Країна не для «ворів». Як Зеленський веде боротьбу з криміналом і наскільки це законно

4 червня секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що після введення санкцій проти «злодіїв у законі» їх в Україні не лишилося. У травні поліція затримала двох найвпливовіших з них, а перед цим РНБО наклало санкції на близько 600 кримінальних фігур, зазначивши, що «Україна — гостинна держава», але не для них.

До списку потрапили «злодії у законі», фігуранти кримінальних справ та навіть колишні добровольці.

Що відомо про санкційний список та наскільки законною є така боротьба з організованою злочинністю — в нашому матеріалі.

Затримання «Умки»

«Умка», він же Сергій Олійник, був затриманий правоохоронцями 20 травня дорогою до аеропорту. На нього чекав чартерний рейс, яким він мав покинути територію України. Слідство каже, що хотів втекти, адвокати — що їхав на лікування.

За даними правоохоронців, його вплив поширювався майже на всю територію України, здебільшого — на рідну Дніпропетровську, а також на Одеську, Миколаївську, Запорізьку області й західні регіони.

«Це був вплив на кримінальних авторитетів, так званих “смотрящих”. Це був розподіл злочинних коштів, так званого “общака”, оперативне керування цим общаком і створення злочинного угрупування загалом», — розповів начальник кримінальної поліції Євген Коваль.

За його словами, перший етап операції проти злочинного угруповання розпочався у квітні.

«Тоді під час поліцейської спецоперації правоохоронці затримали 16 осіб. Очолював їх так званий “смотрящий”. В цю групу входило ще 5 “смотрящих” різного рівня та 4 кримінальні авторитети. Всі вони затримані, усім оголошені підозри за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів»,— сказав Коваль.

Сергію Олійнику оголосили підозру за статтею 255 зі значком 1 — поширення злочинного впливу. У разі доведення вини йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

«”Умка” є представником так званого новітнього або сучасного злочинного світу, він був “коронований” у Санкт-Петербурзі у 2014 році і, перебуваючи у своєму статусі “злодія у законі”, жодного разу не затримувався правоохоронцями», — каже Євген Коваль.

У підозрі Сергію Олійнику — кілька епізодів.

«Підозрюваний Олійник дав згоду іншим злодіям взяти з “общака” 220 тисяч доларів, щоб відкупити певну особу від екстрадиційного арешту до Іспанії. Ця особа на теперішній час не екстрадована», — розповів нам прокурор у справі.

Також, за даними слідства, Олійник брав участь в розподілі «злодійського общака», щоб фінансово підтримати рідних та близьких померлого «злодія в законі», вирішував спір між кримінальними елементами, підтвердив «призначення» «смотрящого» за містом Чорноморськ на Одещині та організував постачання засудженим Софіївської виправної колонії № 45 на території Дніпропетровської області харчів, сигарет та заборонених речей. Ще, за даними слідства, Олійник координував створення «call-центрів» для шахрайських дій у країнах СНГ. Як стверджує слідство, перед цим він погодив це з СБУ та поліцією, що нібито свідчить про його зв’язки з правоохоронцями.

Адвокати «Умки» в суді наголошували, що слідство не може стверджувати, що їхній підзахисний — «злодій у законі», оскільки цьому немає підтверджень.

«Як відбулась ця подія (коронування — ред.)? Чи є протокол зібрання чи щось інше? Я розумію, що ми всі багато дивились фільмів, у нас є певне уявлення про структуру, але ж це вже не кіно, це життя людини, яка наразі перебуває під вартою», — сказав адвокат підозрюваного Юрій Іващенко.

Водночас прокурори наголошують, що цю інформацію підтверджують як оперативно-розшукові заходи, так і відповідь з Інтерполу.

«Це особова справа підозрюваного. На другому аркуші вказано, що підозрюваний є “злодієм у законі”», — зазначив прокурор.

Також адвокати наголошували, що злочини, які інкримінують Олійнику, були здійснені до вступу у силу закону про «злодіїв у законі»(до червня 2020 року). Водночас прокурори запевняють, що це не має значення, адже злочини нібито є продовжуваними.

«Суспільна небезпека і формує склад кримінального правопорушення. Тобто це негативний вплив і його координація та розповсюдження. Що стосується епізодів злочину до набуття чинності закону, то це не відповідає дійсності. Оскільки з шести інкримінованих епізодів злочинної діяльності лише один був у березні. Однак цей злочин є продовжуваним», — зазначив прокурор у справі.

Зв’язки «Умки»: Петровський, Корбан, Коломойський?

«”Умка” — це добре з погляду того, що затримали авторитета. Але він багато чого не вирішує без деяких олігархів, крупного тіньового бізнесу та корупційних зв’язків. Тоді до закону про ворів та авторитетів треба ухвалити закон про деолігархізацію та боротьбу з корупцією. Бо “Умка”, як і багато інших авторитетів, без тіньового бізнесу та без корупції не буде мати такого впливу», — каже колишній керівник управління по боротьбі з оргзлочинністю Валерій Кур.

За даними, які раніше публікували у ЗМІ, кар'єра Олійника почалася на зорі 1990-х, коли він зійшовся з Олександром Петровським (якого також називають «Нарік»), а згодом до них нібито долучилися Валерій Кондратьєв «Гастелло» і Богдан Гулямов. Саме про них співав російський виконавець шансону Владислав Медяник у пісні «Дніпропетровська братва».

Також Сергій Олійник є засновником громадської організації «Клуб спортивної боротьби Ведмідь», яка єпартнером благодійного фонду «Солідарність» Олександра Петровського.

Олійника помічали на іграх баскетбольного клубу «Дніпро» разом з його президентом, яким є все той же Валерій Кондратьєв «Гастелло», олігархом Ігорем Коломойським та Олександром Петровським.

Пов’язували Петровського і з дніпровським бізнесменом Леонідом Сергієнком. Також донька Петровського одружена з онуком Сергієнка, який є сином колишнього народного депутата та чинного президента Української асоціації футболу Андрія Павелка.

Сам ексдепутат Павелко родом із Дніпра, там і мешкає тривалий час. У квітні 2018 року у ЗМІ було опубліковане фото, на якому депутат Павелко разом з Петровським тримають кубок Ліги Чемпіонів у церкві.

У 2015 році тодішній голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що Олександр Петровський (він же Налекрешвілі) був членом групи наближеного до Ігоря Коломойського Геннадія Корбана, якого затримали в жовтні 2015 року. Петровський нібито відповідав за викрадення і тиск на певних осіб.

«Для чого був потрібен цей Фонд оборони країни, який пов'язували з Корбаномфонд лідерам ОЗУ, в яке входили на той момент Геннадій Олегович (Корбан — ред.) разом з керівник Фонду оборони країни Павло ХазанХазаном, помічник депутата Бориса Філатова Михайло КошлякКошляком, Налекрешвілі, Олійником (“злодій в законі”, так званий “Умка”). Це ОЗУ спеціалізувалося на викраденні людей. За матеріалами проваджень, по команді керівників так звані приватні охоронці Кошляка, озброєні автоматами, здійснювали викрадення і чинили тиск на цих людей», — сказав під час брифінгу Василь Грицак.

Михайло Кошляк — колишній помічник нині міського голови Дніпра Бориса Філатова. У 2015 році СБУ затримувала його у справі щодо вбивства офіцера СБУ Віктора Мандзика.

За даними слідства, Кошляк контролював охоронну фірму «Січ», члени якого 21 березня застрелили Мандзика у Волновасі.

Крім того, Кошляк є президентом Федерації дзюдо України, раніше очолював охоронну структуру «Леон». У ЗМІ також наголошували на тому, що Кошляк був керівником силового блоку групи «Приват» і мав стосунок до групи Олександра Петровського.

За інформацією колишніх правоохоронців, сфера бізнесових інтересів «Умки» — політичне лобіювання, бюджетні кошти, загальнокримінальні злочини, зокрема розбої, крадіжки, контроль над ринками тощо.

Також у матеріалах справи щодо вбивства ветерана війни на Донбасі Віталія Олешка «Сармата», в якій обвинуваченими є члени ОЗУ Віктора Власюка, згадується прізвище «Арутюнян» як ймовірного фінансиста групи. За нашою інформацією в правоохоронних органах, тут може йтися про наближеного до Олександра Петровського мецената та дніпровського бізнесмена Еміля Арутюняна.

У телефонних переговорах, які досліджували в суді, Власюк, розмовляючи з іншим обвинуваченим Миколою Ломакою, згадував про Арутюняна: «Набери нашого депутата, запитай, на яку годину завтра він може під’їхати, щоб зустрітися з моїм старшим (Арутюнян)», — йдеться в перехоплених розмовах, текст яких зачитували у суді.

Санкції 

«Ми гостинна країна, але не для 111 іноземців, до яких так само застосовано пакет санкцій. Ми не кажемо вам “до побачення”, ми кажемо “прощавайте”», — так президент Володимир Зеленський коментував травневі санкції проти 674 осіб, серед яких злодії в законі та кримінальні авторитети світу.

Санкції передбачають блокування активів, заборону в’їзду на територію України, відмову в наданні або скасування візи, посвідки на проживання, відмову у продовженні строку перебування в Україні, неможливість набуття ними громадянства України та примусове видворення.

Незадовго після цього троє із санкційного списку осіб подали скарги до суду. Це уродженці Чеченської Республіки, громадяни Російської Федерації: Муслім Ідрісов, Адлан Ясагов, Магомед Шаіпов. Двоє останніх, за інформацією у ЗМІ з посиланням на поліцію, є фігурантами справи щодо побиття музиканта DZIDZIO у 2018 році.

27 людям з переліку «кримінальних авторитетів» Національна поліція вже анулювала дозволи на проживання в Україні та десятьох із них депортувала. Йдеться про уродженців Грузії та Вірменії, які нібито підтримували зв’язки з представниками криміналітету не лише в країнах свого походження, а й у різних регіонах України. Усі вони є підозрюваними у кримінальних провадженнях. Більшість із них перебувають у місцях позбавлення волі.

Ще двох «злодіїв у законі» із санкційного списку СБУ згодом затримала на Львівщині. Це громадянин Росії Віктор Панюшин «Вітя Пан» та грузин Реваз Катамадзе, відомий у кримінальному світі як «Магало» або «Резо». Обоє перебували у розшуку Інтерполу.

А 4 червня секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що після введення у дію санкцій «злодіїв у законі» на території України не залишилось.

«Якщо ви пам'ятаєте, у нас було 111 "кримінальних авторитетів", які перебували на території України й потрапили під наші санкції. На сьогодні є звіт: зі 111 залишились 42, щодо яких сьогодні триває процедура видворення, 36 ㅡ вже відправились за місцем свого бажання та 33 перебувають під слідством», — сказав Данілов.

Водночас правозахисник Євген Захаров наголошує на тому, що введення санкцій є порушенням, передовсім — прав людини.

«Це намагання простими засобами розв'язати складні проблеми. Але так не буває. Це як у Саакашвілі їх вичавили з країни, і в нас так зараз хочуть. Це набагато простіше, ніж розслідувати реальні злочини, і це не робить честі правоохоронним органам, які це готували. Але ця практика дуже вразлива, оскільки означає повну недовіру до правоохоронної системи у тому, що вона в змозі розслідувати злочини, і повну недовіру до правосуддя, яке здатне ці злочини в змагальному судовому процесі розглянути та призначити покарання», — прокоментував нам Захаров.

Ексочільник кримінальної поліції України В’ячеслав Аброськін вважає санкції, попри всі їхні недоліки, необхідним методом боротьби з оргзлочинністю.

«Хто б що не казав, але рішення РНБО щодо “злодіїв в законі” було потрібно вже давно, бо до нашої країни “злодії” їхали вільно зі всього світу, як додому. І ще — ФСБ РФ використовувала і продовжує використовувати “злодіїв в законі” в гібридній війні проти нашої країни», — сказав В’ячеслав Аброськін.

«На мою думку, СБУ, Нацполіції, Прикордонній та Міграційній службам необхідно ще попрацювати й створити дієвий механізм реалізації цього рішення РНБО, щоб воно справді працювало», — додав ексочільник кримінальної поліції.

Колишній керівник Управління боротьби з організованою злочинністю Валерій Кур зазначив, що права людини порушує й закон про злодіїв, який ухвалили минулого року, однак також наголошує на його необхідності.

«Існує думка, що вони продавили, можливо, не зовсім позитивний з точки зору європейського права законопроєкт про злодіїв у законі. Але Україна перебуває у безвихідній ситуації, і цей закон все ж таки наближає нас хоч на крок до Европи. Таким чином, президентська вертикаль дала сильний урок силовикам — Міністерству внутрішніх справ та іншим. Бо закон був ухвалений ще рік тому, і тільки зараз, завдяки вольовому рішенню президента та РНБО, у них моментально знайшлися всі інструменти», — сказав Кур.

Хто потрапив у список

Серед «злодіїв», які є у санкційному списку, Гілані Алієв та Азіз Батукаєв.

За даними «Кавказ.Реалії», Гілані раніше входив до клану Аслана Усояна («Діда Хасана»). Йому пророкували непогані перспективи у кримінальному світі, але подальшій «кар’єрі» нібито завадили часті арешти. Останнім часом Гілані долучився до чеченських злодіїв у законі Азіза Батукаєва та Іслама Едильгирєєва («Іслама Большого»).

Азіза Батукаєва у 2006 засудили в Киргизстані на 16 років і 8 місяців із конфіскацією майна за вбивство, незаконний обіг і виготовлення зброї, організацію масових заворушень. Термін його ув'язнення мав сплинути у 2021 році, однак у 2013 його звільнили достроково — нібито через важку хворобу. Його відправили в Бішкек, звідки він одразу вилетів до Грозного — столиці Чечні.

Згодом правоохоронці Киргизстану розпочали справу щодо незаконного звільнення Батукаєва за допомогою підроблення медичних документів. У провадженні фігурував, зокрема, колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв. Сам Атамбаєв запевняв, що Батукаєва звільнили, щоб екстрадувати з РФ у Киргизстан ексначальника Служби державної безпеки Жаниша Бакієва.

Водночас у ЗМІ неодноразово згадували й про роль у звільненні Батукаєва депутата Держдуми РФ та правої руки Рамзана Кадирова Адама Делімханова, який нібито для цього приїздив до Киргизстану особисто.

Про цих двох «злодіїв» ми згадували у матеріалі про справу ексдепутата Максима Микитася. Саме на них, за даними поліції, працювала транснаціональна банда, яка нібито за вказівкою Микитася викрала юриста Олега Мірошниченка.

Ще кілька чеченців, які фігурують у цій справі, також потрапили в санкційний список. Йдеться про Алі Газієва, Алві Вутсаєва, Нажмудіна Газієва.

У списку також є ще один імовірний член цієї банди, який проходив в іншому епізоді, — Хізір Мусаєв з Одещини. Його також взимку затримувала поліція в межах операції проти транснаціональної ОЗГ.

Серед списку ще один ймовірний член угруповання Равіль Галієв «Мага», якого затримали раніше правоохоронці. В інтернеті було опубліковане фото посвідчення особи з таким самим ім'ям та прізвищем із нібито ГО «1 сотня самооборони Майдану», яку, відповідно до реєстру, очолює Олександр Третьяков. Однак чи справді йдеться про ту саму особу та чим саме займається організація, ми не знаємо.

У списку також «злодії» Магомед Дукузов, Георгій Кіладзе, Андрій Недзельський, Нодар Асоян, Каха Джангвеладзе.

За інформацією СБУ у відповідь на офіційний запит hromadske, Магомеда Дукузова (справжнє ім’я — Авхадов Хамзат Бувайсович) у 2016 році затримали в Україні за підозрою у вимаганні та незаконному поводженні зі зброєю. Восени 2017 року українська сторона ухвалила рішення видати Дукузова РФ із відстрочкою щонайменше до 2018 року. Але досі цього не зробила, судовий процес над ним в Україні триває.

Брат Магомеда Казбек Дукузов проживає в Чечні. Як раніше розповідало hromadske, саме з Казбеком пов’язували діяльність деяких чеченських угруповань в Україні. Зокрема, Магомеда Гуциєва, який користувався підробними документами на ім’я Васамбек Боков. Його засудили у Грузії за нібито замах на вбивство журналіста Георгія Габунії.

За інформацією російських ЗМІ, Казбек Дукузов пов'язаний із двома злодіями у законі — Азізом Батукаєвим «Азіз» та Гілані Алієвим «Гілані Сєдой». Ті, за даними українських правоохоронців, керували бандою, яка фігурує у справі Максима Микитася. Організатором банди в Україні, за даними слідства, є чеченець Нажмудін Газієв, який наразі під вартою за підозрою у вбивстві.

Також раніше у прокуратурі Києва нам підтвердили інформацію про те, що Гуциєва перевіряють на ймовірну причетність до злочинів в Україні. Зокрема — в межах окремого провадження щодо ймовірних співучасників вбивства сина депутата київської обласної ради В’ячеслава Соболєва.

У санкційному списку також опинився один із наймолодших «ворів у законі» Георгій Кіладзе, відомий як «Гега Озургетський». У лютому правоохоронці оголосили йому підозру за поширення злочинного впливу. За даними слідства, 28-річний громадянин Грузії був «коронований» у Греції у 2013 році. У березі 2020 року його засудили до 7,5 років позбавлення волі за замах на вбивство.

Відбуваючи покарання у Новгород-Сіверській виправній колонії №31, він нібито поширив свій злочинний вплив на території установи через довірених осіб, призначав «смотрящих». Крім того, вирішував конфлікти та спірні ситуації, які виникали між представниками криміналітету.

Андрій Недзельський, відомий як «Нєдєля», на момент отримання «титулу» не відбував покарання в місцях позбавлення волі, що фактично суперечить старим поняттям. Мав широкі зв'язки в клані «Діда Хасана», був «смотрящим» в Україні, зокрема й у Києві, наглядав за «общаком». У травні 2020 року працівники ДСР заочно повідомили про підозру Недзельському за ймовірне вбивство свого бізнес-партнера. Саме за цією справою він зараз перебуває у розшуку.

За інформацією колишнього очільника кримінальної поліції В’ячеслава Аброськіна, у 2019 році його «розкоронували». За словами Аброськіна, це сталося на урочистостях із нагоди весілля в сім’ї кримінального авторитета Олега Бакінського.

«У злодіїв у законі можна порушувати закони будь-якої країни, але тільки не "закони" їхнього життя. Взагалі це дуже добре, в нашій країні на одного лідера злочинного угруповання стало менше. Неможливо піднятися на гору, не пройшовши весь шлях, обов‘язково буде падіння. Цей фрукт його не проходив. Так було й буде завжди, оця закономірність — точно для всіх», — написав Аброськін.

А колишній очільник УБОЗу Валерій Кур пояснив, що Недзельський був радше бізнесменом.

«”Нєдєля” демпінгував і використовував адмінважіль держави, чого не можна робити у блатному світі. Він був бізнесменом, і йому пред’явили за це», — сказав нам Валерій Кур.

Нодар Асоян,відомий як Нодар Руставський, був коронований у 25-річному віці у Грузії. У 2010 році, за даними ЗМІ, він разом із кримінальниками «Хмєло» та «Куцу» створив угруповання, що діяло на території Донецької області. А з початком війни у 2014-му група перебралася до столиці. У лютому в одному з ресторанів Києва поліцейські затримали його разом із російським кримінальним авторитетом Андріаном Родіним на прізвисько «Полузвір».

