Вовка на окремих членів ВРП.
Про рішення заявив очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Галина Чижик з Центру протидії корупції у Facebook написала, що ВРП мотивувала своє рішення тим, що прокуратура не надала доказів причетності Вовка до кримінальних правопорушень.
Що цьому передувало?
Перед засіданням ВРП Національне антикорупційне бюро України оприлюднило нові записи й розшифровку розмов керівництва Окружного адмінсуду Києва. Вони можуть слугувати доказами впливу голови ОАСК Павла Вовка на Вищу раду правосуддя.
Також ВРП відмовилася транслювати засідання щодо Вовка. Пояснили це тим, що прохання ЗМІ та громадських організацій не є достатньою підставою, а для цього потрібне бажання учасників засідання.
Оновлено: у пресслужбі ВРП повідомили, що таке рішення ухвалили, бо долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять доказів належного вручення Вовку повідомлення про підозру. Відтак він не набув статусу підозрюваного, кажуть там.
У чому підозрюють суддів ОАСК?
НАБУ звинувачує керівництво Окружного адмінсуду Києва, зокрема його очільника Павла Вовка, у численних порушеннях закону: у спробі узурпувати судову владу в країні, у неправосудних рішеннях на користь політичних еліт та бізнесменів.
За версією слідства, Вовк очолив злочинну організацію, метою якої було захоплення державної влади. Цього хотіли досягти, встановивши контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створюючи штучні перешкоди у їхній роботі.
Тиск на НАБУ
28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.
Оскаржували указ про призначення Ситника народні депутати — всього 51 парламентар. Серед них і такі, як Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Олександр Куницький від «Слуги Народу», які входять до так званої групи «К» (Коломойський). А НАБУ, до слова, веде розслідування щодо Ігоря Коломойського.
Сам Ситник прямо говорив, що Коломойський хоче його звільнення через справи ПриватБанку і Укрнафти, збитки держави у яких перевищують 10 мільярдів гривень.
А яка позиція у Зеленського?
Після рішення КСУ щодо Ситника в Офісі президента звинуватили попередників у необдуманих рішеннях, але сказали, що той поки залишається на посаді. Від нього в ОП очікують «ефективної роботи».
Водночас у судовій реформі, яку Зеленський вже запропонував Раді, він не планує змінювати Вищу раду правосуддя. Документ розробили з урахуванням вимог Конституційного суду і у ньому немає згадки про комісію з питань доброчесності та етики, яка була у попередній реформі Зеленського і могла б впливати на ВРП.
Відтак, хоч і Зеленський вимагає від НАБУ ефективної роботи, нереформовані судові органи, зокрема ВРП, можуть заважати працювати антикорупціонерам. Роблять вони це і зараз, зважаючи на останні рішення.
- Поділитися: