«Хочемо і ходимо»: у Києві відбувся марш на захист мирних зібрань (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Анастасія Власова

Фотожурналістка. Висвітлювала події Євромайдану, анексію Криму та війну на Донбасі. У своїй роботі на Донбасі Анастасія фокусується радше на простих людських історіях про радощі і смуток, аніж на великих військових перемогах чи поразках.

24 червня 2018 18:31

У центрі Києва напередодні Дня Конституції відбулась акція «Хочемо і ходимо». Активісти виступають за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп.

У центрі Києва напередодні Дня Конституції відбулась акція «Хочемо і ходимо». За словами організаторів, громадянської ініціативи представників мистецького середовища «Обійдемось без дружинників», таким чином вони хотіли нагадати про дотримання прав і свобод людини на території України. Активісти виступають за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп.

«Це акція незгоди – ми не хочемо, щоб так відбувалося, ми хочемо, щоб у нас було спокійне безпечне громадянське середовище. Базуючись на всіх реальних випадках і кейсах, які ми назбирали, ми бачимо систематичність нападів і розуміємо, що потрібно заявляти про це і звертатися до відповідних органів, організацій та впливових осіб, щоб вони сильніше реагували на подібні випадки, які вже мають характер потужних рухів», – наголосила архітекторка, співзасновниця ГО «Обійдемось без дружинників» Марія Полтораченко під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Акція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

За інформацією правозахисників, від 2017 року зареєстрували близько 40 нападів праворадикальних груп на мирні зібрання. Передусім напади здійснюють на антифашистські, антивоєнні, ЛГБТ та феміністичні зібрання, акції соціального протесту, національних меншин. У 2018 році також зареєстрували 2 напади на органи місцевого самоврядування – у Черкасах і Харкові.

Ініціатори акції нагадують про 8 березня, коли під час Маршів жінок у Києві, Львові та Ужгороді учасників обливали фарбою, зеленкою, прискали перцевими балончиками в обличчя та наносили травми, в тому числі журналістам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ударити по правах жінок: як залякують і б'ють учасників акцій 8 березня

26 березня близько 20 агресивно налаштованих представників радикальних угруповань намагалися зірвати дискусію «Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні» під час фестивалю про права людини Docudays, погрожуючи повернутися наступного разу зі зброєю.

17 квітня адміністрація університету Драгоманова закрила виставку «Виховні акти» у студентському арт-просторі «SKLO». На виставці порушувалася проблема насилля, зокрема з боку ультраправих організацій.

Акція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеУчасниці самба-бенду «Ритми спротиву» під час акції «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеАкція «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп, Київ, 24 червня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

10 травня група агресивно налаштованих молодих людей зірвала дискусію «Наступ на права ЛГБТ як форма цензури: досвід Росії». Вони заблокували вхід до приміщення, погрожували гостям, учасницям та учасникам дискусії, вигукували образи.

18 травня зірвали художню акцію «Синдром того, хто вижив» на Михайлівській площі у Києві, яке підготувало Кураторське об’єднання Худрада. Інсталяція була присвячена поселенням ромів та іншим стихійним поселенням людей, що супроводжуються виникненням непередбачуваного у своїх архітектурних формах тимчасового житла.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Табір їде додому: повернення ромів

19 травня, попри присутність великої кількості поліцейських, близько 30-ти членів праворадикальних груп зірвали Фестиваль рівності у Чернівцях.

У більшості випадків правоохоронні органи кваліфікують напади як хуліганство.

22 квітня 2018-го року члени праворадикальної організації С14 розібрали та спалили табір ромів на Лисій горі в Києві. В С14 заявили, що ромів завчасно попросили покинути парк до 20 квітня.

Поліція Києва порушила дві кримінальні справи за фактом розгону націоналістами ромського табору на Лисій горі.

Глава МВС Аваков назвав «залякуванням» та «переслідуванням» розгін табору ромів у Києві. Тоді ж у Нацполіції заявили, що створять групу реагування на прояви нетерпимості.

Посольство США закликало Україну розслідувати напади на ромів.

7 червня представники «Національних дружин» заявили про розгін поселення ромів у Голосіївському парку Києва і поставили їм ультиматум.

Поліція Києва порушила кримінальну справу за статтею «хуліганство» через погром представниками «Національних дружин» ромського табору в Голосіївському парку.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Нині вже»: Погроми ромських таборів та рік безвізу з ЄС

«Мені здається, що ми маємо справу з афіліюванням правих ініціатив у певні поліцейські структури і, можливо в СБУ, або владні структури — ми знаємо про випадки коли праворадикалів після того як вони здійснили напади, поліція відпускала під тиском певних депутатів», — вважає художниця, редакторка видання «Простори», учасниця кураторської групи «Худрада» Євгенія Бєлорусець.