Водночас, за інформацією свідка у справі замаху на грузинського журналіста Георгія Габунію Хасана Халітова, йому відомо про те, що нібито підозрювані кілери, які в грудні 2019 року стріляли в автомобіль бізнесмена В’ячеслава Соболєва, мали завдання вбити саме Нодара Руставського.

Про те, що не хотів убивати Соболєва, а хотів лише залякати, говорив у суді й обвинувачений Андрій Лаврега. Потерпілі таку версію відкидають. А поліція перевіряє ймовірну причетність чеченця Магомеда Гуциєва до організації замаху на Соболєва, внаслідок якого загинув його трирічний син.

Каха Джангвеладзе був «коронований» 1991 року в Грузії. У 2007 та 2009 роках його затримували правоохоронці України.

Окрім цього, під санкції потрапив Валід Айдаміров, про якого ми згадували у своєму матеріалі і який нібито приїхав до України як тренер з боксу.

У санкційному списку і «злодій у законі» Лаша Джачвліані, відомий як «Лаша Сван». Його правоохоронці затримали разом із «Умкою», а суд відправив під варту без можливості внесення застави.

Злодієм у законі він став у 1995 році, тоді йому був 21 рік.

«Була цікава історія. Коли у 2008 році на теплоході відбувалась одна з найбільших “сходок” злочинного світу, туди прибули правоохоронці. І “Лаша Сван” — єдиний, хто спробував втекти, — пірнув у холодну воду. Але правоохоронці його виловили», — розповів начальник кримінальної поліції Євген Коваль.

За словами Коваля, «Лашу Свана» неодноразово затримували правоохоронці різних країн: Грузії, Російської Федерації, України. Здебільшого за незаконне зберігання наркотиків та підроблення документів. Саме за цими статтями він був засуджений у 2010 році в Російській Федерації, де відбував покарання в 1,5 роки.

Також у списку опинився чеченець Ібрагім Шахгірієв «Орц», який також був фігурантом у справі вбивства сина В’ячеслава Соболєва. За даними слідства, він передавав патрони ймовірним кілерам. Сам він запевняв, що не знав, для якої мети. Він уклав угоду зі слідством та отримав умовний термін. Стосовно нього порушена ще одна кримінальна справа — щодо підробки документів.

Як повідомив нам свідок у справі замаху на життя грузинського журналіста Георгія Габунії чеченець Хасан Халітов, «Орц» нібито співпрацював в Україні з групою засудженого у цій справі Магомеда Гуциєва, який проживав за підробними документами на ім'я Васамбека Бокова і мав прізвисько «Ахмед».

Також, за його словами, до групи входив ще один чеченець, якого звати Башлам Хасієв.

«Дехто ще його називає Башка. Він також без проблем їздив додому в Москву з України, зустрічався з кадирівцями», — заявив нам Хасан.

Саме Башлам нібито й познайомив його з Гуциєвим. Як ми вже розповідали, після надання ним свідчень у суді проти останнього, йому надходили погрози від кадирівців, зокрема від Казбека Дукузова — брата Магомеда Дукузова.

Потрапили до санкційного списку й колишні добровольці, які воювали за Україну.

Зокрема, у списку опинився Алві Вутсаєв, який фігурує у справі Микитася, а також Муслім Ідрісов та Салман Сайнароєв.

Сайнароєв є підозрюваним у справі вбивства охоронця ювелірного магазину та розбою. Сам він нам заявляв, що вважає справу політичною, і не визнавав вини. Справа наразі слухається у суді.

У санкційному списку також є Умхан Автаєв. Це друге ім’я чеченця, командира батальйону імені Шейха Мансура Мусліма Чеберлоєвського.

Саме у батальйоні імені Шейха Мансура свого часу служив і Тимур Тумгоєв, якого Україна у 2018 видала РФ.

«Те, що туди потрапили п’ятеро біженців, які втекли з Росії та воювали у складі Збройних сил України, а зараз з ними от так, — це просто аморально. Це і з батальйону Шейха Мансура, і з батальйону “Крим”. І це може бути конфліктом, оскільки їхні бойові побратими заявили, що їх не віддадуть», — сказав правозахисник Євген Захаров.

