«Новопризначений прокурор Мисяк і розслідування справ Майдану — несумісні речі» — адвокати
Генпрокурор Руслан Рябошапка призначив Віктора Мисяка керівником департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно злочинів, вчинених щодо учасників Революції Гідності. Адвокати сімей Небесної сотні заявляють, що це призначення «неприйнятне» і звернулись до Генпрокуратури для перегляду призначення.
Про це йдеться у заяві «Адвокатської дорадчої групи» (об’єднання адвокатів у справах Майдану — ред.).
На думку адвокатів призначення Мисяка — це знак для слідчих та прокурорів, що у керівництва Генеральної прокуратури немає мети досягти результатів у розслідуваннях злочинів Революції Гідності.
«Повністю підтримуємо призначення Олексія Донського. Але вкрай дивує призначення Мисяка. Це абсолютно неприйнятне, якщо Генпрокурор і справді націлений на ефективне розслідування справ Майдану і гідне представлення обвинувачення в суді», — ідеться в заяві.
«Віктор Мисяк — в якості протеже Сергія Кізя вже очолював управління процесуального керівництва у справах Майдану, створене Юрієм Луценком в серпні на місці ліквідованого відділу прокурорів. І за цей час запам'ятався лише як права рука Кізя, повноцінно приймав участь у саботажі справ», — додали в «Адвокатській дорадчій групі».
Що каже Мисяк?
У коментарі hromadske Віктор Мисяк наголосив, що планує завершити розслідування:«Я прийшов працювати, а не щоб щось було неефективно. Я запропонував керівництву своє бачення. Ніякого саботажу. Це навіть не обговорюється, питання зовсім у іншому — закінчити провадження і скерувати в суд. Саботажу не передбачається».
Нагадаємо, 29 жовтня генпрокурор призначив керівників департаменту ГПУ з розслідування справ Майдану. Раніше ГПУ звільнила керівника управління спеціальних розслідувань Сергія Горбатюка та очільника відділу процесуального керівництва Олексія Донського, бо вони написали заяви не того зразка для переатестації.
Саме вони займалися справами Майдану. Донського поновили, Горбатюка — ні.
Розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. Розстріл мітингувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014-го. Вбивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивство Юрія Вербицького 22 січня 2014-го — це найрезонансніші справи Майдану. Водночас є понад вісім десятків інших епізодів. Усі вони умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», розслідував її єдиний слідчий центр, Департамент спеціальних розслідувань ГПУ.
«Справа Майдану» нараховує 89 кримінальних проваджень: вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків), потерпілими є 1973 учасників акцій протесту та близько 900 силовиків. У справі приблизно 9,5 тисяч свідків та 193 підозрюваних.