Новий голова, старий НБУ: як Кирило Шевченко не змінив курс Нацбанку
22 липня відбулося перше засідання монетарного комітету Національного банку України після призначення новим головою НБУ Кирила Шевченка. Попри заяви самого Шевченка напередодні засідання про необхідність «запуску» кредитування та заклики президента й уряду знизити облікову ставку, її розмір залишили незмінним — 6% річних. А отже, поштовху для подальшого здешевлення кредитів, який очікували від зміни голови українського центробанку, не сталося. Як і інших змін курсу.
Попередній голова НБУ Яків Смолій пояснював свою відставку «системним політичним тиском на Нацбанк» з боку президента Володимира Зеленського, уряду та депутатів Верховної Ради. Підстав для тиску було декілька: по-перше, курс валют в Україні цьогоріч становив 26-27 гривень за долар, хоча у бюджет закладали долар по 29-30 гривень. Через таку невідповідність державна казна недоотримала мільярди гривень податкових надходжень (передусім податку на додану вартість з імпорту, розмір якого розраховують на підставі курсу валют).
По-друге, Нацбанк критикували за занадто високі ставки за банківськими кредитами, адже правління НБУ «занадто повільно» знижувало розмір облікової ставки. Облікову ставку ще називають вартістю грошей в економіці. Від неї відштовхуються банки, встановлюючи ставки за депозитами та кредитами. Через те, що протягом останніх років облікова ставка була високою (на початку 2019 року вона становила 18% річних), кредити були непідйомними для більшості позичальників. Як наслідок, це стримувало економічний розвиток, бо компанії не могли брати позик для розширення виробництва чи оновлення обладнання.
22 липня відбулося засідання комітету Нацбанку щодо облікової ставки — вперше за участі вже нового голови Кирила Шевченка. Напередодні засідання Шевченко заявляв, що своєю метою на цій посаді бачить відновлення кредитування в Україні. Зокрема, завдяки підвищенню доступності банківських кредитів для позичальників. Однак, попри заяви Шевченка та бажання уряду і Зеленського, облікову ставку не знизили.
Офіційно у Нацбанку пояснили своє рішення тим, що в Україні починає зростати інфляція. Так, за підсумками 2020 року Нацбанк очікує, що розмір інфляції становитиме 4,7%, (тобто зросте у майже вдвічі з нинішніх 2,4%). «У другому півріччі 2020 року інфляція дещо прискориться під впливом низки факторів як зовнішнього, так і внутрішнього походження. По-перше, це зумовлюватиметься м’якою монетарною та фіскальною політикою, які послаблять негативні ефекти COVID-19 та підтримають споживчий попит і ділову активність. По-друге, на цінах позначиться подорожчання енергоносіїв, а також гірший врожай фруктів», — пояснив сам Кирило Шевченко у відеозаписі, який транслювали під час брифінгу Нацбанку з питань монетарної політики.
Головною метою роботи Нацбанку є підтримка стабільності гривні, яку регулятор трактує як необхідність тримати інфляцію в межах певного цільового діапазону (наразі ця ціль становить 4-6% у річному вимірі). Щоб не допустити подальшого зростання інфляції вище цілі, НБУ і вирішив не знижувати облікову ставку. «Тобто, з одного боку — так, наростають девальваційні та інфляційні тренди, цілком ймовірно, в майбутньому доведеться підвищувати облікову ставку, щоб тримати інфляцію в межах цільового діапазону. Тому опускати її зараз, а потім підвищувати з більшим кроком не є доцільним», — пояснив hromadske фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків.
Рішення не змінювати облікової ставки Демків назвав несподіваним: «Після зміни голови правління НБУ дуже багато говорилося про ціль на зниження ставок. Більшість опитаних нами експертів та журналістів вірили в зниження облікової ставки».
Повернення довіри
У день оголошення рішення щодо облікової ставки Україна проводила другу спробу з розміщення єврооблігацій. Перша спроба зірвалася 1 липня, коли попередній голова НБУ Яків Смолій оголосив про свою відставку. Тоді угоду скасувало Міністерство фінансів, оскільки інвесторів могли налякати заяви Смолія, що на Нацбанк чиниться політичний тиск.