Їхні бойові побратими зібрали брифінг, під час якого заявили, що не віддадуть їх у РФ, та вимагали скасувати санкції. Відповідне питання також найближчим часом має розглянути комітет ВР із питань правоохоронної діяльності.

«Це цілеспрямована диверсія з боку РФ. Санкції передбачають, що так звані “вори в законі” мають залишити територію України. А потрібно це, аби згодом видати бійців Кремлю, де їх як мінімум надовго посадять, а як максимум — закатують за захист нашої держави!», — заявила членкиня комітету ВР із питань правоохоронної діяльності, депутатка від партії «Голос» Олександра Устінова.

Водночас Євген Захаров наголошує, що якщо вони винні, це має встановити суд, а не санкції.

«Аби щось стверджувати напевне, треба знати обставини щодо кожного. Але якщо є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності — так і треба робити, а не застосовувати санкції замість роботи правоохоронних органів та суду», — додав правозахисник.

Водночас секретар РНБО Олексій Данілов каже, що жодної випадкової людини у списку нема.

«Останнім часом у деяких ЗМІ з’явилася інформація, що нібито до санкційного списку потрапили люди, які воювали та мають відповідні посвідчення... Жодна випадкова людина не може потрапити у санкційні списки. Ці списки заздалегідь перевіряються, верифікуються не тільки на території України, а ще й на територіях інших країн», — сказав секретар РНБО. Він наголосив, що всі люди потрапляють у ці списки за скоєння певних злочинів.

Чи це ефективно?

У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що санкції є «продовженням виваженої та продуманої державної політики президента, Кабінету Міністрів та парламенту».

«Рішення РНБО також суттєво вплине на зниження рівня злочинності в багатьох сферах життя суспільства, зробить країну більш безпечною та стабільною», — зазначили в МВС.

Очільник кримінальної поліції Євген Коваль наголошує на тому, що санкції — це лише підсумок роботи правоохоронців, а не заміна їй.

«Взагалі у нас понад 70 затримань за статтями нового законодавства після змін, які набули чинності, де ми затримали кримінальних авторитетів та призначена «вором» особа, яка може ухвалювати рішення за його відсутності“положенців”, які поширюють злочинний вплив. Після цього певні установи виконання кримінальних покарань не мають “смотрящих”, бо вони відмовляються, розуміючи, що через деякий час їм буде оголошена підозра і додасться ще вагома частина відбування покарання», — сказав начальник кримінальної поліції України Євген Коваль.

В МВС також вважають, що важливим кроком у боротьбі з організованою злочинністю має стати створення разом із Міністерством юстиції єдиної пенітенціарної установи, де будуть утримуватися ті злодії в законі та кримінальні авторитети, які вже засуджені судом.

«Там, де для них буде виключена будь-яка можливість порушення режиму виконання покарань. Всі ці рішучі кроки влади спрямовані лише на одну ціль — українці будуть почуватися захищеними від організованої злочинності», — сказали у відомстві.

Однак правозахисник Євген Захаров вважає, що введення санкцій — це певна етнічна чистка, а також наслідок недосконалості закону про «злодіїв у законі».

«Вони вирішили, що простіше застосувати санкції й видавити їх звідси. Тому що розуміють, що все це буде розвалюватися у судах. І це знову ж таки — недовіра до правоохоронних органів і до судової влади. Відповідно до указу 14 травня, їм надали місяць, щоб залишити країну. Якщо вони цього не зроблять, то їх будуть примусово депортувати», — сказав Євген Захаров та додає, що масова депортація іноземців — також порушення.

***

Сергія Олійника «Умку» суд узяв під варту без можливості внесення застави. Підозрюваний оскаржив рішення в апеляційному суді, однак без успіху. Наразі триває досудове розслідування.

Його адвокат Юрій Іващенко заявив, що вони вже звернулися до правоохоронців, щоб з’ясувати правові підстави накладання санкцій. Не виключено, що їх вони теж будуть оскаржувати.