Справа Шеремета: розгляд апеляції підозрюваній Дугарь перенесли на 8 січня

Сьогодні, 18 грудня, суд мав переглянути рішення Печерського суду Києва, яким Дугарь відправили під цілодобовий домашній арешт. Однак, як повідомляє кореспондентка hromadske, засідання перенести у зв'язку з тим, що до Апеляційного суду не передали необхідних документів.

Адвокат Дугарь Микола Оріховський заявив у коментарі hromadske, що на свідків, котрі можуть підтвердити алібі Дугарь, що вона була в зоні бойових дій 20 липня 2016 року, тиснуть.

«Хто тисне — ну мені важко сказати, ви ж розумієте, шо всі вони люди військові, як і Яна», — сказав Оріховський.

Водночас прокурор у справі відмовився коментувати hromadske, чи планували вони просити про зміну запобіжного заходу для Дугарь, зважаючи на нові обставини, як то свідчення свідків, що Дугарь була у зоні бойових дій на час вбивства Шеремета.

Сама Дугарь в коментарі hromadske сказала, що поїздки на суди вимотують її психологічно.

«Їхати на суд 16 годин з Новомосковська психологічно і фізично ці дні було важко», — сказала вона.

Як відомо, Печерський суд відправив Дугарь під цілодобовий домашній арешт, який вона має відбавати за місцем реєстрації, тобто в Новомосковську Дніпропетровської області, де розташована військова частина Дугарь. Хоча у підозрюваної є договір оренди житла тут в Києві. Адвокати вважають, що суд зробив це навмисне.

Також захисники стверджують, що слідчі досі так і не допитали підозрювану.

Нагадаємо:

• 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
• Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
• Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
• Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проекту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.

10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета.