Путін заявив, що у Казахстані застосовували «майданні» технології підтримки протестів
Президент Росії Володимир Путін вважає, що Казахстану загрожує не стихійна акція протесту, а певні зовнішні та внутрішні «деструктивні сили». Він заявив, що на протестах у Казахстані застосовувалися «майданні» технології.
Про це пише «ТАСС».
Путін заявив, що люди, які виступають щодо ситуації із ціною на газ у країні, та, ті «хто взяв у руки зброю і нападав на державу», мають різні цілі.
Він додав, що на протестах у Казахстані «активно застосовувалися властиві "майданним" технологіям елементи силової інформаційної підтримки протестів, використовувалися добре організовані та чітко керовані групи бойовиків».
Окрім того, Путін повторив заяву президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про те, що учасники акцій протестів «очевидно, пройшли підготовку в таборах терористів за кордоном».
Ситуацію, яка склалася у Казахстані, Путін вважає «безпрецедентним викликом» безпеки, цілісності та суверенітету держави.
З іншого боку, відправлення своїх силовиків у Казахстан у межах ОДКБ президент Росії назвав «своєчасним» та «легітимним». Путін запевнив, що після виконання своїх функцій «миротворці» покинуть територію Казахстану, але коли саме ㅡ не вказав.
Трохи контексту
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 5 січня звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку по допомогу у придушенні протестів. У відповідь на це країни ОДКБ відправили до Казахстану свій контингент.
А 7 січня Токаєв видав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження в межах «антитерористичної операції». Ідею щодо переговорів він відкинув.
«За кордоном висловлюють заклики до сторін провести переговори для мирного розв’язання проблем. Яка дурість! Які можуть бути переговори зі злочинцями й убивцями?» — сказав глава держави.
Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали унаслідок протистояння, наразі невідомо.
Чому люди вийшли на протести у Казахстані?
Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.
Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні.
Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.
Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.
Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.