«Я думаю, зараз Нацбанк намагається відновити втрачену довіру, тому Шевченко поки що не готовий проштовхувати рішення, які хоче бачити Офіс президента», — вважає інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
Справді, після оголошення рішення щодо облікової ставки, ввечері 23 липня, завершилася й угода з випуску українських євробондів. При цьому друга спроба стала навіть успішнішою за першу: Міністерству фінансів вдалося позичити більше грошей та під нижчий відсоток. Якщо до відставки Смолія Україна залучила 1,75 мільярда доларів під 7,3%, то після оголошення рішення щодо облікової ставки до бюджету надійшло 2 мільярди доларів під 7,25%.
«В якийсь спосіб здоровий глузд на засіданні НБУ щодо облікової ставки переміг. Результати цього можна вже зараз побачити на реакції валютного ринку (зростання курсу долара перервалося ввечері 23 липня, коли Нацбанк знизив офіційний курс валюти — ред.) та на розміщенні євробондів: спочатку ставки за єврооблігаціями були високими, однак після оголошення рішення щодо облікової ставки вони різко знизилися і стали навіть нижчими, ніж під час попередньої спроби», — зазначила аналітикиня компанії Concorde Capital Євгенія Охтирко.
Однак існують побоювання, що курс Національного банку все ще може змінитися пізніше: «Є побоювання, що цим рішенням нас можуть і надурити: зараз дати послаблення і сподівання, а наступного разу — все переграти. Наразі це рішення Нацбанку не вкладається у рамку, яку задав президент», — додала Охтирко.
Зараз рішення щодо облікової ставки ухвалює правління НБУ, в якому досі більшість — члени правління часів Якова Смолія, які продовжують політику попередника Кирила Шевченка. Ймовірно, що цей факт не дав змоги знизити облікову ставку новому голові Нацбанку, адже він, незважаючи на свою посаду, має лише один голос.
Чого очікує Нацбанк?
Окрім того, що Національний банк не знизив облікову ставку 22 липня, правління НБУ не планує цього робити до кінця 2020 року: «Ми очікуємо, що облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року.Наступного року Національний банк ухвалюватиме рішення щодо облікової ставки залежно від реалізації проінфляційних ризиків, зокрема зміни соціальних стандартів, та темпів відновлення економіки», — повідомив Кирило Шевченко.
«Рішення Національного банку стало приємною несподіванкою, а заява про те, що ставка не знижуватиметься до кінця року, дає сподівання, що в НБУ більш-менш адекватно розуміють загрози, які несе подальше зниження ставки, що це розбалансує економіку та не сприятиме кредитуванню», — вважає Євгенія Охтирко. Вона зазначила, що якби Нацбанк знизив облікову ставку, це призвело б до її «відривання від реальності», бо ставки за кредитами залежать передусім від того, як ринок оцінює ризики економіки.
Також Нацбанк оновив свій макроекономічний прогноз щодо розвитку економіки України. Зокрема, НБУ очікує падіння ВВП на 6% (хоча раніше прогнозував падіння на 5%), а інфляцію за підсумками 2020 року прогнозує на рівні 4,7%. Ці прогнози НБУ не враховують бажання уряду підвищити рівень мінімальної зарплати вже з 1 вересня 2020 року. «Якщо ви підвищуєте мінімальну заробітну плату, то це змінює й інші макроекономічні параметри. Наразі ми бачимо, що без цього (без підвищення мінімальної зарплати — ред.) інфляція залишатиметься у цільовому діапазоні, а якщо змоделювати ситуацію з підвищенням мінімалки, і доволі суттєвим, то це впливатиме на макроекономічні показники, показники бюджету, інфляцію та безробіття, я так думаю», — повідомив заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб під час брифінгу 23 липня.
Загалом НБУ очікує на поступове відновлення економіки у другій половині 2020 року та на подальше падіння ставок за кредитами і депозитами навіть попри те, що ключова ставка залишиться незмінною.