Підозрювану у вбивстві Шеремета Кузьменко залишили під вартою

Апеляційний суд Києва відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко.

Про це повідомила журналістка hromadske із зали суду.

Прокурори виступали проти зміни запобіжного заходу, а адвокат Кузьменко вимагав скасувати взагалі рішення Печерського суду про обрання запобіжного заходу.

Загалом 56 людей готові були взяти Кузьменко на поруки. Серед них четверо чинних народні депутати — Вагнер («Слуга народу»), Микола Величкович, Михайло Бондар і Яна Зінкевич (троє від «Європейської солідарності»), головний лікар Центру кардіохірургії та кардіографії, в якому працює Кузьменко, низка волонтерів та добровольців, а також представник президента у справах ветеранів — Вадим Свириденко.

 Колишній чоловік Юлії, Дмитро Кузьменко, з яким вона була одружена до 2017 року, запевняє, що на момент вбивства Шеремета, його дружина була вдома.

Адвокат Кузьменко Владислав Добош після оголошення рішення розплакався і почав кидати стільці у залі суду.

Нагадаємо:

  • 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
  • Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
  • Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
  • Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проєкту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.

10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета.